Обґрунтування ефективної системи вирощування кіз зааненської породи: дис. на здобуття наук. ступеня канд. сільськогосподарських наук: 06.02.04 – Технологія виробництва продуктів тваринництва

Abstract

Отримання здорового і водночас високопродуктивного молодняку, який поєднує добрі відтворні ознаки, пристосованість до будь-яких природно кліматичних й господарських умов та має мінімальні фінансові витрати на всіх ланках виробничого процесу — головне завдання, виконання якого є обов’язковою умовою для успішного розвитку будь-якої галузі тваринництва. У сучасній вітчизняній практиці молочного козівництва існує багато невирішених питань, а саме — не розроблено оптимальної технології виробництва козиного молока на промисловій основі; практично відсутні чіткі параметри оцінки тварин; потребує уточнення дії окремих чинників у формуванні продуктивності; недостатньо відпрацьовані та неповною мірою відповідають сучасним вимогам технологічні процеси, до яких відносять способи та системи вирощування кіз молочного напряму продуктивності. З огляду на важливість вказаних проблем, дослідження з визначення ефективної системи вирощування молочних кіз набувають особливої актуальності та практичної вагомості. Наукові дослідження були проведені в умовах бази навчально-виробничого центру Харківської державної зооветеринарної академії Дергачівського району, Харківської області. У дисертаційній роботі викладено теоретичні та експериментальні матеріали щодо застосування різних систем вирощування козенят у молочний період та впливу різних умов утримання на продуктивні якості молодняку й маточного поголів’я. В рамках проведених досліджень вивчено існуючі системи 3 вирощування молодняку кіз зааненської породи — вільний та режимний підсис, а також штучне вигодовування. На основі проведених досліджень запропоновано принципово нову (в межах традиційної технології) систему штучного вигодовування кіз молочного напряму продуктивності як перспективну основу для створення комфортних умов і удосконалення елементів їх вирощування в умовах спеціалізованих сільгосппідприємств, фермерських та присадибних господарств населення. Завдяки комплексним дослідженням гігієнічних, клінічних, гематологічних і біохімічних показників; аналізу умов годівлі; визначення етологічних особливостей, а також інтенсивності вагового та лінійного росту козенят; продуктивних та відтворювальних ознак козоматок експериментально обґрунтовано ефективні елементи технології вирощування кіз, а саме — штучне вигодовування молодняку кіз зааненської породи за методом групового випоювання. В результаті оцінювання ефективності використання кормів тваринами встановлено, що на 1 кг приросту маси тіла козенята, яких вирощували у молочний період на штучному вигодовуванні, загалом за дослідний період витратили менше обмінної енергії та перетравного протеїну корму, відповідно, на 9,4 і 10,7 %, ніж однолітки, яких вирощували на вільному підсисі та на 5,6 і 6,3 % менше, ніж тварини на режимному підсисі. Вирощування молодняку на штучному вигодовуванні за методом групового випоювання сприяло збільшенню середньодобових приростів від народження і до 6-місячного віку та становило 130,6 г (Р≥0,99), що на 17,6 г більше, ніж в однолітків на вільному підсисі, та на 9,6 г – у молодняку на режимному підсисі. За абсолютним приростом живої маси також відрізнялися козенята на штучному вирощуванні. Їх перевага над однолітками на вільному підсисі становила 13,6 % (Р≥0,99) та над тваринами на режимному підсисі – 7,9 %. Вивчення екстер’єрних показників молодняку кіз показало, що у 3-місячному віці тварини на штучному вигодовуванні та режимному підсисі переважали однолітків на вільному підсисі за висотою в холці (2,8–9,1 %), 4 висотою в крижах (5,0–7,5 %), глибиною грудей (1,9–3,2 %), шириною в маклаках (5,9–10,3 %), навкісною довжиною тулуба (1,0–8,1 %) та за обхватом п’ястка (8,0– 18,0 %). При цьому вірогідну різницю встановлено лише між молодняком на вільному підсисі і їх ровесниками на штучному вигодовуванні за висотою в холці (Р≥0,999), висотою в крижах, шириною грудей, обхватом п’ястка (Р≥0,99) та обхватом грудей за лопатками (Р≥0,95). У 6-місячному віці також встановлено статистично вірогідну перевагу козенят, яких вирощували упродовж молочного періоду на штучному вигодовуванні, над однолітками, яких утримували на вільному підсисі, за всіма досліджуваними промірами. Тварини, яких вирощували на режимному підсисі, за майже усіма промірами також мали вищі показники, ніж молодняк на вільному підсисі. Дослідження поведінкових реакцій тварин довело, що козенята на штучному вигодовуванні в проміжках між випоюванням молока більш ефективно використовували вегетативні корми (сіно, концентрати), на відміну від підсисних козенят. Так, молодняк на груповому випоюванні витратив на споживання кормів, окрім молока, на 34,7 % (Р≥0,999) більше часу, ніж козенята на вільному підсисі та на 18,4 % більше, ніж однолітки на режимному підсисі. Одержані результати досліджень показали, що основні клінічні показники молодняку протягом молочного періоду не виходили за межі фізіологічної норми. При цьому у піддослідних козенят коливання температури тіла було на рівні 39- 40 °С, частота серцевих скорочень — 105,4-128 ударів/хв та частота дихання — 51,0-80,8 раз/хв, разом з тим, коливання залежали більше від віку тварин, ніж від умов їх вирощування. Система утримання, за якої козенят відлучали від матерів відразу після народження та вирощували на штучному випоюванні, забезпечила підвищення рівня еритроцитів та гемоглобіну в крові. Найбільша різниця за вмістом еритроцитів була встановлена у віці 3 місяці. Максимальний вміст (7,18 Т/л) спостерігався в крові козенят на штучному випоюванні, які перевершували козенят на вільному підсисі на 0,18 Т/л (2,6 %), тварин на режимному підсисі – на 0,10 Т/л (1,4 %). За результатами біохімічного аналізу крові було встановлено, що підвищення рівня загального білка також спостерігалось у козенят на штучному вирощуванні на відміну від ровесників, яких вирощували на вільному підсисі, на 11,7 % (Р≥0,99) та тварин, яких утримували на режимному підсисі, на 1,3 %, така ж тенденція була і за альбуміновою та глобуліновою фракціями білка. Оцінка динаміки рівня природної резистентності організму піддослідних козенят показала, що до 3-місячного віку у козенят на штучному вигодовуванні спостерігалося збільшення бактеріальної активності сироватки крові (БАСК) на 1,1 та 0,8 % та зниження лізоцимної активності сироватки крові (ЛАСК) - на 0,94 та 0,58 % в порівнянні з однолітками на вільному та режимному підсисі, відповідно. Вивчення ознак відтворювальної здатності кіз-матерів показало покращення показників у маток дослідних груп. Так, за діловим виходом молодняку наприкінці молочного періоду (3 міс.), матки з козенятами як на режимному підсисі, так і на штучному випоюванні переважали ровесниць з козенятами на вільному підсисі на 20 %. За рівнем збереженості піддослідного молодняку найменший відсоток збереження було відмічено у козенят на вільному підсисі (85 %), що на 10 % було нижче показника у тварин на режимному підсисі та на 15 % - у козенят на штучному вигодовуванні. У результаті проведених досліджень встановлено, що відлучення козенят від маток відразу після народження є більш ефективним, на відміну від традиційного утримання молодняку у молочний період та на режимному підсисі. У маток із козенятами на вільному підсисі надій за лактацію становив 601 кг, у той час, як у маток з козенятами на режимному підсисі та у маток, козенят яких вирощували окремо на штучному випоюванні, дорівнював 705,9 і 784,7 кг, відповідно, що було більше на 17,5 і 30,6 % (Р≥0,95–Р≥0,999). Крім підвищення молочної продуктивності, козоматки, козенята яких вирощувалися окремо, характеризувалися стійкою лактаційною кривою та за показником постійності лактації переважали, відповідно, на 7,9 та 5,5 % маток з козенятами на вільному та режимному підсисі. Водночас матки з козенятами на вільному підсисі домінували над тваринами дослідних груп за якістю отриманої продукції, а саме: за масовою часткою сухої речовини на 0,29 і 1,13 %; СЗМЗ – на 0,10 і 0,24 %; жиру – на 0,43 і 0,83 %; білка – на 0,19 і 0,38 %; казеїну – на 0,05 і 0,08 % при Р≥0,95–Р≥0,99, відповідно. Використання системи відлучення козенят від козоматок при народженні та вирощування їх на штучному вигодовуванні забезпечило зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 9,4 % і зниження собівартості виробленої продукції — на 10,1 %. При цьому рівень рентабельності виробництва продукції козівництва у них був на рівні 50,4 %.

Getting healthy at the same time highly young animals, which combines good reproducible characteristics, adaptability to any climatic and economic conditions and have minimal financial costs for all levels of the production process - the main task that is a prerequisite for successful development of any industry of animal husbandry. In the modern domestic practice of dairy goat breeding there are many unresolved issues, namely — not optimum technology developed production of goat milk on a commercial basis; there are no clear parameters for assessing animals; needs to clarify the effect of certain factors in the formation of productivity; technological processes, 7 such as methods and systems for raising dairy goats, are not sufficiently developed and do not fully meet modern requirements. Given the importance of these problems, research to determine an effective system for raising dairy goats takes on special relevance and practical significance. Scientific research was conducted in the base of the training and production center of the Kharkiv State Zooveterinary Academy of Dergachiv district of Kharkiv region. The thesis presents the theoretical and experimental data on the use of various systems for raising young goats during the dairy period and the effect of differing conditions of detention on the productive qualities of dairy goats and broodstock. In conducting research were studied existing systems of rearing young goats, namely, free and regime suckling, and artificial feeding. On the basis of the conducted researches is offered the fundamentally new (within traditional technology) system of artificial feeding of dairy goats as a perspective basis for creation of comfortable conditions and improvement of elements of their cultivation in the conditions of specialized agricultural enterprises, farms and household farms. On the basis of a complex of hygienic, clinical, hematological and biochemical studies, study of the composition of feeding rations, determination of ethological characteristics, intensity of weight and linear growth of young goats, productive and reproductive characteristics of broodstock of goats, experimentally substantiated the effective elements of goat breeding technology, namely — artificial feeding of young goats of Zaanen breed by the method of group feeding. As a result of evaluating the effectiveness of animal feed, it was found that per 1 kg of body weight gain goats, which were raised in the dairy period on artificial feeding, in general for the experimental period spent less metabolic energy and digestible protein feed by 9.4 and 10.7 %, than peers, which were raised on a free suckling and by 5.6 and 6.3 % less than animals on a regime suckling respectively. Raising young animals on artificial feeding according to the method of group feeding contributed to an increase in average daily gains from birth to 6 months of age by 130.6 g (P≥0.99), which was 17.6 g more than peers on free suckling, and by 9.6 g in young stock at the regime suckling. In terms of absolute gains in live weight, the kids on artificial rearing also differed. Their advantage over their peers on free suckling was 13.6 % (P≥0.99) and over animals on regime suckling - 7.9 %. The study of external indicators of young goats showed that at the age of 3 months the animals on artificial feeding and regime suckling were dominated by peers on free suckling in height at withers (2.8-9.1 %), height in buttocks (5.0-7.5 %), chest depth (1.9-3.2 %), width at hips (5.9-10.3 %), oblique length of the torso (1.0-8.1 %) and wrist girth (8.0-18.0 %). At the same time, a probable difference was found only between young animals on free suckling and their peers on artificial feeding on height at withers (P≥0.999), height in buttocks, chest width, wrist girth (P≥0.99) and chest girth behind shoulders blades (P≥0.95). At 6 months of age, there was also a statistically significant advantage of kids, which were raised during the daily period on artificial feeding, over peers, which were kept on a free suckling, according to all studied measurements. Animals that are grown on the regime suckling, in almost all measurements, also had higher rates than young animals on the free suckling. The study of behavioral reactions of animals showed that young goats on artificially feeding in the intervals between drinking milk used more efficient vegetative feed (hay, concentrates), in contrast young animals on the free suckling. Thus, young animals on group feeding spent 34.7 % (P≥0.999) more time on feed intake, except milk, than kids on free suckling and 18.4 % more than peers on regime suckling. The obtained research results showed that the main clinical indicators of young animals during the daily period did not exceed the physiological norm. At the same time at experimental kids, the body temperature fluctuations were at the level of 39-40 °C, heart rate — 105.4-128 beats / min and respiratory rate — 51.0-80.8 times / min, however, the fluctuations depended more from the age of the animals than from the conditions of their rearing. The housing system, in which the kids were weaned immediately after birth and raised on artificial feeding, provided an increase in erythrocytes and hemoglobin in the blood. The largest difference in erythrocyte content was found at the age of 3 months. The maximum content (7.18 T / l) was observed in the blood of artificially fed kids, which exceeded the kids on the free suckling by 0.18 T / l (2.6 %), animals on the regime suckling - by 0.10 T / l (1.4 %). According to the results of biochemical analysis of blood, it was found that an increase in total protein was also observed in artificially reared kids, in contrast to peers, which were reared on a free suckling, by 11.7 % (P≥0.99) and animals kept on a regime suckling, by 1.3 %, the same trend was for albumin and globulin fractions of protein. Assessment of the dynamics of the level of natural resistance of the experimental goats showed that up to 3 months of age at artificially fed young goats there was an increase in bacterial activity of blood serum (BABS) by 1.1 and 0.8 % and a decrease in lysozyme activity of blood serum (LABS) - by 0.94 and 0.58 % compared to peers in free and regime suckling. The study of signs of reproductive ability of goats showed improvement of experimental groups. Thus, according to the business yield of young animals at the end of the daily period (3 months), goats with kids both on the regime suckling and on artificial feeding were dominated by peers with kids on the free suckling by 20 %. According to the level of preservation of experimental young animals, the lowest percentage of survival was observed in kids on free suckling (85 %), which was 10 % lower than in animals on regime suckling and 15 % - by kids on artificial feeding. In the broodstock of goats with free suckling kids, the milk yield per lactation was 601 kg, while in the broodstock of goats with young goats on the regime sucking and the goats, the kids of which were raised separately on artificial feeding, it was 705.9 and 784.7 kg, respectively, which was more by 17.5 and 30.6 % (P≥0.95-P≥0.999). In addition to increasing milk productivity, goats, whose kids were raised separately, were characterized by a stable lactation curve and in terms of constancy of lactation prevailed, respectively, by 7.9 and 5.5 % of goats with kids on free and regime suckling. At the same time, goats with kids on free suckling dominated over animals of experimental groups on the quality of the obtained products, namely: on the mass fraction of dry matter by 0.29 and 1.13 %; DSMR (dry skim milk residue) - by 0.10 and 0.24 %; fat - by 0.43 and 0.83 %; protein - by 0.19 and 0.38 %; casein - by 0.05 and 0.08 % at P≥0.95-P≥0.99, respectively. The use of the system of weaning daily goats from goats at birth and raising them on artificial feeding provided a decrease in feed costs per 1 kg of gain by 9.4 %, and the cost of production by 10.1 %. At the same time, the level of profitability of production of goat breeding products was at the level of 50.4 %.