Гістологічна оцінка дванадцятипалої кишки як метод визначення продуктивності сільськогосподарської птиці

Abstract

Один з основних напрямків розвитку промислового птахівництва є підвищення ефективності використання кормів. Ця задача вирішується цілеспрямованою селекційною роботою з виведення порід, ліній, кросів птиці з здатністю більш ефективно засвоювати поживні речовини раціону. Відомо, що дана ознака організму є спадковою. Визнано, що відмінності в більш ефективному перетравлюванні речовин пов'язані з анатомічними і фізіологічними особливостями органів травного каналу. У той же час, склад раціону є визначальним фактором впливу на будову органів травлення. Суттєвий вплив на будову органів травлення чинять різноманітні кормові добавки [6, 9]. Розуміння процесів розвитку і будови кишечнику є надзвичайно важливим, бо визначає ефективність перетравлювання і засвоювання поживних речовин, що забезпечують продуктивні властивості сільськогосподарської птиці. Тонкий відділ кишечнику відіграє важливу роль у процесах травлення [5, 14, 20]. У зв’язку з цим, актуальним є пошук відповідних генетичних і морфологічних маркерів високої продуктивності стосовно органів апарату травлення, що дозволить підвищити ефективність селекційної роботи, дати оцінку раціону.