Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/1165
Название: | Обґрунтування сорбційної активності відвальних доменних шлаків |
Другие названия: | Обоснование сорбционной активности отвальных доменных шлаков Substantiation of the sorption activity of dump blast furnace slag |
Авторы: | Шуліченко, О. М. Даценко, В. В. Грайворонська, І. В. Хоботова, Е. Б. |
Ключевые слова: | відвальний доменний шлак;мінерал;токсичність;гідравлічна активність;сорбція;радіонуклід;отвальный доменный шлак;минерал;токсичность;гидравлическая активность;сорбция;радионуклид;dump blast furnace slag;mineral;toxicity;hydraulic activity;sorption;radionuclide |
Дата публикации: | 2021 |
Издательство: | ХНТУСГ |
Библиографическое описание: | Шуліченко О. М., Даценко В. В., Грайворонська І. В., Хоботова Е. Б. Обґрунтування сорбційної активності відвальних доменних шлаків. Інженерія природокористування. 2021. № 4 (22). С. 42-49. |
Серия/номер: | Інженерія природокористування;№ 4 (22) |
Краткий осмотр (реферат): | Мета роботи – обґрунтування сорбційної активності відвальних доменних шлаків. Для досягнення мети визначено мінералогічний, елементний та радіонуклідний склад відвальних доменних шлаків підприємств України. Використано сучасні методи дослідження: мінерали визначено за допомогою рентгенофазового аналізу на порошковому дифрактометрі Siemens D500 з подальшим розрахунком рентгенограм за методом Ритвельда; хімічний елементний склад шлаків визначено за допомогою методу електронно-зондового мікроаналізу на сканувальному електронному мікроскопі JSM-6390 LV; гамма-спектрометричний аналіз шлаку виконано за допомогою сцинтиляційного гамма-спектрометра СЕГ-001 «АКП-С». Основими мінеральними фазами шлаків є псевдоволастоніт, ранкініт, окерманіт, бредигіт і геленіт. Виявлено мінеральні фази (псевдоволастоніт, бредигіт і окерманіт), які мають гідравлічну активність. Підвищена гідравлічна активність як різновид хімічної реакційної здатності пов’язана із сорбційною активністю. Тому за підвищеного сумарного вмісту гідравлічно активних мінералів ці шлаки можна використовувати як сорбенти. Показано, що відповідно до елементного аналізу шлаки є нетоксичними. Наявність певних елементів (𝑀𝑛, 𝑇𝑖, К, 𝐹𝑒 і 𝑆), що не входять до складу мінералів свідчить про здійснення інших механізмів зв’язування елементів, крім входження в кристали мінералів, а саме про присутність аморфних речовин або адсорбцію елементів шлаковими частинками. Це підтверджується високорозвиненою поверхнею з великою кількістю осколкового матеріалу, мікронним розміром частинок пластинчастої і голчастої форми, що зумовлює велику кількість дислокацій вакансій. Обгрунтована радіаційна безпека досліджуваних фракцій шлаків. Встановлено наявність в шлаках радіонуклідів 𝑅𝑎 226, 𝑇ℎ 232 і К40 . Експериментально визначено питомі активності природних радіонуклідів та розраховано ефективні питомі активності Сеф гранулометричних фракцій шлаків. Основний вклад у величину Сеф вносить радіонуклід 𝑅𝑎 226, потім – 𝑇ℎ 232. Сеф доменних шлаків нижче нормованого значення 370 Бк/кг для першого класу небезпеки, що визначає відсутність обмежень при використанні відходів як технічних матеріалів, в тому числі і сорбентів. |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/1165 |
ISSN: | 2311-1828 |
Располагается в коллекциях: | № 4 (22) |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
7.pdf | 677.94 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.