Ландшафтне планування територій як інструмент упередження екологічних проблем

Abstract

Актуальність теми. Європейська ландшафтна конвенція (2005) ставить перед країнами-учасницями завдання збереження та підтримання ландшафтів, які мають естетичну, культурну та природну цінність. Це включає заходи та рекомендації, спрямовані на захист важливих та характерних рис ландшафтів, що визначаються їхньою цінністю з огляду на природну конфігурацію та людську діяльність. Відповідно до Конвенції, важливо враховувати наступні аспекти: естетична цінність (ідентифікація та аналіз ландшафтів, збереження візуальної привабливості), різноманіття (підтримка біорізноманіття, сприяння сталому розвитку), своєрідність (культурна спадщина, залучення місцевих спільнот), освіта та підвищення обізнаності (інформування громадськості, професійна підготовка), моніторинг та оцінка (постійний моніторинг стану ландшафтів, адаптивне управління). Реалізація цих заходів потребує комплексного підходу, який включає взаємодію між різними рівнями влади, громадськими організаціями, науковцями та місцевими жителями. Це дозволяє не лише зберегти ландшафти, але й покращити якість життя людей, забезпечити стійкий розвиток територій та зберегти природну і культурну спадщину для майбутніх поколінь. Метою роботи є дослідження теоретичних та методичні принципів ландшафтного планування територій. Об’єктом дослідження є процес ландшафтного планування територій як інструмент упередження екологічних проблем. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і практичних засад ландшафтного планування територій. Методи дослідження. Методичну базу дослідження складають загальнонаукові методи. В роботі були використані методи аналізу, літературний та монографічний методи. Апробація результатів дослідження. Основні положення та практичні результати кваліфікаційної роботи доповідалися на засіданні наукового студентського гуртка кафедри управління земельними ресурсами, геодезії та кадастру Державного біотехнологічного університету.