Комплексна переробка твердих побутових відходів – раціональний шлях до вирішення екологічних проблем

Abstract

Стаття обґрунтовує необхідність комплексної переробки твердих побутових відходів (ТПВ) у виробничих умовах у країнах з відсутнім поглибленим попереднім їхнім сортуванням жителями міст. Спалювання ТПВ, не дивлячись на постійне удосконалення цього методу, не вирішує повністю екологічні проблеми. Пов’язано це, в значній мірі, з сучасним збільшенням полімерної складової ТПВ, спалювання якої спричиняє утворення надтоксичних речовин. Крім того, спалювання без сортування є не раціональним і з економічної точки зору, оскільки більше 50% ТПВ є цінною вторинною сировиною. Останнє покоління сміттєспалювальних заводів відрізняється не лише використанням високотемпературних технологій, що зменшує кількість золи до 2%, а й потужною системою очищення газоподібних викидів та утилізацією твердих компонентів. Більш ефективними системами є технології переробки відходів піролізом з отриманням рідких видів палива або будівельних шлаковмісних матеріалів. Лише повторне використання вживаних товарів і компонентів є реальним шляхом до зниження матеріаломісткості нашого виробництва і зменшення небезпеки від існуючих звалищ відходів. Важливим елементом переробки відходів в Україні залишається питання попереднього сортування відходів жителями міст, оскільки це спрощує процес подальшої переробки та зменшує вміст хлор- і бромвмісних складових, діоксинів і фуранів, у викидах від технологічних ліній спалювання відходів. Зростання екологічних загроз від накопичення ТПВ, економічна доцільність їх утилізації, а також аналіз світового досвіду переробки відходів свідчать, що для держав, де відсутнє їхнє попереднє сортування жителями міст, найдоцільнішим буде використання сміттєпереробних комплексів. Такі комплекси забезпечують сортування і утилізацію частки відходів як вторинної сировини, а також спалювання на сміттєспалювальному заводі тієї частки, яка не підлягає утилізації.

Статья обосновывает необходимость комплексной переработки твердых бытовых отходов (ТБО) в производственных условиях в странах, где отсутсвует углубленная предварительная сортировка жителями городов. Сжигание ТБО, не смотря на постоянное усовершенствование этого метода, не решает полностью экологические проблемы. Это связано, в значительной мере, с современным увеличением полимерной составляющей ТБО, сжигание которой провоцирует образование сверхтоксичных веществ. Кроме того, сжигание без сортировки не является рациональным и с экономической точки зрения, поскольку более 50% ТБО – это ценное вторичное сырье. Последнее поколение мусоросжигательных заводов отличается не только использованием высокотемпературных технологий, що уменшает количество золы до 2%, но и мощной системой очистки отходящих газов и утилизацией твердых компонентов. Более еффективными системами являються технологии переработки отходов с помощью пиролиза, что дает возможность получить жидкие виды топлива или строительные шлакосодержащие материалы. Только повторное использование товаров и компонентов является реальным способом снизить материалоемкость нашого производства и уменьшить опасность от существующих свалок отходов. Важным элементом переработки отходов в Украине остается вопрос предварительной сортировки отходов жителями городов, поскольку это упрощает процесс дальнейшей переработки и уменьшает содержание хлор- и бромсодержащих составляющих, диоксинов и фуранов, в выбросах технологических линий сжигания отходов. Рост угроз от накопления ТБО, экономическая целесообразность их утилизации, а также анализ мирового опыта переработки отходов свидетельстуют, что для стран, где отстутствует предварительная сортировка отходов жителями городов, наиболее целесообразным является использование мусороперерабатывающих комплексов. Такие комплексы обеспечивают сортировку и утилизацию части отходов в качестве вторичного сырья, а также сжигание на мусоросжигательном заводе неутилизируемой части отходов.

The article determines acceptable for Ukraine municipal solid waste recycling, based on the analysis of existing techniques using of incineration plants. The rapid development of industry and urbanization has led to a significant increasing in solid waste, which causes serious environmental problems near large cities. The most prevailing modern method of the solid waste processing is incineration. Gradually development of waste incineration techniques has done the most effective ways as following: an incineration with a fluid bed in the furnace, layer burning, low-temperature gasification. These techniques have to be accompanied by powerful gas treatment. Polymer component of MSW has been forming additional difficulties in the last decade. They might form extremely toxic substance during combustion. Last generation incineration plants carry out single-stage or two-stage combustion, virtually no waste, for both sorted and unsorted garbage. Neutralization of main amount of harmful and toxic substances has been provided by burning under special conditions in the furnace or by absorption into solid, monolithic (harmless for later using) slag. At the advanced plants, residues which are not recycled are less than 2%. The modern technique Pyrolysis combines low-temperature pyrolysis (treatment of waste without oxygen) and its subsequent burning under high temperature condition. This technology is almost without waste. Almost all waste materials can be recycled; gas purification used meets the most stringent requirements; a significant amount of heat produced can be used both to generate of electricity and to heat. Sorting waste by urban residents themselves is the most crutial way of waste management now. This makes easier next waste conversion and decreases of chlorine and bromine-containing components amount, dioxins and furans, in the incineration plants emissions. Analysis of global waste recycling experience indicates that for developing countries with poor economy the most appropriate waste treatment is to sort and recycle waste that can be recycled and to burn waste that cannot be recycled at waste incineration plants.