Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку природно-заповідного фонду Харківської області

Abstract

One of the key areas of environmental protection is the implementation of a balanced and sustainable policy in the field of nature reserves, preservation of landscape and biological diversity, maintenance and restoration of territories and objects of the nature reserve fund and other protected areas, as well as development of the national ecological network on their basis. Nature reserves as a method of territorial nature protection remain the main guarantee of preserving the gene pool of wildlife, unique ecosystems and landscapes and are an important element of ensuring the constitutional right to a safe environment. Protected areas also serve as a natural base for environmental monitoring of changes in the environment caused by both natural and anthropogenic factors, and are also a place for environmental education.

На сьогодні об’єкти природно-заповідного фонду України зазнають значного руйнівного впливу від російської агресії. Так, у Харківській області у 2022 році близько половини заповідної площі (35,1 тис. га або 46,8% ) перебували на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій. Основними видами впливу війни на території природно-заповідного фонду є втрата біорізноманіття, значні пожежі в екосистемах, хімічне забруднення спричинене обстрілами та вибухами, шумове забруднення та замінування територій. Також крім прямого впливу на навколишнє середовище, бойові дії також спричиняють опосередковані прогнозовані й непрогнозовані наслідки, які є дуже небезпечними. Крім мілітарного впливу на території ПЗФ, для Харківської області характерний дуже низький рівень заповідності (посідає передостаннє місце серед областей по рівню заповідності з показником 2,38%), нерівномірність розподілу об’єктів ПЗФ, а також порушення репрезентативності ландшафтів, адже не всі категорії ПЗФ, які передбачені в Україні, є представленими у Харківській області (відсутні заповідники, а переважаючими є об’єкти місцевого значення). Така ситуація вимагає в першу чергу комплексної оцінки наслідків воєнної агресії для територій ПЗФ та обґрунтування оптимальних шляхів їх усунення, а також проектування заходів подальшого розвитку заповідної мережі на території області.