Влияние ароматических и янтарной кислот на активность супероксиддисмутазы и содержание пролина в проростках пшеницы в условиях солевого стресса

Abstract

Проводили сравнительное исследование влияния двух ароматических (салициловой – СК и бензойной – БК) и янтарной (ЯК) кислот на солеустойчивость проростков пшеницы (Triticum aestivum L.), содержание в них пролина и активность антиоксидантного фермента супероксиддисмутазы (СОД). Инкубация проростков в течение суток на растворах СК и ЯК в концентрации 1 мкМ вызвала заметное повышение их солеустойчивости, что проявлялось в меньшем ингибировании роста корней и побегов проростков после воздействия соли, а также большей массе проростков этих вариантов по сравнению с контрольными. Положительное влияние БК на солеустойчивость проростков было незначительным. В побегах проростков, обработанных ЯК, отмечалось повышение содержания пролина после солевого стресса, при обработке СК проявлялась тенденция к увеличению содержания этой аминокислоты в побегах, БК не оказывала влияния на накопление пролина. Предварительная обработка проростков СК и ЯК проводила к некоторому повышению активности СОД в побегах проростков. После солевого стресса активность СОД значительно снижалась в корнях и повышалась в побегах проростков. В то же время в органах проростков, инкубировавшихся на СК, активность фермента оставалась более высокой по сравнению с соответствующим контролем. ЯК проявляла похожий, но менее выраженный эффект. БК не влияла на активность фермента ни в корнях, ни в побегах проростков. Сделано заключение о перспективности применения СК и ЯК для повышения устойчивости растений к засолению почв.

The comparative study of influence of two aromatic (salicylic – SA and benzoic – BA) and succinic (SuA) acids on salt tolerance of wheat seedlings (Triticum aestivum L.), content of proline and activity of antioxidant enzyme superoxide dismutase (SOD) was carried out. Incubation of seedlings on the SA and SuA solutions at the concentration of 1 mM during 1 day caused the significant increase in their salt tolerance, which became evident in less inhibition of growth of seedlings roots and shoots after exposure to salt as well as the greater mass of seedlings of these variants compared to controls. Positive effect of BA on the salt tolerance of seedlings was insignificant. In the shoots of seedlings treated with SuA, there was an increase in proline content after the salt stress; under the treatment with SA the tendency toward increased levels of this aminoacid in the shoots was established; BA had no effect on the accumulation of proline. Pre-treatment of seedlings with SA and SuA conducted in a certain increase in SOD activity in shoots of seedlings. After salt stress, the SOD activity was significantly reduced in roots and increased in shoots of seedlings. At the same time in organs of seedlings incubated with SA, the enzyme activity remained higher compared to the control. SuA showed a similar but less pronounced effect. BA did not affect the activity of the enzyme neither in roots nor in shoots of seedlings. The conclusion about the prospects of the SA and SuA application under salinity conditions was made.

Проводили порівняльне дослідження впливу двох ароматичних (саліцилової – СК і бензойної – БК) та янтарної (ЯК) кислот на солестійкість проростків пшениці (Triticum aestivum L.), вміст проліну та активність антиоксидантного ферменту супероксиддисмутази (СОД). Інку бація проростків протягом доби на розчинах СК і ЯК в концентрації 1 мкМ викликала поміт не підвищення їх солестійкості, що відзначилось у меншому інгібуванні росту коренів і паго нів проростків після впливу солі, а також у більшій масі проростків цих варіантів порівняно з контрольними. Позитивний вплив БК на солестійкість проростків був незначним. В пагонах проростків, що були оброблені ЯК, виявлено підвищення вмісту проліну після сольового стресу, за обробки СК виявлялася тенденція до збільшення вмісту цієї амінокислоти, БК не впливала на накопичення проліну. Попередня обробка проростків СК і ЯК призводила до деякого підвищення активності СОД в пагонах проростків. Після сольового стресу активність СОД значно знижувалась у коренях та підвищувалась у пагонах проростків. В цей же час в органах проростків, що інкубувались на СК, активність ферменту залишалася більш високою порівняно з відповідним контролем. ЯК виявляла схожий, але менш істотний ефект. БК не впливала на активність СОД ні в коренях, ні в пагонах проростків. Зроблено висновок про перспективність застосування СК і ЯК для підвищення стійкості рослин до засолення ґрунтів.