Ландшафтно-екологічна організація території агрофірми «Вітчизна» (Сумська область):

Abstract

Екологічний стан агроекосистем у лісостеповій зоні нашої держави можна визначити як незадовільний, що пов’язано із негативними чинниками, зокрема: недотримання вимог науково-обґрунтованої системи ведення сільського господарства і високої розораності угідь; виснаження родючості; деградація ґрунтів та ерозія; розповсюдження бур’янів, хвороб та шкідників; порушення гідрологічного режиму. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває оцінка ландшафтно екологічної рівноваги сільськогосподарських земель. Постановка даного завдання свідчить про необхідність її системного вирішення з позиції відтворювального підходу і комплексного вивчення різноманітних аспектів проблеми, що ґрунтуються на принципах, які забезпечують збереження ландшафтів, у тому числі природних та штучних агроландшафтів та ліквідацію раніше допущених порушень у землекористуванні. Розвиток систем землеохоронних заходів та управління ними має базуватися на принципах оптимальності, що передбачає всебічний аналіз усіх взаємопов’язаних елементів розвитку. Мета і задачі досліджень. Метою кваліфікаційної роботи є екологічне обґрунтування використання ландшафтної агроекосистеми АФ «Вітчизна» Конотопського району Сумської області.

The ecological state of agro-ecosystems in the forest-steppe zone of our country can be defined as unsatisfactory, which is associated with negative factors, in particular: non compliance with the requirements of a scientifically based system of agricultural management and high plowed land; depletion of fertility; soil degradation and erosion; spread of weeds, diseases and pests; violation of the hydrological regime. In this regard, the assessment of the landscape-ecological balance of agricultural lands becomes especially relevant. The formulation of this task indicates the need for its systematic solution from the standpoint of a reproducible approach and a comprehensive study of various aspects of the problem, based on the principles that ensure the preservation of landscapes, including natural and artificial agro-landscapes, and the elimination of previously committed violations in land use. The development of systems of land protection measures and their management should be based on the principles of optimality, which involves a comprehensive analysis of all interrelated elements of development.