Please use this identifier to cite or link to this item: https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/62692
Title: Каштанова мінуюча міль у с. Докучаєвське Харківський район Харківська область
Other Titles: Chestnut mining moth in the village of Dokuchayevske, Kharkiv district, Kharkiv region
Authors: Снідалов, М. В.
metadata.dc.contributor.advisor: Забродіна, І. В.
metadata.dc.contributor.affiliation: Державний біотехнологічний університет
Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова
Keywords: гіркокаштан кінський;зелені насадження;шкідники;каштанова мінуюча міль;шкідливість;інсектициди;ефективність;horse chestnut;green spaces;pests;chestnut mining moth;harmfulness;insecticides;effectiveness
Issue Date: 2024
Publisher: Харків: ДБТУ
Citation: Снідалов М. В. Каштанова мінуюча міль у с. Докучаєвське Харківський район Харківська область: кваліфікаційна робота магістра: спец. 202 – Захист і карантин рослин; наук. кер. І. В. Забродіна. Харків: ДБТУ, 2024. 65 с.
Abstract: Останнім часом у зелених насадженнях України поширилися адвентивні молі-мінери з родини Gracillariidae ряду Lepidoptera, які мають особливості біології, сезонного розвитку та рівнів шкідливості у різних регіонах. На гіркокаштані кінському звичайному – це каштановий мінер Cameraria ohridella. В ході досліджень проведених у 2024 р. на території с. Докучаєвське встановлено, що мінімальна тривалість розвитку першого покоління каштанової молі тривало 44 діб, максимальне – 55 діб, в середньому – 49,5 діб. Розвиток другого покоління мінімально розвивалося 36 діб, максимально – 48 діб, в середньому розвиток другого покоління тривав 42 доби. В середньому у 2024 р. каштанова мінуючи міль розвивалася 47,5 діб. Прослідкувати фенологію третього покоління було дуже важко, адже фази розвитку другого покоління накладуються на третє, і сказати достовірно про приналежність виявлених комах до другого чи третього покоління в польових умовах було неможливо. Листки кінського каштану сильно пошкоджуються каштановою мінуючою міллю. В середньому ступінь пошкодження за шестибальною шкалою на початку вегетації каштану (15 травня) складав 1,11 бали. 29 травня середній бал пошкодження складав 1,74. 19 червня середній бал пошкодження складав 2,4. 4 липня середній бал пошкодження досяг рівня 3,54, а максимальна пошкодженість відмічена 18 липня і склала 4,22 бали. Технічну ефективність препаратів проти каштанової мінуючої молі визначали шляхом теоретичних розрахунків за даними О. М. Гаманової (2013). У дослідах з різновіковими деревами та рівнем початкової ефективності (в рік застосування), і тривалістю їхньої дії встановлено, що найефективнішим на різновікових деревах як за початковою токсичністю проти фітофага (97,0 %), так і незмінно високим тривалим захисним ефектом є Камеркіл Плюс 25 SL, в.р.к. (95,6 %). Провівши економічні розрахурки за літературними даними виявлено, що внаслідок застосування Камеркіл гелю, 20 % із нормою витрати 2,7 мл на одне дерево порівняно з контролем збережена вартість становить 205 грн на дерево. Додатковий умовний чистий прибуток склав 70 грн, при окупності додаткових витрат становила 1,41 грн та рентабельності 48,3 %.
Recently, adventitious moth-miners from the Gracillariidae family of the Lepidoptera order have spread in green spaces of Ukraine, which have peculiarities of biology, seasonal development and levels of harmfulness in different regions. On the common horse chestnut, this is the chestnut miner Cameraria ohridella. During the research conducted in 2024 on the territory of the village of Dokuchaevske, it was established that the minimum duration of development of the first generation of chestnut moth lasted 44 days, the maximum - 55 days, on average - 49.5 days. The development of the second generation developed minimally for 36 days, maximum - 48 days, on average, the development of the second generation lasted 42 days. On average, in 2024, the chestnut miner moth developed for 47.5 days. It was very difficult to follow the phenology of the third generation, because the development phases of the second generation overlap with the third, and it was impossible to say reliably whether the detected insects belonged to the second or third generation in field conditions. Horse chestnut leaves are severely damaged by the chestnut borer. On average, the degree of damage on a six-point scale at the beginning of the chestnut vegetation (May 15) was 1.11 points. On May 29, the average damage score was 1.74. On June 19, the average damage score was 2.4. On July 4, the average damage score reached 3.54, and the maximum damage was noted on July 18 and amounted to 4.22 points. The technical effectiveness of preparations against the chestnut borer was determined by theoretical calculations according to O. M. Gamanova (2013). In experiments with trees of different ages and the level of initial effectiveness (in the year of application), and the duration of their action, it was found that the most effective on trees of different ages both in terms of initial toxicity against the phytophage (97.0%) and consistently high long-term protective effect is Kamerkil Plus 25 SL, v.r.k. (95.6%). Having conducted economic calculations based on literature data, it was found that as a result of the use of Kamerkil gel, 20% with a consumption rate of 2.7 ml per tree compared to the control, the saved cost is 205 UAH per tree. The additional conditional net profit was 70 UAH, with a payback of additional costs of 1.41 UAH and a profitability of 48.3%.
URI: https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/62692
metadata.dcterms.references: 1. Білик М.О., Станкевич С.В., Забродіна І.В. Патологія комах фітофагів: навч. посібник. Харків: ФОП Бровін О.В., 2017. 185 с. 2. Білик М.О. Станкевич С.В., Забродіна І.В. Патологія комах фітофагів: навч. посібник. Харків: ФОП Бровін О.В., 2017. 185 с. 3. Гаманова О.М. Захист гіркокаштана звичайного від кашанової мінуючої молі. Захист і карантин рослин. 2013. Вип. 59. С. 45–53. 4. Гниненко Ю. И. Новые фотографии древесно-кустарниковых пород на территории Украины. Лісівництво і агролісомеліорація, 2004, Вип. 105. С.242–244. 5. Гниненко Ю.И., Голосова М.А., Жуков А.М. Состояние конского каштана обыкновенною в некоторых сіранах Европы. Лесохозяйственная информация Министерства природных ресурсов, 2003, №7. С. 61–63. 6. Гниненко Ю.И., Костюков В.В., Кошелева О.В. Yовые инвазионные насекомые в лесах и озеленительных посадках Краснодарского края. Защита и карантин растений. 2011. № 4. С. 49-50. 7. Голосова М.А., Гниненко, Ю.И. Появление Охридского минера на конском каштане. Лесной вестник, 2006, №2. С. 43–46. 8. Григорюк І. П. та ін. Біологія каштанів. Київ: Логос, 2004. 380 с. 9. Дендрологічний парк Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва // Заповідні території України. Ботанічні сади та дендропарки України / упоряд. Кваша В. В., Семенова О. О., Чувікіна Н. В. Київ: Максимус, 2010. 296 с. 10. Дендропарк // Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва заснований у 1816 році / відп. ред. М. Д. Євтушенко. Харків, 1999. С. 59. 11. Зерова M.Д., Никитенко Г.H., Нарольский Н.Б., Гершензон 3.С., Свиридов С.В., Лукаш О.В., Бабидорич M.M. Каштановая минирующая моль в Украине. НАН Украины. Київ, 2007. 87 с. 12. Каштанова мінуюча міль / М. Д. Зерова, С. В. Свиридов, М. Б. Нарольський, О. М. Лапа та ін. Київ, 2007. 52 с. 13. Каштанова О.А. Охридский минер в дендрарии Главного ботанического сада РАН. Защита и карантин растений. 2009. № 11. С. 17. 14. Каштановая минирующая моль в Украине / М. Д. Зерова, Г. Н. Никитченко, Н. Б. Нарольский, З. С. Гершензон и др. Киев, 2007. 88 с. 15. Костюков В.В., Кошелева О.В., Наконечная И.В., Гунашева З.М.Первое сообщение о паразитах каштановой моли в россии. Защита и карантин растений. 2014. № 9. С. 41–42. 16. Лукин В. Конский каштан. Цветоводство. 2002. № 2. С. 10. 17. Орлинский А.Д. Количественная оценка фитосанитарного риска. Зашита и карантин растений, 2006, № 6. С. 32–39. 18. Попов Г.В. О находках каштановой минирующей моли cameraria ohridella (Lepidoptera, Gracillariidae) в Донецкой области. Вестник зоологии. 2008. Т. 42. № 5. С. 472. 19. Саппа Н. Н. Дендропарк в Рогані. Заповедная Харьковщина. Харьков, 1987. С. 63–64. 20. Станкевич С.В., Балан Г.О. Технічні засоби застосування пестицидів: навч. посіб. Житомир: ПП Рута, 2023. 188 с. 21. Станкевич С.В., Кабанець В.В. Українсько-латинсько-англійсько німецький словник назв основних шкідників сільськогосподарських культур і лісових насаджень. Житомир: Видавництво «Рута», 2024. 92 с. 22. Станкевич С.В. Управління чисельністю комах-фітофагів: навч. посібник. Харків: ФОП Бровін О.В., 2015. 178 с. 23. Станкевич С.В., Горновська С.В. Методи виявлення, збору та зберігання комах: навч. посіб. Житомир: Видавництво «Рута», 2023. 140 с. 24. Станкевич С.В., Забродіна І.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: навч. посіб. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. 512 с. 25. Станкевич С.В., Забродіна І.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: навч. посібник. Харків: ФОП Бровін О.В., 2016. 216 с. 26. Станкевич С.В., Забродіна І.В., Білик М.О. та ін. Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин: навч. посіб. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. 269 с. 27. Станкевич С.В., Забродіна І.В., Васильєва Ю.В. та ін. Моніторинг шкідників і хвороб сільськогосподарських культур: навч. посібник. Харків: ФОП Бровін О.В., 2020. 624 с. 28. Станкевич С.В., Положенець В.М., Кабанець В.М. та ін. Інсекто акарициди та технічні засоби їх застосування: навч. посіб. Житомир: ПП Рута, 2022. 208 с. 29. Станкевич С.В., Положенець В.М., Немерилька Л.В. та ін. Біологічні препарати для захисту рослин і технічні засоби їх застосування: навч. посіб. Житомир: Видавництво «Рута», 2022. 212 с. 30. Трибель С.А., Гаманова О.Н. Мониторинг каштановой минирующей моли. Защита и карантин растений. 2009. № 2. С. 45–47. 31. Трибель С. О., Гаманова О. М., Свєнтославскі Я. Каштанова мінуюча міль. Київ: Колобіг, 2008. 72 с. 32. Туренко В.П., Білик М.О., Мартиненко В.І. та ін. Новітній асортимент засобів захисту рослин від шкідливих організмів: навч. посіб. Харків: Майдан, 2021. 356 с. 33. Туренко В.П., Білик М.О., Станкевич С.В., Забродіна І.В. Сучасні пестициди і технічні засоби їх застосування: навч. посіб. Житомир: Видавництво «Рута», 2023. 564 с. 34. Фітофармакологія. / За ред. проф. М. Д. Євтушенка, Ф. М. Марютіна. Київ: Вища освіта, 2004. 432 с. 35. Хессайон Д. Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках: 2-е изд., исправленное / Пер. с англ.. Романовой О. И.; ред. Филин В. Р. Москва: Кладезь Букс, 2002. С. 58. 36. Яковлева Л.М., Махиня Л.В., Огородник Л.Е., Щербина Т.Н. Бактерии – возбудители болезней каштанов в Киеве. Агроекологічний журнал. 2012. № 3. С. 139–141. 37. Clabossi, J. Cameraria Ohriddla Des. Microlepidaptero dannoso allippocastano biologia, distribuzione. Notiziaro ERSA, 2000, 13, №3. P. 21–24. 38. Deschka, J., Dimic, N. Cameraria Ohridella. Sp. N. (Lep; Jithocollet-dae) aus Mazedonien, Jugoslawien. Acta Entomol., Jugosl., 1986, 22, №1–2. S. 11–23. 39. Gilbert М., Gregore J. C., Freise J. F., Heitland W. Longdistance dispersal and human population density allow the prediction of invasive patterns in the horse chestnut lifminer Cameraria ohridella. J. of Animal Ecol. 2003. 73. P. 459–468. 40. Hellrigl, K. Die Verbeitung der Rosskastanien, miniermotte Cameraria ohridella Desch. & Dim. Pambrossi. Anzeiger für Schadeingskunge, 2000, 73, №2. P. 25–32. 41. Kavacs, Z. Lakatos, F. Megfigyelesek a vadgesztenyelcvel – aknazomoly(Cameraria ohridella) Dim. & Desch. 1986, Hitocollefidae) attelclesevel les egyodfe – jlodesevel Kapcsolalhan. Novcnyvedeicm, 1999, 35, №2. S. 57–59. 42. Pscom-Walcher, H. Zur Biologia und Populationsentwicklung der eingeschlepptcn Rosskastanen – Miniermotte, Cameraria ohridella. Forstschutz Aktuell, 1997, №21. P. 7–10. 43. Sefrova, Н., Skuhravy. V. 1Ъе larval morphology of Camerata ohridella Deschka et DimiC compared with the genus Phyllonorycler Hübner (Lepi- doptera, Gracillariidae). Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mcndclianac Bruruiensis, 2000,48:23-30. 44. Skohravy V. Klinenka kastanova-skudee kastanu. Lesnicka prase, 1998, 77, №9. S. 334–335. 45. Skuhravy, V. Cameraria ohridella Deschka et Dimiс, 1986, Forestry Com pendium, CABl, UK, 2003. 46. Skuhravy, V. Zusamenfassenfassente Betrachtung der Kenntnisse wber die Rosskastanienminiermotte Cameraria ohridella Dim. & Desch. Auzeiger fur Schadlingskunde. 1999, 72, №4. S. 95–99. 47. Skuhravy, V. Zusammenfassende Betrachtung der Kenntnisse über die Rosskastanienminiermotte, Cameraria ohridella Desch & Dem. (Lep., Gracillaridae). Anzeiger für Schadlingskunde, 1999, 72, №4. P. 95–99. 48. Sloz, M. Untersuchungen Zur Befallsrcguliemng der Kastanien minier motte durch natürliche Gegcnspirlen. Forderungsdienst, 2000, 48. №6. S. 193–195. 49. Thuröczy, C., Balözs, K., Reidcr-Saly, K. Change of the parasitoid complex of hors chestnut Icafminer. Catnereria ohridella Des & Dent, from the appearacc of the pest in Hungary, 2002, Csopak, Hungary 17–20 September 2002. 50. URL: http://flower.onego.ru/ 51. URL: http://www.ecosystema.ru/ 52. URL: http://www.knau.kharkov.ua/dendropark.html 53. URL: https://www.gbif.org/occurrence/download/0080566-160910150852091
Appears in Collections:202 - "Захист і карантин рослин" (Магістри)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Dyplom_2024_M_202-43m_Snidalov_M_V.pdf
  Restricted Access
1.41 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Protokol_plahiat_2024_M_202-43m_Snidalov_M_V_.pdf
  Restricted Access
99.86 kBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.