Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/61231
Назва: Формування комунікаційної культури органів публічної влади в умовах воєнного стану
Інші назви: Formation of communication culture of public authority bodies in conditions of martial arts
Автори: Федотова, Каріна Ігорівна
Науковий керівник : Нагаєв, В. М.
Місце роботи: Державний біотехнологічний університет
Кафедра менеджменту, бізнесу і адміністрування
Ключові слова: культура;комунікація;комунікативна культура;управління;модель комунікативної культури;професійна компетентність;система публічного адміністрування;culture;communication;communicative culture;management;model of communicative culture;professional competence;public administration system
Дата публікації: 2024
Видавництво: Харків: ДБТУ
Бібліографічний опис: Федотова К. І. Формування комунікаційної культури органів публічної влади в умовах воєнного стану: кваліфікаційна (магістерська) робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»: 281 Публічне управління та адміністрування; наук. керівник В. М. Нагаєв. Харків, 2024. 86 с.
Короткий огляд (реферат): Метою кваліфікаційної (магістерської) роботи є обґрунтування організаційно-методичних заходів з формуваня комунікаційної культури органів публічної влади в умовах воєнного стану на основі оптимізації методів управління, впровадження демократичних норм та аксіологічних цінностей комунікативної політики в практиці публічного управлінян та адміністрування. Дана мета досягається системою організаційно управлінських та соціально-економічних методів впливу на публічне середовище діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування шляхом розробки відповідної комунікативної політики, що забезпечує цілеспрямоване формування та розвиток окремих компонентів комунікаційної культури. Струтура комунікативної культури органів публічної влади в умовах воєнного стану визначається мотиваційними, когнітивними, діяльнісними та розвивальними компонентами, які формують загальну професійну культуру державного службовця (культура спілкування, управлінської поведінки, ділового мовлення та передачі інфомації). Об'єктом дослідження кваліфікаційної роботи є комунікативна культура органів публічної влади як соціально-культурний феномен в системі публічного управління та адиміністрування. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та технологічні аспекти формування комунікаційної культури органів публічної влади в умовах воєнного стану на прикладі комунікативної діяльності публічних субєктів Харківської міської ради. Наукова новизна результатів роботи полягає в обґрунтуванні моделі комунікативної культури органів публічної влади та технології її формування на основі комплексного вирористання економічних, адміністративно правових та соціально-психологічних методів впливу на етикоорієнтовану комунікаційну поведінку та морально-етичні цінності комунікативної політики у сфері публічного управлінян та адміністрування. У кваліфікаційній (магістерській) роботі: У першому розділі «Науково-теоретичні засади формування комунікативної культури органів публічної влади» розглянуто: сутність понять «культура», «комунікація», «комунікативна культура» «публічна влада», «модель комунікативної культури». Визначено особливості комунікаційної культури органів публічного адміністрування в умовах воєнного стану (оперативність прийняття рішень, відповідальність за публічні вчинки, морально-етичні чиники професійного поводження тощо). У другому розділі «Аналіз комунікаційної культури як обєкта управління в системі публічного адміністрування» визначено структуру комунікативної культури як соціально-культурного феномену, зясовано її компоненти, що визначають культурологічну поведінку фахівців, обгрунтовано отапи технологічного процесу формування комунікативної культури державних службовців. Проведено експертний аналіз рівня комунікативної культури публічної сфери на прикладі Харківської міської ради з урахуванням воєнного стану за методикою експертного підходу. У третьому розділі «Управлінські засади формування комунікаційної культури органів публічної влади в умовах воєнного стану» розглянуто: систему заходів з підвищення ефективності процесу формування комунікативної культури органів публічної влади на основі комплексного адміністративно-правового та соціально-психологічного впливу. Оптимізовано механізми реалізації комунікативної культури в системі публічного адміністрування в умовах воєнного стану. Обґрунтована модель культурологічної комунікативної органів публічної влади з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів соціально-політичної політики країни. Висновки: У кваліфікацйній роботі представлено результати науково практичних досліджень з підвищення ефективності застосування системи організаційно-управлінських та соціально-економічних методів формування та розвитку комунікативної культури державних службовців в системі публічного адміністрування з урахуванням сучасних європейських цінностей. Зроблено теоретичне обґрунтування теми дослідження, проаналізовано зміст та класифікація комунікативної культури, визначено структуру, технологічні етапи та механізми формування комиунікативної культури. Обґрунтована модель комунікативної культури фахівців у галузі публічного адміністрування у вигляді струткурних компонентів професійних, організаторських і особистих якостей, що забезпечують високий рівень професійної комунікації та етичних і ціносних норм ділового поводження державного службовця.
The purpose of the qualification (master's) thesis is to substantiate organizational and methodological measures for the formation of the communication culture of public authorities in martial law based on the optimization of management methods, the implementation of democratic norms and axiological values of communication policy in the practice of public management and administration. This goal is achieved by a system of organizational, managerial and socio-economic methods of influencing the public environment of state and local government by developing an appropriate communication policy that ensures the targeted formation and development of individual components of communication culture. The structure of the communicative culture of public authorities in martial law is determined by motivational, cognitive, activity and developmental components that form the general professional culture of a civil servant (culture of communication, managerial behavior, business speech and information transmission). The object of the qualification work is the communicative culture of public authorities as a socio-cultural phenomenon in the system of public management and administration. The subject of the study is the theoretical, methodological and technological aspects of the formation of the communication culture of public authorities in martial law using the example of the communicative activity of public entities of the Kharkiv City Council. The scientific novelty of the results of the work lies in substantiating the model of the communicative culture of public authorities and the technology of its formation based on the complex use of economic, administrative-legal and socio psychological methods of influencing ethically oriented communication behavior and moral and ethical values of communicative policy in the field of public management and administration. In the qualification (master's) work: The first section “Scientific and theoretical principles of the formation of communicative culture of public authorities” considers: the essence of the concepts “culture”, “communication”, “communicative culture”, “public authority”, “model of communicative culture”. The features of the communicative culture of public administration bodies under martial law are determined (speed of decision-making, responsibility for public actions, moral and ethical factors of professional behavior, etc.). The second section “Analysis of communicative culture as an object of management in the public administration system” determines the structure of communicative culture as a socio-cultural phenomenon, clarifies its components that determine the cultural behavior of specialists, substantiates the stages of the technological process of forming the communicative culture of civil servants. An expert analysis of the level of communicative culture of the public sphere is carried out using the example of the Kharkiv City Council, taking into account martial law, using the expert approach. The third section "Management principles for the formation of a communicative culture of public authorities under martial law" considers: a system of measures to increase the efficiency of the process of forming a communicative culture of public authorities based on a complex administrative-legal and socio psychological impact. The mechanisms for implementing a communicative culture in the public administration system under martial law are optimized. A model of cultural communication of public authorities is substantiated, taking into account internal and external factors of the country's socio-political policy. Conclusions: The qualification work presents the results of scientific and practical research on increasing the efficiency of applying a system of organizational-managerial and socio-economic methods for the formation and development of a communicative culture of civil servants in the public administration system, taking into account modern European values. A theoretical justification of the research topic is made, the content and classification of communicative culture are analyzed, the structure, technological stages and mechanisms for the formation of a communicative culture are determined. A substantiated model of the communicative culture of specialists in the field of public administration in the form of structural components of professional, organizational and personal qualities that ensure a high level of professional communication and ethical and valuable norms of business behavior of a civil servant.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/61231
Використані джерела: 1. Артеменко Л.В. Мотиваційний механізм у державному управлінні: поняття та структура. Збірник наукових праць НАДУ. Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2004. № 1. С. 98–109. 2. Бєсєдін М.О., Нагаєв В.М. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант): підручник. К.: ЦУЛ, 2005. 496 с. 3. Богомолова К.С., Подольська О.В. Організаційні механізми удосконалення системи мотивації посадових органів публічного адміністрування. Вісник ХНТУСГ: Серія «Економічні науки». Вип. 191. 2018. С. 171-177. 4. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Менедж мент в організації: навч. посібник. К.: КОНДОР, 2004. 598 с. 5. Вишневська Ю.В. Формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців публічного управління та адміністрування через призму соціального діалогу. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2023. №87. С.40–45. DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2023.87.6 6. Гаєвський Б. А., Ребкало В. А. Культура державного управління: організаційний аспект [Монографія]. К.: Вид-во Української Академії державного управління при Президентові України, 2008. 144 с. 7. Галацин К. Комунікативна культура майбутнього фахівця: монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2019. 132 с. 8. Глушман Т. М. Компоненти професійної культури майбутнього менеджера організацій. ScienceRise: Pedagogical Education. 2016. № 5 (1). С. 8−13. 9. Гончар Л. В. Компоненти культури професійної діяльності майбутніх менеджерів. Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 22. Т. 1. С. 109-112. 10.Грішнова О. А. Людський капітал: Формування в системі освіти і професійної підготовки. К. : Знання, 2001. 254 с. 11.Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: підручник. Львів: БаК, 2007. 624 с. 12. Детермінанти розвитку публічного управління та адміністрування в Україні: колективна монографія за заг. ред. Н. С. Орлової. Київ, 2020. 262 с. 13.Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління. К. : Центр навчальної літератури. 2005. 228 с. 14.Євтух М.Б., Яшник С.В. Інноваційна діяльність в освіті: становлення гуманістичної парадигми. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка, психологія, філософія». 2017. Вип. С. 86-94. 15.Завадський Й.С. Менеджмент: підручник. Т. 2. К.: Вид-во УФІМБ, 2002. 542 с. 16. Іванова Я. С. Модель управлінської культури державного службовця в системі публічного адміністрування. Актуальні проблеми та перспективи розвитку України в галузі управління та адміністрування:ініціативи молоді : V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція здобувачів вищої освіти і молодих учених, 20 жовтня 2023 р. Харків: ДБТУ, 2023. С. 174-176. 17. Коломінський Н. Л. Психологія менеджменту в освіті: монографія. К. : МАУП. 2000. 286 с. 18.Королюк С.В. Розвиток управлінської культури керівника загально освітнього навчального закладу: монографія. Полтава, 2007. 168 с. 19. Кубарева І. В., Тарлєв В. В. Цифрове лідерство як інструмент посилення ринкових позицій підприємства: корпоративний та особистісний контекст. Стратегія економічного розвитку України. № 51, 2023. С. 120–138. https://doi.org/10.33111/sedu.2022.51.120.138 20.Ліпінська А. В. Інформаційно-комунікаційні технології в організації інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління. Державне управління: удосконалення та розвиток. №10, 2015. 21. Ліпенцев А. В. Розвиток лідерства в органах публічної влади у контексті завдань надання якісних адміністративних послуг: теоретичні аспекти. Ефективність державного управління. Вип. 38, 2014. С. 21–42. 22. Малий І. Й. Генеза публічного управління і адміністрування в Україні. Інвестиції: практика та досвід. № 24, 2017. С. 17 – 21. 23. Малімон В. І. Комунікативна компетентність державного службовця. Довідково-інформаційні матеріали. Випуск 41/11. Івано Франківськ: Івано-Франківський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, 2011. 44 с. 24. Марченко В. Розвиток комунікативної компетентності публічних управлінців. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти «Публічне управління та адміністрування». № 1, 2021. С. 24–27. 25.Мареніченко В.В., Шпортюк Н.Л., Добрянський А.В. Світовий досвід реалізації механізмів соціального партнерства та його застосування в Україні / Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Публічне управління та адміністрування // Том 33 (72) № 1 2022 р. http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2022/1_2022/11.pdf 26.Мельник А.Ф., Оболенський О. Ю., Васіна А. Ю. Державне управління: підручник [за ред. А. Ф. Мельник]. К. : Знання. 2009. 582 с. 27. Мельник Л.П. Психологія управління: курс лекцій. 2-ге вид. К.: МАУП. 2002. 176 с. 28. Методичні рекомендації щодо окремих питань визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», та підготовки умов проведення конкурсу, затверджений Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 15.01.2021. № 4-21. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0004859-21#Text. 29.Нагаєв В.М. Публічне адміністрування : навчальний посібник. Х.: Стильна типографія. 2018. 278 с. 30.Нагаєв В.М. Формування досвіду соціокультурної професійної комунікації менеджерів у процесі їх фахової підготовки. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2017. № 2. С. 42-47. 31. Нагаєв В.М. Формування управлінської культури як необхідна умова попередження організаційних конфліктів. Вісник ХНАУ: «Економічні науки». № 4, 2017. с. 31-40. 32. Нагаєв В.М. Мистецтво управлінської діяльності і лідерство. Персонал. № 7. 2007. С. 65-70. 33. Нагаєв В.М., Олійник Т.І., Гіржева О.М. Модель комунікативної компетентності державних службовців в системі публічного управління та адміністрування. Наукові перспективи: журнал. Серія «Державне управління». № 3(45), 2024. С. 291-309. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-3(45). 34. Нагаєв В.М. Конфліктологія: навчальний посібник (курс лекцій). К.: ЦУЛ. 2004. 198 с. 35. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. Освіта України. № 29, 18 липня 2001 р. С.4-6. 36.Нижник Н. Р., Цвєтков В. В., Леліков Г. І., Крупчан О. Д., Дубенко С.Д., Ткачук П. М., Немировський Я. В. Державний службовець в Україні (пошук моделі). – Київ: Ін-Юре, 1998. – 272 с. 37. Нижник Н. Управлінська культура: теоретичне поняття чи управлінська поведінка ? Політичний менеджмент. № 5. 2005. С.103-113. 38.Оболенський О. Ю. Державне управління та державна служба : словник-довідник. К. : КНЕУ. 2005. 208 с. 39. Писаренко Ж.А. Культурологічні засади державного управління: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Ж.А. Писаренко. – Х., 2011. – 20 с. 40. Підлісна Т. В. Сучасні підходи до розвитку лідерства в органах публічної влади. Право та державне управління. № 2, 2021. С. 158–164. URL : https://bit.ly/3oAMjcy. 41. Приходько І. П., Шпортюк Н. Л. Формування та реалізація державної соціальної політики в умовах глобальних викликів. Публічне управління та регіональний розвиток» зб. наук. пр. 2022. № 18. С. 1122–1144. 42. Про державну службу: Закон України. Відомості Верховної Ради України. № 4, 2016. DOI: https://zakon.rada.gov.ua/go/889-19. 43. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 48. С. 409. 44. Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні": Закон України. № 2102-IX від 24 лютого 2022 року. ВВР України № 37. К., 2022. 45.Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1997. №24. С. 170. 46. Публічне адміністрування в Україні: навч. посібник / В.Б. Дзюндзюк, Н.М. Мельтюхова, Н.В. Фоміцька та ін. [за заг. ред. В.В. Корженка, Н.М. Мельтюхової]. Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр». 2011. 305 с. 47.Ресурсний центр розвитку громадських організацій [Електронний ресурс]. URL: http: http://issuu.com/gurtrc/docs 28.(дата звернення: 12.03.2018). 48. Романовський О.Г., Понгомарьов О.С. Стиль керівництва і психологічні риси особистості професійного керівника: навч. посібник. Х.: ХДПУ. 2000. 78 с. 49. Самойленко О.М., Альхімович В.С. Формування управлінської культури керівних кадрів в системі публічного адміністрування. Проблеми і перспективи інноваційного розвитку аграрного сектора економіки в умовах інтеграційних процесів : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 25 жовтня 2018 р. / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Харків: ХНАУ, 2018. – С.115-118 с. 50.Самойленко О.М. Мотиваційні механізми регуляції управлінської культури в публічному адмініструванні. Актуальні проблеми сучасної економіки, менеджменту, публічного управління та адміністрування, підприємництва, торгівлі та біржової діяльності: матеріали студентської науково-практичної конференції, 12-13 грудня 2018 р. / Харків: ХНАУ ім. В.В.Докучаєва, 2018. – С. 38. 51. Сарновська С.О. Сучасна соціальна комунікативна культура (філософсько-методологічний аналіз) : Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філос. наук. 09.00.03. / Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. К., 2000. 18 с. 52. Сопівник Р.В., Сопівник І.В., Варивода Н.А., Смоляк П.О. Лідерологія: навчальний посібник. Видання доповнене і перевидане К.: «Компринт», 2019. 488 с. 53. Стандарт вищої освіти України другого (магістерського) рівня вищої освіти ступеня «магістр» галузь знань 28 Публічне управління та адміністрування за спеціальністю 281 Публічне управління та адміністрування, затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.08.2020 р. № 1001. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishchaosvita/zatverdzeni%20standarty/2020/08/05/281publichne-upravlinnya-taadministruvannya-magistr.pdf. 54. Стандарт вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ступеня «бакалавр» галузь знань 28 Публічне управління та адміністрування спеціальність 281 Публічне управління та адміністрування, затверджений та введений в дію Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.10.2018 р. № 1172. URL:55. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishchaosvita/zatverdzeni%20standarty/12/21/281-Publ.upr.ta.administruvannya bakalavr.21.01.22. pdf 56. Стрельніков В.Ю. Професійний розвиток майбутнього фахівця як складник його соціальної діяльності у контексті сучасної соціокультурної ситуації. Соціально-педагогічна діяльність в умовах трансформації суспільства: теоретичні та прикладні проблеми: монографія / за заг. ред. С.П. Архипової. Черкаси: Вид. ФОП Гордієнко Є.І., 2014. C. 19–46. 57. Танько А. Теоретичні основи формування управлінської культури майбутніх менеджерів освіти. Вища школа. 2019. № 15. С. 130-136. 58. Таран О.М. Психологія управління: навчальний посібник. Х.: ХНАУ. 2012. 238 с. 59. Теорія і практика професійного становлення особистості в соціокультурному просторі : монографія / Кол. авторів; ред. О. О. Лаврентьєвої, О. П. Крупського, Є. В. Намлієва. Дніпропетровськ : Акцент ПП, 2014. 360 с. 60. Федотова К.І. Мотиваційні механізми регуляції управлінської культури в публічному адмініструванні. Управління розвитком соціально економічних систем: Матеріали VІI Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 20-21 квітня 2023 року). Харків: ДБТУ, 2023. С. 407-409. 61. Федотова К.І., Нагаєв В.М. Формування комунікаційної культури органів публічної влади в умовах цифрового середовища. Місцеве самоврядування в україні та світі: теорія і практикА» Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, 5 листопада 2024 року, м.Полтава: ПДАА, 2024. С. 112-115. (Україна) 62. Федотова К.І., Нагаєв В.М. Комунікаційна культура органів публічної влади як генеза державного управління в умовах воєнного стану. Функціонування суб’єктів економічної діяльності:проблеми, перспектики, можливості розвитку : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю), 21-22 листопада, Харків: ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. С. 56-58. (Україна) 63. Фоменко Т.М. Визначення поняття «соціокультурна компетентність» у сучасній парадигмі вищої освіти. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. праць. Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2014. Вип. 42. С. 149–156. 64. Харківська міська рада. Офіційний сайт. https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjttPvj0J2KAxVDIBAIHYS2H4QQFnoECCAQAQ&url=https%3A%2F%2Fwww.city.kharkiv.ua%2F&usg=AOvVaw3ggQqZPGBiNeN3jYPYdS-6&opi=89978449 65. Хаустова М. Г. Державна політика в умовах цифровізації суспільства. Міжнародний досвід реалізації програм та стратегії цифровізації. Аналітично-порівняльне правознавство. № 2, 2022. С. 209-216. 66.Ходаківський Є. І., Богоявленська Ю.Б., Грабар Т.П. Психологія управління : навчальний посібник. - К. : ЦУЛ. 2008. 608 с. 67. Шавкун І.Г., Дибчинська Я.С. Публічне управління: комунікаційний аспект. Публічне управління та адміністрування в умовах інформаційного суспільства: вітчизняний і зарубіжний досвід: монографія / За заг. ред. Сергія Чернова, Валентини Воронкової, Віктора Банаха, Олександра Сосніна, Пранаса Жукаускаса, Йоліти Ввайнхардт, Регіни Андрюкайтене. Запоріджжя: РВВ ЗДІА, 2016. с. 608. URL: https://old-zdia.znu.edu.ua/gazeta/monodrupradmin_513.pdf 68.Шевченко Л.С., Гриценко О.А., Макуха С.М. Менеджмент: навчальний посібник. Х.: Право, 2013. 216 с. 69. Шпортюк Н.Л. Пріоритетні напрями державної соціальної політики та перспективи її подальшого розвитку. Інвестиції: практика та досвід зб. наук. пр. 2023. № 2. С. 93–98. https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/issue/view/53/44 70.Енциклопедія державного управління. Т. 8. Публічне врядування / наук. ред. кол. : В. С. Загорський [та ін.] Львів : ЛРІДУ, НАДУ. 2011. 712 с. 71. Яресько К. В. Культура управління навчальною діяльністю студентів : монографія. Х. : ХНУРЕ, 2004. 235 с. 72. Якубовський Я. С. Активізація інформаційно-комунікаційної компоненти в роботі інститутів громадянського суспільства. Наукові перспективи: журнал. Серія «Державне управління». № 3(45), 2024. С. 477-486. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-3(45). 73.Яшник С.В. Сутнісна характеристика управлінської культури фахівців аграрної галузі. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка. Психологія. Філософія». Київ, 2012. Вип. 175. Ч. 2. С. 265-274. 74.Яшник С. В. Характеристика основних проблем становлення управлінської культури керівників сільськогосподарських підприємств. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка, психологія, філософія». Київ, 2016. Вип. 239. С. 317-328. 75.Kalaur S., Soroka O. Theoretical and methodological principles of the formation of professional culture and professional image among educators by means of the acmeological approach in war conditions. Social Work and Education. 2023. No 10(1). Р. 99–110. 76. Pet’ko L. The development of student youth aesthetic culture on professional direction. Topical issues of contemporary science: Collection of scientific articles. C.E.I.M., Valencia, Venezuela, 2017. Р. 188−192.
Розташовується у зібраннях:281 – "Публічне управління та адміністрування" (Магістри)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2024_М_44_2_281z-23м-01_Fedotova_К_І.pdf
  Restricted Access
1.18 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.