Теоретичні і практичні аспекти голштинізації худоби

Abstract

Великомасштабна селекція базується на використанні сучасних досягнень популяційної генетики, створенні автоматизованих інформаційних систем за допомогою електронно-обчислювальної техніки, моделюванні і оптимізації селекційних програм на ЕОМ та сучасних біологічних технологіях відтворення тварин. Централізація селекційної роботи дає можливість за єдиною програмою проводити генетичне вдосконалення великих масивів молочної худоби в межах окремих порід з ефективним використанням досягнень практичної селекції в окремих стадах у результаті індивідуального відбору та підбору. В умовах великомасштабної селекції відбувається об'єднання в єдиний селекційний процес племінних, репродукторних і товарних стад, а кінцевою метою програми селекції є перенесення отриманих селекційних досягнень в активній частині породи на все поголів'я породної популяції. У зв'язку із впровадженням у практику системи великомасштабної селекції виникає проблема оптимальної кількості ліній у популяціях окремих порід. У голитинській породі (більше 10 млн. корів) існує три лінії і три генеалогічні групи. За рахунок Ф.Ф Ейснера (1986), для ведення ефективної селекційної роботи в породах неширокого ареалу розповсюдження необхідно мати 6-8 ліній, а широкого ареалу - не менше 15-20 ліній. Скорочення заводських ліній і генеалогічних груп в голитинській породі веде до скорочення генетичного різноманіття, а при безсистемному використанні сперми бугаїв-лідерів призводить до спорідненого парування. Окрім того, при використанні бугаїв, які мають в генотипі аномальні гени, їх самих, а також їх синів та внуків, частота генетичних аномалій в породній популяції швидко зростає. Роботу з використання плідників необхідно проводити під постійним генетичним контролем. Усі дібрані для випробування бугаї та їхні дочки мають бути ідентифіковані за факторами груп крові. Крім того, плідників-лідерів необхідно перевіряти на наявність хромосомних аномалій, а в перспективі - і летальних факторів. Інтенсивне використання бугаївполіпшувачів, оцінених за нащадками, є основою ефективності великомасштабної селекції молочних порід худоби.

Крупномасштабная селекция базируется на использовании современных достижений популяционной генетики, создании автоматизированньх информационных систем с помощью злектронновычислительной техники, моделировании и оптимизации селекционных программ на ЭВМ и современных биологических технологиях воспроизводства животных. Централизация селекционной работы дает возможность по единой программе проводить генетическое совершенствование больших массивов молочного скота в пределах отдельных пород с эффективным использованием достижений практической селекции в отдельных стадах в результате индивидуального отбора и подбора.В условиях крупномасштабной селекции происходит объединение в единый селекционный процесс племенных, репродуктор них и товарных стад, а конечной целью программы селекции является перенос полученных селекционных достижений в активной части породы на все поголовье породной популяции. В связи с внедрением в практику системьт крупномасштабной селекции возникает проблема оптимального количества линий в популяциях отдельных пород. В голштинской породе (более 10 млн. коров) существует три линии и три генеалогические группы. За счет Ф.Ф Эйснера (1986), для ведения эффективной селекционной работы в породах неширокого ареала распространения необходимо иметь 6-8 линий, а широкого ареала - не менее 15- 20 линий. Сокращение заводских линий и генеалогических групп в голштинской породе ведет к сокращению генетического разнообразия, а при бессистемном использовании спермы быков-лидеров приводит к родственного спаривания. Кроме того, при использовании быков, которые имеют в генотипе гены, их самих, а также их сыновей и внуков, частота генетических аномалий в породной популяции быстро растет. Работу по использованию производителей необходимо проводить под постоянным генетическим контролем. Все подобранные для испытания быки и дочери должны быть идентифицированы по факторам групп крови. Кроме того, производителей-лидеров необходимо проверять на наличие хромосомных аномалий, а в перспективе - и летальных факторов. Интенсивное использование быков-улучшателей, оцененных по потомками, является основой эффективности крупномасштабной селекции молочных пород скота.

A large-scale selection is based on the use of modern achievements of population genetics, creation of automatic informative systems with the help of electronic counting equipment, modelling and optimization of the selecting programs on EOM and modern biological technologies of recreation of animals. Centralization of selecting work enables to conduct genetic development of large number of dairy cattle within separate breeds with the effective use of achievements of practical selection in separate herds. In the conditions of largescale selection the combination of pedigree, reproductive and marketable herds takes place in the only selective process. The aim of selective program is to transfer the selective achievements from the active part of the breed to the whole herd of the population. In terms of implementation of large-scale selection system there is a problem of optimal amount of lines in the population of separate breeds. There are three lines and three genealogical groups in the Holstein breed (more than 10 ml cows). Due to F.F. Eysner (1986), to conduct effective selective work in the breeds of narrow natural habitat of distribution it is necessary to have 6-8 lines and for wide natural habitat — not less than 15-20 lines. Reduction of factory lines and genealogical groups in Holstein breed leads to reduction of genetic variety and unsystematic use of sperm of male-leaders results in the family mating. Moreover if males with their own genes and genes of their cubs in genotype are used, the frequency of genetic anomalies in pedigree population increases very fast. The work with the use of male-producers must be conducted under permanent genetic control. All males and their female cubs selected for the experiment must be identified according to the factors of blood types. Besides, male-producer leaders must be checked to determine if they have anomalies in chromosomes and lethal factors in perspective. Intensive use of male-improvers, estimated by their cubs is the base for effective largescale selection of dairy cattle breed.