Оленка волохата на смородині в СФГ «Дослідне» Кременчуцького району Полтавської області

Abstract

Дослідження проведено у 2023–2024рр. в СФГ «Дослідне» Кременчуцького району Полтавської області. Усіх виявлених шкідників смородини чорної за систематичною приналежність можна розподілити наступним чином: рівнокрилі – 2 види, або 14,3 %, твердокрилі – 2 види, або 14,3 %, лускокрилі – 4 вида. або 28,6 %, перетинчастокрилі – 3 вида, або 21,4 % та двокрилі – 3 вида, або 21,4 %. Слід зазначити, що економічне значення мали не всі види фітофагів, а лише смородинова вузькотіла златка та оленка волохата. При чому остання завдавала відчутної шкоди протягом 2023 та 2024 років. Особливо небезпечною її робить неможливість проведення обприскувань у фазі цвітіння смородини чорної. Вологість повітря за роки досліджень коливалась приблизно на однаковому рівні. У літні місяці 2023 року – 67–64 %; а у найбільш посушливий 2024 рік відносна вологість повітря не перевищувала 60 %. За проведеного аналізу метеорологічних умов вегетаційного періоду смородини чорної на протязі експериментальних років, нами встановлено кореляційний зв΄язок, та отримано рівняння залежності погодних умов розвитку оленки волохатої. Коефіцієнт детермінації становить R²=0,5959. Отже, спалах чисельності та пік розмноження оленки волохатої переважно (на 59,5 %) залежить від температури повітря та оптимальної кількості опадів, а на 40,5 % – від інших екологічних чинників. Із фенологічного календаря випливає, що зимуюча форма фітофага знаходиться в стадії жука та розвивається в одній генерації. Личинки оленки волохатої за 2023–2024 роки спостерігались лише на початку І декади червня і завершення їх розвитку відбувалося в ІІ декаді червня. Залялькування личинки відбувалося на протязі 8–10 днів і в ІІІ декаді червня місяця виходили жуки нового покоління. Заселеність смородини чорної оленкою волохатою у 2023–2024 рр. значно змінювалась залежно від сорту. Так, найвищий рівень заселеність фітофагом спостерігався на сортах Чернеча та Лідія – від 7,5 до 7,0 балів. Нестійким до цього фітофага виявилися і сорти Софіївська та Володимирівська, де бал заселеності становив від 4,5 до 5,9 балів. Помірно стійким виявився сорт черешнева – бал заселення 3,5. Рослини заселені оленкою волохатою, залежно від сорту дають врожай на 0,5–0,7 т/га менше, ніж незаселені рослини. Для отримання врожаю з умовно незаселених рослин нами розставлялись сині кольорові пастки заповнені водою з поверхнево-активними речовинами. Застосування синіх кольорових пасток є економічно доцільним і обґрунтованим: окупність додаткових витрат складає від 1,63 до 2,43, додатковий умовний чистий прибуток від 7 425 до 14 425 грн, а рівень рентабельності від 73,7 до 143,2%, залежно від сорту. Слід також відмітити, що кращий економічний ефект відмічено саме на уразливих сортах. Адже у контролі на них відмічено найбільші втрати врожаю.

The study was conducted in 2023–2024. at the Research Farm "Doslidne" of the Kremenchuk district of the Poltava region. All identified pests of blackcurrant by systematic affiliation can be distributed as follows: ornithopods - 2 species, or 14.3%, coleoptera - 2 species, or 14.3%, lepidoptera - 4 species. or 28.6%, hymenoptera - 3 species, or 21.4% and dipterans - 3 species, or 21.4%. It should be noted that not all species of phytophagous insects were of economic importance, but only the currant narrow-bodied goldfinch and the hairy deer beetle. Moreover, the latter caused significant damage during 2023 and 2024. It is especially dangerous because it is impossible to carry out spraying during the flowering phase of blackcurrant. Air humidity during the years of research fluctuated at approximately the same level. In the summer months of 2023 - 67–64%; and in the driest year of 2024, the relative humidity did not exceed 60%. After analyzing the meteorological conditions of the growing season of blackcurrant during the experimental years, we established a correlation relationship and obtained an equation for the dependence of weather conditions on the development of the hairy deer beetle. The coefficient of determination is R²=0.5959. Thus, the outbreak of the population and the peak of reproduction of the hairy deer beetle mainly (by 59.5%) depends on air temperature and optimal rainfall, and by 40.5% - on other environmental factors. The phenological calendar shows that the wintering form of the phytophagous is in the beetle stage and develops in one generation. In 2023–2024, the larvae of the hairy deer beetle were observed only at the beginning of the first decade of June and their development was completed in the second decade of June. The pupation of the larva took place within 8–10 days and in the third decade of June, the new generation of beetles emerged. The population of black currants with the hairy deer beetle in 2023–2024 varied significantly depending on the variety. Thus, the highest level of population of the phytophage was observed on the Chernecha and Lydia varieties - from 7.5 to 7.0 points. The Sofiivska and Volodymyrivska varieties were also unstable to this phytophage, where the population score was from 4.5 to 5.9 points. The Chereshneva variety was moderately resistant - the population score was 3.5. Plants populated by hairy deer, depending on the variety, yield 0.5–0.7 t/ha less than uninhabited plants. To obtain a harvest from conditionally uninhabited plants, we placed blue colored traps filled with water with surfactants. The use of blue colored traps is economically feasible and justified: the payback of additional costs is from 1.63 to 2.43, the additional conditional net profit is from 7,425 to 14,425 UAH, and the level of profitability is from 73.7 to 143.2%, depending on the variety. It should also be noted that the best economic effect was observed precisely on vulnerable varieties. After all, the greatest crop losses were observed in the control of them