Адогматична критика кіркегором спроможності спекулятивного мислення бути підгрунтям істинного християнства

Abstract

У статті аналізується адогматична критика С. Кіркегором спекулятивного мислення, яке намагається бути теоретичним обґрунтуванням ідеалу істинного християнства. Показано, що датський мислитель раціоналізацію християнської віри розглядає як шлях, який веде до перетворення християнства у філософське вчення. Об’єктивація, як засіб опису картини світу, не може слугувати підґрунтям перетворення екзистиюючого індивіда в християнина. Істинним християнином на відміну від спекулятивного декларування про свою християнську належність, треба стати через хрещення, в якому здійснюється «присвоєння віри».

В статье анализируется адогматическая критика С. Киркегором спекулятивного мышления, которое пытается быть теоретическим обоснованием идеала истинного христианства. Показано, что датский мыслитель рационализацию христианской веры рассматривает как путь, который ведёт к превращению христианства в философское учение. Объективация, как способ описания картины мира, не может служить подспорьем превращения экзистирующего индивида в христианина. Истинным христианином, в отличие от спекулятивного декларирования о своей христианской принадлежности, нужно стать посредством крещения, в котором осуществляется «присвоение веры».

The article analyzes the adogmatic criticism by S. Kierkegaard of speculative thinking, which is trying to be the theoretical basis of the true Christian ideal. It is shown that the Danish thinker sees rationalization of the Christian faith as a path that leads to the transformation of Christianity into a philosophical doctrine. Objectification, as a way to describe the picture of the world, can not support the transformation of an existating individual into Christian. The true Christian, as opposed to speculative declaration of their Christian affiliation, is to become one through the baptism, in which the «appropriation of the faith» is realized.