Гносеологічна суб’єктивація в античній та середньовічній філософії і становлення гуманістичної традиції системи пізнання

Abstract

Розглядається процес формування і розвитку гуманістичної традиції в системі пізнання. Ця традиція формується як гносеологічна суб’єктивація когнітивності. Гносеологічні концепції поступово наповнюються змістом, виражаючи філософську картину світу, де об’єкт відходить на задній план і вирішальним стає суб’єкт. Цю точку зору автор реалізує на дослідженні матеріалу античності і середньовіччя.

Рассматривается процесс формирования и развития гуманистической традиции в системе познания. Эта традиция формируется как гносеологическая субъективация когнитивности. Гносеологические концепции постепенно наполняются содержанием , выражая философскую картину мира, где объект отходит на второй план и решающим становится субъект. Эту точку зрения автор реализует на исследовании материала античности и средневековья.

The article discovers the process of formation and development of humanistic traditions in the system of cognition. This tradition is formed as an epistemological subjectivation of cognition. Epistemological concepts are gradually filled with content, expressing a philosophical view of the world, where the object fades into the background and the subject becomes crucial. This point of view of the author is based on the study of the ancient world and the Middle Ages.