Звіт про науково-дослідну роботу «Проблема змісту освіти в творчій спадщині науковців Слобожанщини другої половини ХІХ - початку ХХ століття» (остаточний)

Abstract

Об’єкт дослідження: творча спадщина науковців Слобожанщини другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Предмет дослідження: внесок науковців Слобожанщини другої половини XIX – початку XX століття в розробку проблеми змісту середньої та вищої освіти. Мета роботи – систематизувати теоретичні положення вчених Слобожанщини, узагальнити досвід реалізації змісту освіти в педагогічній практиці досліджуваного періоду для використання їхніх прогресивних ідей в умовах сучасної вищої та середньої школах. Методи дослідження –- загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, узагальнення, систематизація, інтерпретація тощо); - історико-педагогічний ретроспективний метод – для визначення специфіки розвитку системи освіти й змісту освіти в конкретному регіоні досліджуваного періоду; - соціологічні методи (відбір, фіксація і перевірка фактів, контент-аналіз журнальних публікацій) з метою простежити в динаміці проблему формування змісту освіти щодо наявних на той час соціально-економічних і політичних умов розвитку суспільства; особливостей формування змісту історичної освіти означеного періоду. Результати. Визначено парадигму змісту освіти в педагогічних поглядах вчених Слобожанщини досліджуваного періоду. Узагальнено основні вимоги вчених щодо формування змісту освіти. З’ясовано особливості підходів учених Слобожанщини щодо формування національно-регіонального, естетичного, релігійного компонентів змісту освіти. Виявлено та схарактеризовано напрями впровадження цих ідей в педагогічну практику: навчально-методичний та просвітницький. Актуалізовано прогресивні ідеї та позитивний практичний досвід істориків-науковців щодо формування змісту освіти в сучасних умовах. Уточнено підходи вчених Харківського університету другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. до методології історичної освіти (завдань, цілей, соціальних функцій та методів вивчення історії). Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (усього 303 найменувань), архівних матеріалів (75), таблиць (12), схем (4), додатків (2). Загальний обсяг роботи виконано на 265 сторінках.