Вплив строків сівби на продуктивність та структуру гречки в зв’язку з обґрунтуванням використання комплексу машин

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблеми,яка полягає в необхідності обґрунтування оптимальних строків початку та тривалості сівби гречки як основного показника агротехнічних вимог при проектуванні раціональних технологічних процесів та технічних засобів для їх здійснення в зв’язку з розробкою комплексу машин для надійного забезпечення механізованої технології вирощування та збирання гречки. Метою досліджень було встановити вплив метеорологічних чинників на рівень продуктивності та структури рослинної маси гречки при різних строках сівби. Методи досліджень – польові, лабораторні на основі методик, розроблених провідними науковими установами України. В процесі спостережень відмічались всі фази розвитку рослин від сівби до збирання і заносились в журнал спостережень. В результаті проведеної роботи були зроблені наступні висновки: 1.Три роки спостережень дають можливість стверджувати, що неможливо точно встановити оптимальні календарні терміни сівби гречки, які б не потрапили в тимчасові несприятливі умови і забезпечили б реалізацію потенційних можливостей по рівню врожайності. А якщо мати на увазі орієнтовний діапазон часу, то це межі від середини травня до середини червня. Більш ранній термін ризикований можливою наявністю приморозків, а більш пізніший – відсутністю необхідної кількості комах для обпилення. 2.З точки зору проектування комплексної механізації в рослинництві ця інформація буде використана в плані того, що при проведенні весняно-польових робіт фактор присутності гречки в сівозміні не може стати напруженим і дасть інженерній службі можливість для маневру при організації роботи машинно-тракторного парку.

Статья посвящена исследованию проблемы, заключающейся в необходимости обоснования оптимальных сроков начала и продолжительности сева гречихи в качестве основного показателя агротехнических требований при проектировании рациональных технологических процессов и технических средств для их осуществления в связи с разработкой комплекса машин для надежного обеспечения механизированной технологии выращивания и уборки гречихи. Целью исследований было установить влияние метеорологических факторов на уровень производительности и структуры растительной массы гречихи при разных сроках сева. Методы исследований - полевые, лабораторные на основе методик, разработанных ведущими научными учреждениями Украины. В процессе наблюдений отмечались все фазы развития растений от посева до сбора и заносились в журнал наблюдений. В результате проведенной работы были сделаны следующие выводы: 1.Три года наблюдений дают возможность утверждать, что невозможно точно установить оптимальные календарные сроки сева гречихи, которые не попали бы во временные неблагоприятные условия и обеспечили бы реализацию потенциальных возможностей по уровню урожайности. А если иметь в виду ориентировочный диапазон времени, то это границы с середины мая до середины июня. Более ранние сроки рискованны возможным наличием заморозков, а более поздний - отсутствием необходимого количества насекомых опыления. 2. С точки зрения проектирования комплексной механизации в растениеводстве эта информация будет использована в плане того, что при проведении весенне-полевых работ фактор присутствия гречки в севообороте не может стать напряженным и даст инженерной службе возможность для маневра при организации работы машинно-тракторного парка.

The article investigates the problem is the need to study the optimal timing of onset and duration of sowing buckwheat as the main indicator of agro-technical requirements for the design of rational processes and technical means to implement them in connection with the development of complex machines to provide a reliable technology of mechanized cultivation and harvesting of buckwheat. The aim was to establish the influence of meteorological factors on the performance and structure of plant matter the level of buckwheat at different times of sowing. Methods of research - field and laboratorybased methods developed by leading scientific institutions of Ukraine. The observations were noted all the phases of development of plants from sowing to gathering and observations were recorded in the log. As a result of this work the following conclusions: 1.Tri years of observations allow to assert that it is impossible to ascertain the optimal calendar sowing buckwheat, which would not have been put into temporary adverse conditions and to ensure the realization of the potential of the level of productivity. And if we bear in mind the estimated time range, it borders from mid-May to mid-June. Earlier deadlines risky the possible presence of frost, and later - the lack of the required number of pollinating insects. 2. From the standpoint of the design of complex mechanization in crop production, this information will be used in terms of the fact that during the spring sowing buckwheat factor presence in the rotation can’t be tense and give engineering services of room for maneuver in the organization of work of the machine and tractor.