Біографічне навчання: комунікація людини з минулим і майбутнім

Abstract

Розглядається біографічне навчання як основа протидії зростанню футурофобії, підґрунтя оптимістичної педагогіки побудови надії на успішне майбутнє. Визначаються можливості комунікації людини з минулим і майбутнім, diferencia specifica біографічного методу навчання – пізнання та активне використання в освітньому процесі біографічного досвіду індивідів. Досліджується у цьому контексті потенціал методу альтернативної історії та технік «рішучих змін». Розкривається поняття біографічного факту як джерела життєпису особистості.

Рассматривается биографическое обучение как основа противодействия росту футурофобии, основание оптимистичной педагогики построения надежды на успешное будущее. Определяются возможности коммуникации человека с прошлым и будущим, diferencia specifica биографического метода обучения – познание и активное использование в образовательном процессе биографического опыта индивидов. Исследуется в этом контексте потенциал метода альтернативной истории и техник «решительных изменений». Раскрывается понятие биографического факта как источника жизнеописания личности.

Biographical education is considered as the basis for counteracting the growth of futurophobia as well as for optimistic pedagogy for developing hope on successful future. This paper highlights persons communication with hast and future,‘diferencia specifica’ of biographical method of teaching: knowledge and active usage of the individuals’ biographical experience through the prism of «human openness to the past and future» in education. In this context, the potential of the method of alternative history and the technique of «decisive changes» is explored. The concept of biographical fact as a source of personal biography is revealed.