Аналіз умов переходу від Безпеки-І до Безпеки-ІІ в автотранспортному процесі з точки зору соціотехнічної системи

Abstract

Для більшості людей безпека означає відсутність небажаних результатів, таких як нероботоздатність або аварії. Безпека в цілому визначається як якість системи, яка є необхідною та надійною для того, щоб забезпечити прийнятну кількість подій, які можуть завдати шкоди учасникам транспортного процесу, громадськості чи навколишньому середовищу. У Безпеці-I відправною точкою управління безпекою автомобіля є або те, що щось пішло не так (відмова), або щось було визначено як ризик. В обох випадках використовується вищезазначений підхід «знайти та виправити». У першому випадку шляхом усунення причин, а потім вироблення відповідної реакції, у другому шляхом визначення небезпек з метою їх усунення або їх стримування. Іншим рішенням є запобігання переходу від «роботоздатного» до «нероботоздатного» стану (або несправності) незалежно від того, чи це пов’язано з раптовим переходом або поступовим «переходом у збій». Це досягається обмеженням експлуатації автомобіля в «роботоздатному» стані, підсиленням відповідності та усуненням змінності. Основа Безпеки-I – розподіл автомобіля на складові частини. Передбачається, що «компоненти» системи можуть бути в одному з двох режимів, або функціонувати правильно (справний), або вийти з ладу (несправний стан). Як і в більшості галузей, автомобіль зазнає постійно зростаючого потоку різноманітних змін та вдосконалень. Деякі зміни виникають у відповідь на більш потужні технології, але інші - відповідь на підвищені вимоги до продуктивності, надійності, якості, екологічності. Технічні системи сьогодні стають все більш непереборними. Це означає, що їх принципи функціонування відомі лише частково (або в більшій кількості випадків, абсолютно невідомі), що описи розроблені з багатьма деталями, і що системи, ймовірно, змінюються до того, як описи можуть бути завершені, а це означає, що описи завжди будуть неповними. Метою підвищення безпеки руху дуже важливо звернути увагу на заходи, спрямовані на усунення виявлених переважних факторів ризику, що сприяють виникненню рівня аварій та впливають на вагу наслідків дорожньо-транспортних пригод та включають працює над моніторингом рівня аварій у планах та надає рекомендації щодо чорних плям. Таким чином, Безпека-I - усунення причин несправностей та небезпек, чи то, що містять їх наслідки, Безпека-ІІ – забезпечення максимально можливих умов для успішних результатів в процесі експлуатації автомобілів.

For most people, security means the absence of undesirable results, such as system failure or crash. Safety in general is defined as the quality of a system that is necessary and reliable in order to provide an acceptable number of events that can harm the participants in the transport process, the public or the environment. In Safety-I, the starting point for vehicle safety management is either something went wrong (failure) or something has been identified as a risk. In both cases, the aforementioned "find and fix" approach is used. In the first case, by eliminating the causes, and then developing an appropriate response, in the second, by identifying hazards in order to eliminate them or contain them. Another solution is to prevent the transition from "operable" to "nonserviceable condition" (or failure) condition, whether it is due to a sudden conversion or a gradual "conversion to failure". This is achieved by limiting the operation of the vehicle in a "operable" condition, enhancing compliance and eliminating the shift. The basis of Safety-I is the division of the car into its component parts. It is assumed that the "components" of the system can be in one of two modes, or function correctly (serviceable), or fail (non-serviceable condition). As with most industries, the car is undergoing an ever-growing stream of changes and improvements. Some changes arise in response to more powerful technologies, but others - in response to increased requirements for performance, reliability, quality, environmental friendliness. Technical systems today are becoming more and more insurmountable. This means that their operating principles are only partially known (or, in more cases, completely unknown), that descriptions are designed with many details, and systems are likely to change before descriptions can be completed, which means that descriptions are always will be incomplete. In order to improve traffic safety, it is very important to pay attention to measures aimed at eliminating the identified predominant risk factors that contribute to the occurrence of the level of accidents and affect the severity of the consequences of road accidents and include, works on monitoring the level of accidents in plans and makes recommendations for black spots. Thus, Safety-I is elimination of the causes of fault conditions and dangers, and containing their consequences, Safety-II is ensuring the maximum possible conditions for successful results in the process of operating vehicles