Управління продовольчою безпекою в системі менеджменту аграрних підприємств

Abstract

Основною метою кваліфікаційної роботи є обгрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо імплементації управління продовольчою безпекою у систему менеджменту діяльності аграрних підприємств. Об'єктом дослідження є організаційно-управлінські, економічні відносини, що виникають в процесі забезпечення управління продовольчою безпекою в системі менеджменту діяльності аграрних підприємств. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і прикладних засад, умов і факторів формування та імплементації управління продовольчою безпекою у менеджмент аграрних підприємств. Наукову новизну виконаного дослідження визначають такі результати: удосконалено: – понятійно-термінологічний апарат, зокрема, запропоновано у рамках розширення категоріального апарату «продовольча безпека» запропоновано нові поняття: «продовольча стійкість держави – це рівень продовольчого забезпечення країни, при якому за рахунок внутрішнього виробництва та імпорту продовольства з країн, що реалізують спільну аграрну політику, забезпечується фізична та економічна доступність продовольства в обсязі не меншому, ніж його внутрішнє споживання». Система принципів забезпечення продовольчої безпеки країни доповнюється принципом проведення спільної аграрної політики на міждержавному рівні; – інструментарій оцінки продовольчої безпеки України, адаптований переважно для завдань оцінювання рівня самозабезпечення, що на відміну від існуючих, доповнено коефіцієнтом продовольчої стійкості, який відрізняється від рівня (коефіцієнта) самозабезпечення по відношенню до величини споживання не лише вітчизняного виробництва, а й імпорту продовольства; – формування інтеграційних структур як найважливішої умови сталого та ефективного функціонування агропромислового комплексу на рівні країни, регіону чи суб'єкта господарювання. Створення інтеграційних структур є однією зі складових механізму взаємозв'язку продовольчої безпеки на мезо- та мікрорівнях. Агропромислова інтеграція сприяє адаптації всіх учасників до трансформаційних умов господарювання, зниженню витрат, залученню додаткових інвестицій. набули подальшого розвитку: – методичний підхід до визначення напрямів удосконалення механізму управління продовольчою безпекою, який, на відміну від існуючих, базується на використанні порівняльного аналізу методик оцінки рівня продовольчої безпеки, що дозволяє реалістично оцінювати дієвість вітчизняного організаційно-економічного механізму продовольчої безпеки; – застосування методичного підходу державної підтримки забезпечення продовольчої безпеки в регіональному розрізі. Запропоновано формулу визначення коефіцієнта вирівнювання, яка дасть змогу розрахувати обсяг додаткової державної підтримки сільського господарства, необхідної для усунення значної диференціації регіонів. Коефіцієнт розраховується як відношення раціональної норми споживання до фактичного споживання продукції. У кваліфікаційній роботі: У першому разділі «Теоретичні аспекти забезпечення продовольчої безпеки в управлінні діяльністю аграрних підприємсв» досліджено економічний зміст і структуру системи продовольчої безпеки країни, методологічні аспекти оцінювання рівня продовольчої безпеки, проведено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду забезпечення продовольчої безпеки. У другому розділі «Оцінка стану та напрями імплементації механізму управління продовольчою безпекою у систему менеджменту аграрних підприємств» розкрито методику оцінки стану продовольчої безпеки та самозабезпеченості регіону, запропоновано та обґрунтовано механізм управління продовольчою безпекою на рівні регіону, визначено засади формування та розвитку інтегрованих структур в агропромисловому комплексі регіону як елементу продовольчої безпеки. Висновки та пропозиції 1. Продовольча проблема не тільки існує в XXI столітті, але і має глобальний характер, оскільки зачіпає всі країни, а її вирішення залежить від численних факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх. Продовольча безпека держави є невід'ємною складовою національної безпеки, оскільки рівень і якість харчування населення характеризують ступінь його соціально економічного розвитку і визначають 60-70% здоров'я і тривалість життя людини. Тому однією з найважливіших умов створення атмосфери стабільності та благополуччя як в окремій країні, так і у світі є забезпечення продовольчої безпеки. 2.Дослідження підходів до оцінювання продовольчої безпеки територій різних рівнів та ретроспективний аналіз відповідних моделей дозволили виявити змішану модель продовольчої безпеки, яка забезпечить оптимальне поєднання внутрішнього виробництва та зовнішніх поставок. При цьому внутрішнє виробництво має бути в допустимому діапазоні, а імпорт має бути спрямований на підтримку асортименту продукції та постачання продукції, яка не виробляється в державі. Умовою формування моделі є створення конкурентного продовольчого ринку шляхом посилення державної підтримки агропромислового комплексу. 3.Відмінною рисою практики продовольчої безпеки США є її широка зовнішньополітична складова, реалізація концепцій «продовольчої зброї» та «аграрної сили». Продовольча політика країн ЄС цікавить, перш за все, в контексті побудови системи колективної продовольчої безпеки. Не викликає сумнівів успіх якісних трансформацій її аграрної політики, інтенсивність і сміливість рішень щодо забезпечення національної продовольчої безпеки. Узагальнення практики забезпечення продовольчої безпеки у великій кількості зарубіжних країн свідчить про необхідність широкого, поглибленого вивчення регуляторних питань. Чим більш розвиненою є країна і чим значніше її місце у світовій економіці, тим більше зміщується акцент продовольчої безпеки із забезпечення самодостатності на створення умов для сталого, стабільного міжнародного продовольчого обміну. Основними завданнями забезпечення продовольчої безпеки України є: підвищення якості продовольства та його економічної доступності для населення; підтримання економічного паритету між сільським господарством та іншими галузями економіки; підвищення прибутковості аграрного сектора як основи системи продовольчої безпеки, що формується; зближення рівнів доходів між працівниками сільського господарства та провідними галузями; захист вітчизняних товаровиробників у сфері агропромислового виробництва, підтримка вітчизняного експорту сільськогосподарської продукції. 4. З метою систематизації положень, що визначають компетенцію органів державного регулювання продовольчої безпеки та забезпечення її ефективного державного регулювання, необхідно вдосконалити законодавство шляхом: чіткого визначення вичерпного переліку та змісту компетенцій у сфері продовольчої безпеки стосовно кожного з органів державної влади, які її регулюють; та закріплення системи цих органів та їх компетенції безпосередньо у спеціальному законі про продовольчу безпеку. 5. На основі узагальнення теоретичних положень та аналізу практичного стану проблеми запропоновано модель формування механізму забезпечення продовольчої безпеки на засадах державного регулювання сільськогосподарського виробництва. Забезпечення продовольчої безпеки немислимо без грамотного управління в агропромисловому комплексі. Важливо відзначити, що управління агропромисловим комплексом обмежується не тільки вирощуванням рослин і тварин, а, як наслідок, реалізацією кінцевої продукції. Агропромисловий комплекс також охоплює проблему трудових ресурсів, наявність відповідних матеріалів, сировини тощо. 6. Найважливішим напрямом забезпечення продовольчої безпеки має стати реформування системи інфраструктурного забезпечення агропромислового комплексу на основі активного розвитку ресурсозберігаючих технологій, технічного та технологічного оновлення. Ми вважаємо економічно доцільним інвестування в агрокомплекси, що сприятиме підвищенню концентрації капіталу та підвищенню ефективності за рахунок економії на масштабі, удосконалення структури взаємовідносин між підприємствами галузі. 7. Формування інтеграційних структур можна розглядати як найважливішу умову сталого та ефективного функціонування агропромислового комплексу на рівні країни, регіону чи економічного суб'єкта. Створення інтеграційних структур є однією зі складових механізму взаємозв'язку продовольчої безпеки на мезо- та мікрорівнях. Адже агропромислова інтеграція сприяє адаптації всіх учасників до трансформаційних економічних умов, зниженню витрат, залученню додаткових інвестицій. 8. Оцінено ефективність та ризикованість інвестиційного проєкту, доповненого промисловою переробкою продукції. При оцінці інвестиційних ризиків використовується метод Монте-Карло, що дозволяє прогнозувати досліджувану економічну зону з урахуванням найважливіших залежностей між елементами. За допомогою запропонованого методичного апарату можна вирішити низку проблем, пов'язаних із визначенням ефективності інвестицій у формування інтегрованих структур в агропромисловому комплексі, що забезпечують достатній рівень доходу для відтворення.

The main purpose of the qualification work is to substantiate theoretical provisions and develop practical recommendations for the implementation of food security management in the management system of agricultural enterprises. The project is responsible for the development of the organization and management of the economy, which is to be involved in the process of ensuring the management of food security in the system of management of agricultural enterprises. The subject of the research is the preparation of theoretical, methodical and applied ambushes, minds and factors, the formation and implementation of food security management in the management of agricultural enterprises. The scientific novelty of the study is determined by the following results: improved: – the conceptual and terminological apparatus, in particular, is proposed within the framework of the expansion of the categorical apparatus "Food Security", new concepts are proposed: "Food sustainability of the state is the level of food supply of the country, at which due to domestic production and import of food from countries implementing a common agricultural policy, the physical and economic availability of food is ensured in an amount not less than its domestic consumption". The system of principles for ensuring the country's food security is supplemented by the principle of conducting a common agricultural policy at the interstate level; – tools for assessing the food security of Ukraine, adapted mainly for the tasks of assessing the level of self-sufficiency, which, unlike the existing ones, is supplemented by the coefficient of food sustainability, which differs from the level (coefficient) of self-sufficiency in relation to the amount of consumption not only of domestic production, but also of food imports; – formation of integral structures as the most important and effective functioning of the agro-industrial complex in the region, the region and the sub'ekt of the ruler. Integration of infrastructure structures and storage mechanisms for mutual food safety on the world's markets. Agro-industrial integration of the transition of all participants to the transformation minds of the rulers, the reduction of vitrates, and the development of additional investments. the following have been further developed: – methodical methodology to the direct improvement of the mechanism of food security management, which, in the case of the vision of the world, is based on the methodology of the methodology of food security assessment, which is allowed to realistically assess the activity of the vital organic-economic mechanism of food security; – stagnation of the methodical process of the state support for food safety in the regional region. The formula for the viznachennya koefitsienta virivnivannya has been proposed, as it is possible to provide for the additional sovereign power of the Sil rulership, which is necessary for the use of significant differentiation of the region. A certain amount of compensation is developed as a result of the reduction of the rational rate of production to the actual production of the product. In the qualification work: In the first section "Theoretical aspects of ensuring food security in the management of agricultural enterprises" the economic content and structure of the country's food security system, methodological aspects of assessing the level of food security are studied, a comparative analysis of domestic and foreign experience in ensuring food security is carried out. The second section "Assessment of the state and directions of implementation of the mechanism of food security management in the management system of agricultural enterprises" discloses the methodology for assessing the state of food security and self-sufficiency of the region, proposes and justifies the mechanism of food security management at the regional level, defines the principles of formation and development of integrated structures in the agro-industrial complex of the region as an element of food security. Conclusions and suggestions 9. The food problem is not only unique in the XXI century, but also the global nature, the problems of the whole region, but the fact that there are many numerical factors, as well as internal factors. The food security of the state and the non-visible warehouse of the national security, the quality of the population and the quality of the population are characterized by the stages of the socio-economic development and the visibility of 60-70% of the health and trivality of the life of the people. That is one of the most important minds of the establishment of an atmosphere of stability and prosperity in the last land, so the world has a secure food supply. 10. Progress to the evaluation of food security in the territory of the regional regions and the retrospective analysis of the models made it possible to provide the best possible model of food security, as well as to ensure the optimal supply of internal products. At the same time, the internal production may be in the permissible division, and the export may be spent on the preparation of the assortment of products and the delivery of products, as it is not available in the country. The clever formulation of the model is the structure of the competitive food market by the way of the power of the state support of the agro-industrial complex. 11. The U.S. food security practice is widely known as the implementation of the concepts of "food supply" and "agricultural power". The food policy of the region is the first for everything, in the context of the motivation of the system of collective food security. Not the summaries of the rapid transformations of agrarian policies, the intensification and the sification of solutions for the provision of national food security. The practice of food security in the great city of the region is a good idea of the need for a broad, well-regulated diet. Which is more important for the development of the land and the importance of the world's economy, the emphasis of food security and self-sufficiency on the development of minds for the become, stable international food exchange pidtrimannya ekonomichn. 12. In the context of the systematization of the provision, which means the competence of the organs of the state regulation of food security and the provision of effective state regulation, it is necessary to introduce the legislative framework by the way of: the quality of the visibility of the imperial transfer and the zmist of competences in the sphere of food security; And the closure of the system of organizations and the competence of the system of organizations without the exception of the special law on food security. 13. On the basis of the theoretical provisions and analyses of the practical system of the problem, the model of the formation of the mechanism for the provision of food security on the ambushes of the sovereign regulation of the Silskogospodarsk production is proposed. Food security is indispensable without competent management in the agro-industrial complex. It is important to note that the management of the agro-industrial complex is not limited by the development of the plant and the economy, but by the sale of the products of the country. The agro industrial complex also covers the problem of labor resources, the reality of labor materials. 14. The most important direct provision of food security is the reform of the system of infrastructure and structural security of the agro-industrial complex on the basis of active development of resource-saving technologies, technical and technological improvement. We are interested in economic investment in agricultural complexes, which are consistent with the concentration of capital and efficiency for the development of economies on a scale, the structure of mutual cooperation between enterprises and galusi. 15. The formation of integrative structures can be seen as the most important way of the agricultural complex in the region of the region, the region of the economic sub'ekt. Integration of Infrastructure Structures and Storage Mechanisms for Mutual Food Safety on the World's Markets. For example, agro industrial integration is a way to adapt all participants to transformative economic minds, lower vitrates, and new investments. 16. The efficiency and riskiness of the investment project, supplemented by industrial processing of products, are evaluated. When assessing investment risks, the Monte Carlo method is used, which allows forecasting the studied economic zone, taking into account the most important dependencies between the elements. With the help of the proposed methodical apparatus, it is possible to solve a number of problems related to determining the efficiency of investments in the formation of integrated structures in the agro-industrial complex, which provide a sufficient level of income for reproduction.