Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/62923
Название: Перспективи використання рослинної сировини в технології м'ясних посічених напівфабрикатів
Другие названия: Prospects for the use of plant raw materials in the technology of мʼясних split semi-finished products
Авторы: Хабенко, У. В.
Научный руководитель: Головко, Т. М.
metadata.dc.contributor.affiliation: Державний біотехнологічний університет
Кафедра технології м’яса
Ключевые слова: м'ясні посічені напівфабрикати;пшеничне борошно вищого ґатунку;борошно з непропареної гречаної крупи;нутове борошно;chopped meat semi-finished products;wheat flour of the highest grade;flour from unsteamed buckwheat groats;chickpea flour
Дата публикации: 2024
Издательство: Харків: ДБТУ
Библиографическое описание: Хабенко У. В. Перспективи використання рослинної сировини в технології м'ясних посічених напівфабрикатів: кваліфікаційна робота магістра: спец. 181 – Харчові технології; наук. кер. Т. М. Головко; Харків: ДБТУ, 2024. 98 с.
Краткий осмотр (реферат): Кваліфікаційну роботу магістра присвячено розробці технології м'ясних посічених напівфабрикатів підвищеної харчової цінності. При виконанні роботи була розроблена рецептура м'ясо-рослинних посічених напівфабрикатів, збагачених рослинними компонентами з використанням математичного моделювання. Метою оптимізації було визначення оптимального вмісту різних компонентів у рецептурі для отримання продукту із заданими характеристиками. У ході оптимізації було виявлено, що вміст вітамінів та мінеральних речовин на різному рівні, які при вживанні покривали потребу в них на 10 – 50 % від добової норми споживання. Так найбільший вміст вітамінів і мінеральних речовин відмічається у зразка із введенням БЖЕ з борошном із непропареної гречаної крупи, найменше – у зразка із введенням БЖЕ із пшеничним борошном. Перед початком досліджень було проведено порівняння хімічного складу досліджуваних видів борошна, за результатами якого можна зробити висновок про те, що вміст білка в нутовому борошні (22,4%) майже в 2 рази перевищує вміст білка в борошні з непропареної гречаної крупи (12,6%) та в 2,1 рази в пшеничному борошні (10,3%). Найменшу кількість жиру має пшеничне борошно (1,48%), найбільше – нутове (6,7%). У пшеничному борошні вміст клітковини (2,4 %) майже в 5 разів нижчий, ніж у видів борошна, що залишилися (у нутовому – 10,8 %, у борошна з непропареної гречаної крупи – 10 %). Також було проведено порівняння амінокислотного складу досліджуваних видів борошна. Найвищий вміст амінокислот виявлено в нутовому борошні, а низький – у пшеничному. У дослідницькій частині наведено результати визначення органолептичних показників. У напівфабрикатах відзначено присутність подрібненої цибулі, а також незначну зміну кольору у зразків з нутовим борошном і з борошном з непропареної гречаної крупи (жовтий і сірий відтінок відповідно). Також встановлено вихід зразків після теплової обробки, за результатами якого найбільші втрати визначені у зразка із пшеничним борошном (21 %), найменші – з нутовим борошном (11 %). Для оцінки консистенції напівфабрикатів був проведений сенсорний аналіз дескрипторним методом. Зразки з борошном з непропареної гречаної крупи і борошна пшеничного мають схожі бали при оцінці за винятком балів, поставлених при оцінці ніжності і щільності. Зразки з нутовим борошном мають незначні відмінності в консистенції в порівнянні з іншими зразками (пухка і менш однорідна, соковита, ніжна і м'яка консистенція).
The master's qualification work is devoted to the development of technology for chopped meat semi-finished products of increased nutritional value. During the work, a recipe for chopped meat and vegetable semi-finished products enriched with vegetable components was developed using mathematical modeling. The purpose of optimization was to determine the optimal content of various components in the recipe to obtain a product with specified characteristics. During optimization, it was found that the content of vitamins and minerals at different levels, which when consumed covered the need for them by 10 - 50% of the daily intake. Thus, the highest content of vitamins and minerals is noted in the sample with the introduction of BJE with flour from unsteamed buckwheat groats, the lowest - in the sample with the introduction of BJE with wheat flour. Before the start of the research, a comparison of the chemical composition of the studied types of flour was carried out, the results of which allow us to conclude that the protein content in chickpea flour (22.4%) is almost 2 times higher than the protein content in unsteamed buckwheat flour (12.6%) and 2.1 times higher than in wheat flour (10.3%). Wheat flour has the least amount of fat (1.48%), chickpea flour has the most (6.7%). In wheat flour, the fiber content (2.4%) is almost 5 times lower than in the remaining types of flour (in chickpea - 10.8%, in unsteamed buckwheat flour - 10%). A comparison of the amino acid composition of the studied types of flour was also carried out. The highest amino acid content was found in chickpea flour, and the lowest - in wheat flour. The research part presents the results of determining organoleptic indicators. The presence of chopped onions was noted in the semi-finished products, as well as a slight change in color in samples with chickpea flour and with flour from unsteamed buckwheat groats (yellow and gray shade, respectively). The yield of samples after heat treatment was also determined, according to the results of which the greatest losses were determined in the sample with wheat flour (21%), the smallest - with chickpea flour (11%). To assess the consistency of semi-finished products, a sensory analysis was conducted using the descriptive method. Samples with flour from unsteamed buckwheat groats and wheat flour have similar scores in the assessment, except for the scores given in the assessment of tenderness and density. Samples with chickpea flour have slight differences in consistency compared to other samples (loose and less homogeneous, juicy, tender and soft consistency).
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/62923
Использованная литература: 1. Баль-Прилипко Л. В. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса: Підручник. / Л. В. Баль-Прилипко. К.: КВЩ, 2010. 468 с. 2. Гвоздєв О.В. Технологія і механізація виробництва м'ясо – молочних продуктів. У 2 кн. Кн. 1. Технологія і механізація виробництва м'яса і м'ясопродуктів: Підручник / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Н .П. Загорко, Т. О. Шпиганович. Мелітополь. ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2012. 532 с. 3. Технологія м’яса та мʼясних продуктів: Підручник / М. М. Клименко, Л. Г. Віннікова, І. Г. Береза та ін.; За ред. М. М. Клименка. Вища освіта, 2006. 640 с. 27. Товажнянський Л. Л., Бухкало С. І., Капустенко П. О., Арсеньєва О. П. Орлова Є. І. Харчові технології у прикладах і закладах: підручник К. Центр учбової літератури, 2008. – 576 с. 4. Кручаниця М. І., Миронюк І. С., Розумикова Н. В., Кручаниця В. В., Брич В. В., Кіш В. П. Основи харчування : підручник. Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2019. 252 с. 5. Смоляр В. І. Стан фактичного харчування населення незалежної України. Проблеми харчування. 2012. № 1–2. С. 5–9. 6. Чаплюн Д. О. Перспективи розроблення м’ясних напівфабрикатів на основі субпродуктів. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Технічні науки. Київ, 2018. Т. 29 (68) Ч. 2 № 3. С. 154–157. 7. Пасічний В. М., Захандревич О. Характеристика основної м’ясної сировини та субпродуктів для виробництва ковбасних виробів вареної групи. Мясное дело. 2008. № 1. С. 39–42. 8. Бондар С. В., Войцехівська Л. У., Вербицький С. Б. Вивчення компонентного складу типових паштетних виробів і оцінювання можливості долучення до нього м’яса птиці механічно відокремленого. Продовольчі ресурси. 2016. № 6. С. 113–122. 9. Pyrcz J., Pietrończyk K., Kowalski R., Danyluk B. The effect of species origin of liver on quality of liver pate type sausages. Electronic Journal of Polish Agricultural Universities, Food Science and Technology. 2006. Volume 9. Issue 2. 23. Олійник Л. Б. Сучасні напрями вдосконалення технології напівфабрикатів. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2016. № 1 (78). С. 22–28. 10. Бейко Л. А., Мельничук О. Є., Гащук І. О., Хоренжий Н. В. Соя і соєві продукти - незамінні компоненти в харчуванні людей. Харчова наука і технологія. Одеса, 2009. № 1(6). С. 18–21. 11. Пасічний В. М., Страшинський І. М., Фурсик О. П. Білкові препарати рослинного і тваринного походження у технології м’ясопродуктів. Актуальні проблеми та перспективи розвитку харчових виробництв, готельноресторанного та туристичного бізнесу : тези доповідей Міжнародної науковопрактичної конференції, присвяченої 40-річчю заснування факультету харчових технологій, готельно-ресторанного і туристичного бізнесу (м. Полтава, 20–21 листопада 2014 р.). Полтава, 2014. С. 20–22. 12. Бурак В. Г. Розробка технології комбінованих м’ясопродуктів з використанням соєвого білково-жирового збагачувача (СБЖЗ) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук: 05.18.04/УДУХТ. Київ, 1997. 18 с. 13. Холодова О. Ю. Вплив добавки нуту на формування реологічних властивостей фаршу для виготовлення ковбаси вареної. Товари і ринок : зб. наук. праць. Київ : КНЕУ, 2010. Вип. 1. С. 146–151. 14. Бурак В. Г. Оптимізація технологічних процесів при виробництві комбінованих продуктів та підвищення якості сировини. Вісник ХНТУ. 2018. № 1(64). С. 92–101. 15. Pasichniy V., Yushchenko N., Mykoliv U. Kuzmyk Structure stabilization of fermented-milk pastes [Text]. Ukrainian Food Journal. 2015. Vol. 4, Issue 3. P. 431–439. 16. Холодова О. Ю. Підвищення якості ковбасних виробів за рахунок використання зернобобової сировини. Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. 2013. Вип. 1(17). С. 141–149. 17. Клименко М. М., Авдєєва Л. Ю. Визначення біологічної цінності комбінованих м’ясних виробів з додаванням соєвої пасти. Наукові праці Українського державного університету харчових технологій. Київ : УДУХТ, 2001. № 10. С. 67–68. 18. Броннікова В. В. Використання борошна бобових у виробництві виробів із м'ясного фаршу. Актуальні проблеми та перспективи розвитку харчових виробництв, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу : тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 40-річчю заснування факультету харчових технологій, готельно-ресторанного і туристичного бізнесу (м. Полтава, 20–21 листопада 2014 р.). C. 50–51. 19. Клименко М. М., Пасічний В. М., Штонда О. А., Сосіна О. В. Комбіновані м’ясопродукти з білковими добавками тваринного і рослинного походження. Вісник Сумського національного аграрного університету: за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка. Виробництво екологічно чистих продуктів». Суми, 2002. Вип. 6. С. 379–382. 20. Мартинюк І. О. Перспективи використання рослинних білків у м’ясних виробах. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Гжицького. Львів, 2010. Т. 12. № 3 (45). Ч. 4. С. 41–44. 21. Губаль Л. М., Камсуліна Н. В. Удосконалення технології виробництва пельменів з використанням рослинних білків. Праці Таврійського державного агротехнологічного університету. Технічні науки. 2016. Вип. 16, т.1. С. 76–82. 22. Ракша-Слюсарева О., Круль В., Попова Н. Харчова цінність м’ясних напівфабрикатів із використанням дієтичної добавки з ріпака. Товари і ринки. Київ, 2013. Вип. 1. С. 110–115. 23. Авдєєва Л. Ю., Шафранська І. С. Збагачення м’ясних напівфабрикатів біологічно-активними речовинами рослинної сировини. Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. 2014. Вип. 46 (2). С. 174-176. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2014_46%282%29 24. Ковтун А. В., Коваль О. А., Галінська О. С. Удосконалення технології виробництва м’ясних виробів з ядром насіння соняшника. Сучасні напрямки технології та механізації процесів переробних і харчових виробництв : Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2014. № 152. С. 334–340. 25. Технологічні аспекти виробництва напівфабрикатів заморожених із використанням емульсійних систем : монографія / М. О. Янчева та ін. Харків : ХДУХТ, 2015. 178 с. 26. Малежик І. Ф., Бессараб О. С., Бандуренко Г. М., Левківська Т. М. Використання харчових добавок на основі моркви у харчовій промисловості. Проблемы старения и долголетия. 2016. № 2. С. 318–323. 27. Гередчук А. М. Удосконалення технології напівфабрикатів м’ясомістких кулінарних з використанням каротиновмісних збагачувачів : автореф. дис. канд. техн. наук: 05.18.16 – технологія харчової продукції. Київ : Національний університет харчових технологій, 2017. 24 с. 28. Цихановська І. В., Скуріхіна Л. А., Євлаш В. В., Павлоцька Л. Ф. Удосконалення технології біфштексів з яловичини з використанням харчової добавки «Магнетофуд». Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2018. № 1 (85). С. 39–50. 29. Галенко О. О. Розроблення технології білково-мінерального збагачувача геродієтичного для м’ясних виробів : автореф. дис. канд. техн. наук: 05.18.04 – технологія м’ясних, молочних продуктів і продуктів з гідробіонтів. Київ : Національний університет харчових технологій, 2014. 23 с. 30. Гарбуз В. Г. Розробка технології м’ясних виробів з використанням зернових культур : автореф. дис... канд. техн. наук: 05.18.04 – технологія м’ясних, молочних та рибних продуктів. Одеса : Одеська національна академія харчових технологій, 2007. 4 с. 31. Авдєєва Л. Ю. Збагачення м’ясних напівфабрикатів біологічноактивними речовинами рослинної сировини. Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. Одеса, 2015. Вип. 46, т. 2. С. 174– 176. 32. Ощипок І.М. Палько Н.С., Давидович О.Я., Багрій Л.М.Застосування гідратованих добавок різних класів у технології переробки м’яса. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Львів :Видавництво ЛТЕУ, 2018. Вип. 21. С. 59–65. 33. Олійник Н. В., Киричко Б. П., Свириденко Н. О. Розробка технології м’ясних січених напівфабрикатів з використанням кісткової пасти. Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. 2008. № 1 (28). С. 115–117. 34. Серік М. Л., Шурдук І. В. Удосконалення технології та якості м’ясних емульсійних виробів, збагачених кальцієм [Електронний ресурс] : монографія Електрон. дані. Харків : ХДУХТ, 2018. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. Назва з тит. екрана. 35. Крижова Ю. П., Шевченко І. І., Морозова М. А., Коваленко С. В. Розробка нових продуктів для профілактики дефіциту кальцію. Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. 2017. Т. 19. № 80. С. 48–51. 36. Шубіна Л. Ю., Янушкевич Д. А., Афанасьєва В. А., Лисенко В. В. Вплив рослинних порошків на якість м’ясних продуктів. Стандартизація, сертифікація, якість. 2019. № 4 (116). С. 37–43. 37. Фурсік О. П., Пасічний В. М., Маринін А. І., Гончаров Г. І. Вплив функціональної харчової композиції на властивості м’ясних фаршевих систем. Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2016. 6/11 (84). C. 53– 58. 38. Ракша-Слюсарева О., Круль В., Медведкова І. Якість м’ясних посічених напівфабрикатів функціонального призначення. Товари і ринки. 2012. № 1. С. 95–101. 39. Кияниця В. В., Гащук О. І., Москалюк О. Є. Перспективи використання харчових волокон у виробництві посічених м’ясних напівфабрикатів. Програма і тези матеріалів VIIІ міжнародної науково-технічної конференції «Наукові проблеми харчових технологій та промислової біотехнології в контексті євроінтеграції» (м. Київ, 5-6 листопада 2019 р.). Київ : НУХТ, 2019. С. 291–292. 40. Пасічний В. М., Степаненко І. О. Хліб м’ясо-рибний комбінований : пат. 109067; опубл.: 10.07.2015. URL: http://ukrapk.com/gosts/grain/dsty_45382006_ tekstyrat_soevii_harchovii.html . (дата звернення: 28.08.2022). 41. Тищенко В. І., Горбач В. Л., Пасічний В. М. Функціональнотехнологічні властивості м’ясо-рибних фаршів. Матеріали п’ятої міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку м'ясної, молочної та олієжирової галузей у контексті євроінтеграції» (м. Київ, 7–8 листопада 2016 р.). Київ : НУХТ, 2016. С. 16. 42. Напівфабрикати м’ясні та м’ясо-рослинні посічені. Технічні умови. ДСТУ 4437:2005. [Чинний від 2005−15−07]. Київ: Держспоживстандарт України, 2006. 21 с. 43. Баль-Прилипко Л. В. Актуальні проблеми м’ясопереробної галузі: підручник. Київ: КВЩ, 2011. С. 34–36. 44. Возіанов О. Ф. Харчування та здоров’я населення України. Журнал Академії медичних наук України. 2012. Т. 8, №4. С. 645–657 45. Цибуля ріпчаста свіжа за ДСТУ 1723-86 https://uk.tehnologam.com/gost-7587-71-tsybulya-ripchasta-sushena/ 46. Сіль кухонна. Загальні технічні умови. ДСТУ 3583:2015 http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=62230 47. Вода питна за ДСТУ 2874-82; http://online.budstandart.com/ru/catalog/doc-page?id_doc=52582 48. ДСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне. https://konditerinfo.com.ua/spravochnik-konditera/dstu/46-004-99-boroshno-pshenichne/ 49. Ляховська О.В. Сучасні тенденції виробництва та переробки м’яса в Україні. Економіка та управління національним господарством. Вип. 39. – 2020. – с. 73-76. 50. Національні стандарти бухгалтерського обліку і звітності. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ips.ligazakon.net/document/view/SH000099?an=577781. 51. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: [затв. наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 р. № 373]. – К. : ДІКЕД, 2007. – 321 с. 52. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua\ 53. Економіка підприємства : підручник / під заг. ред. д.е.н., проф. Ковальської Л.Л. та проф. Кривов’язюка І.В. Київ : Видавничий дім «Кондор», 2020. – 620 с.
Располагается в коллекциях:181 - "Харчові технології" (Магістри)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
2024_M_462_181-TM-13m_Khabenko_U_V.pdf
  Restricted Access
1.5 MBAdobe PDFПросмотреть/Открыть    Запрос копии


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.