Классификация сортов нута по морфологическим и молекулярным маркерам

Abstract

Проанализирован полиморфизм 24 сортов нута из Украины и России по 15 морфологическим признакам и 13 микросателлитным локусам. Отмечен сходный уровень полиморфизма в сортах нута по разным типам данных, оцененный по индексу полиморфизма Шеннона. Показано, что икросателлитные локусы являются лучшими дифференцирующими дескрипторами сортов нута по сравнению с морфологическими признаками: окраска цветков, цвет, форма и характер поверхности семян. Выявлено, что все изученные сорта нута из Украины и России по исследованным признакам проявляют незначительную дифференциацию в связи с их высокой идентичностью. Обсуждаются возможные причины кластеризации сортов в связи с их происхождением. Описана группа сортов нута, в родословных которых доминируют генотипы сортов Кубанский 163 и Кубанский 199.

Polymorphism of 24 chickpea (Cicer arietinum L.) cultivars from Ukraine and Russia using 15 morphological traits and 13 microsatellites loci is analyzed in this work. The similar level of polymorphism in chickpea cultivars using different types of data that was estimated by the diversity index of Shannon is marked. It is shown that microsatellites loci are better differentiate descriptors of chickpea cultivars as compared to morphological traits: flower color; color, form and seed surface nature of seeds. It is revealed, that all studied chickpea cultivars from Ukraine and Russia show insignificant differentiation in connection with their high identity by studied traits. Possible reasons of chickpea cultivars clustering in connection with their origin are discussed. The chickpea cultivars group in which pedigrees are dominate the genotypes of two cultivars Kubanskiy 163 and Kubanskiy 199 is described.

Проаналізовано поліморфізм 24 сортів нуту (Cicer arietinum L.) з України і Росії за 15 морфологічними ознаками і 13 мікросателітними локусами. Виявлено схожий рівень поліморфізму в сортах нуту за різними типами даних, оцінений за індексом поліморфізму Шеннона. Показано, що мікросателітні локуси є кращими диференціюючими дескрипторами сортів нуту порівняно з морфологічними ознаками: забарвлення квіток, колір, форма і характер поверхні насіння. Виявлено, що всі вивчені сорти нуту з України і Росії виявляють незначну диференціацію у зв'язку з їх високою ідентичністю за вивченими ознаками. Обговорюються можливі причини кластеризації сортів у зв’язку з їх походженням. Описана група сортів нуту, в родоводах яких домінують генотипи сортів Кубанський 163 і Кубанський 199.