Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/57290
Назва: Клінічна характеристика, діагностика та лікування собак та котів з виразками рогівки
Інші назви: Clinical characteristics, diagnosis and treatment of dogs and cats with corneal ulcers
Автори: Вітченко, Анна Валеріївна
Науковий керівник : Синяговська, К. А.
Місце роботи: Державний біотехнологічний університет, Кафедра ветеринарної хірургії та репродуктології
Ключові слова: коти;собаки;рогівка;кон’юнктива;епітелій;десцементова оболонка;виразка;кровоносні судини;ерпес-вірус;мікоплазмоз;хламідіоз;регенерація;cats;dogs;cornea;conjunctiva;epithelium;descement membrane;ulcer;blood vessels;herpes virus;mycoplasmosis;chlamydia;regeneration
Дата публікації: 2024
Видавництво: Харків: ДБТУ
Бібліографічний опис: Вітченко А. В. Клінічна характеристика, діагностика та лікування собак та котів з виразками рогівки: кваліфікаційна робота магістра: спец. 211 Ветеринарна медицина; наук. кер. К. А. Синяговська. Харків: ДБТУ, 2024. 72 с.
Короткий огляд (реферат): Актуальність теми кваліфікаційної роботи: На сьогоднішній день язви рогівки по праву вважаються однією з самих тяжких патологій переднього відділу очного яблука у собак та котів. По частоті звернень до ветеринарного офтальмолога доля язв рогівки складає приблизно 30-40%. Язва рогівки ‒ це стан рогівки, пов'язаний з ураженням різних шарів рогової оболонки як поверхневих, що вражають тільки епітеліальний шар, так і глибоких, які вражають всі шари рогової оболонки ока. Поверхневі язви рогівки або ерозії, утворюються в результаті втрати багатошарового епітелію, що може бути результатом травми, висихання рогівки із-за недостатньої слізної плівки, або інфекції. Лагофтальм (неможливість повного закриття повік) викликає кератит і подальше видозмінення в центральній частині ока. При завороті повік язви утворюються в тій ділянці рогівки, яка примикає до завернутої повіки. Розміри язви можна визначити шляхом нанесення флюоресцеїну. У випадках, коли уражена строма рогівки, утворюються глибокі язви, що слід розглядати як серйозну проблему. Десцеметоцеле може швидко привести до перфорації і втрати очного яблука. Як правило, лікування малих поверхневих дефектів на рогівці консервативне. Ключову роль у консервативному лікуванні грає антибіотикотерапія та терапія кератопротекторами. Як показує наш практичний досвід, епітелізація поверхневих неглибоких дефектів відбувається протягом 5-10 днів. Лікування тяжких глибоких язв і десцементоцеле на сьогоднішній день залишається однією з актуальних проблем ветеринарної офтальмології. Незважаючи на появу великого числа нових антибіотичних та стимулюючих регенерацію препаратів, ці захворювання зустрічаються у тварин все частіше. Необґрунтована місцева антибіотикотерапія при дегенеративних та ксеротичних язвах, призначених без урахування особливостей їх етіопатогенеза, тривале застосування стероїдів та гормональних препаратів при бактеріальних кератокон'юнктивітах, призводить до утворення нейротрофічних язв рогівки. Для них характерні тяжкість клінічного перебігу та схильність до перфорації роговиці. Медикаментозне лікування таких язв тривало і не завжди благополучно через рецидив патологічного процесу (особливо у брахицефальних порід). Лікування глибоких язв рогівки, гриж десцеметової оболонки та проривних язв, як правило, хірургічне. Метод хірургічного втручання залежить від багатьох факторів. В першу чергу це тривалість захворювання, глибина язви, ширина язви, загальний стан очного яблука та його допоміжних структур, порода тварини, будова черепа тварини, вік. Травматичні пошкодження та ураження рогівки входять до складу провідних місць у ветеринарній офтальмології. При ураженні очей, що супроводжуються дефіцитом рогової тканини, язви рогівки, ускладнених десцементоцеле або перфорацією при інфекційних, алергічних, трофічних захворюваннях та кератитах іншої етіології, опіках очного яблука часто потребується ургентне хірургічне втручання на рогівці. У повсякденній практиці ветеринарної клініки «Довіра» при хірургічному лікуванні язв рогівки застосовується метод кон'юнктивального лоскута на ніжці. Кон'юнктивальний лоскут застосовується для заміщення втраченої або патологічно зміненої частини товщі рогівки, як засіб прискорення процесу регенерації в патологічному вогнищі при виразках рогівки. Основним недоліком даної методики можна вважати відсутність прозорості на місці колишнього патологічного вогнища. Відповідно, чим більше площа вогнища, тим більша частина рогівки вкривається лоскутом і стає непрозорою. Естетично лоскут незначно виділяється на фоні нормальної рогівки, так як піддається пігментації. Мета кваліфікаційної роботи: відпрацювати методику діагностики язв рогівки у тварин, провести їх оперативне лікування методом кон'юнктивального лоскута на ніжці та оцінити терапевтичну ефективність проведених заходів. Для досягнення наміченої мети було визначено наступні завдання: Завдання: 1. Визначити діагностичні критерії язв рогівки в умовах ветеринарної лікарні «Довіра», м. Харків; 2. Провести хірургічне лікування хворих тварин методом кератопластики кон'юнктивального лоскута на ніжці; 3. Встановити реакцію організму прооперованих тварин на проведене лікування; 4. Визначити ефективність лікувальних заходів. Об’єкт дослідження: 12 тварин, 5 собак та 7 котів, різних порід, з язвою рогівки, віком від 7 місяців до 5 років, які поступали до ветеринарної лікарні «Довіра». Предмет дослідження: встановлення ефективності проведення кератопластики кон’юнктивального лоскута на ніжці за виразки рогівки. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів: визначено діагностичні критерії виразки рогівки, проведено хірургічне лікувальння хворих тварин методом кератопластики кон’юнктивального лоскута на ніжці, встановили реакцію організму прооперованих тварин на проведене лікування, визначили ефективність лікувальних заходів. Апробація. Розроблений хірургічний метод лікування виразки рогівки кон’юнктивальним лоскутом на ніжці широко застосовується ветеринарними спеціалістами клініки «Довіра»
Relevance of the topic of the qualification work: Today, corneal ulcers are rightfully considered one of the most serious pathologies of the anterior part of the eyeball in dogs and cats. According to the frequency of visits to a veterinary ophthalmologist, the proportion of corneal ulcers is approximately 30-40%. A corneal ulcer is a condition of the cornea associated with damage to various layers of the cornea, both superficial, affecting only the epithelial layer, and deep, affecting all layers of the cornea. Superficial corneal ulcers, or erosions, are formed as a result of the loss of the stratified epithelium, which can be the result of trauma, drying of the cornea due to insufficient tear film, or infection. Lagophthalmos (inability to fully close the eyelids) causes keratitis and subsequent changes in the central part of the eye. When the eyelids are rolled, ulcers are formed in the part of the cornea that is adjacent to the rolled eyelid. The size of the ulcer can be determined by applying fluorescein. In cases where the corneal stroma is affected, deep ulcers form, which should be considered a serious problem.Descemetocele can quickly lead to perforation and loss of the eyeball. As a rule, the treatment of small surface defects on the cornea is conservative. Antibiotic therapy and therapy with keratoprotectors play a key role in conservative treatment. As our practical experience shows, epithelization of superficial shallow defects occurs within 5-10 days. Treatment of severe deep ulcers and descementocele remains one of the urgent problems of veterinary ophthalmology today. Despite the appearance of a large number of new antibiotic and regeneration-stimulating drugs, these diseases occur more and more often in animals. Unfounded local antibiotic therapy for degenerative and xerotic ulcers, prescribed without taking into account the specifics of their etiopathogenesis, long-term use of steroids and hormonal drugs for bacterial keratoconjunctivitis, leads to the formation of neurotrophic ulcers of the cornea. They are characterized by the severity of the clinical course and the tendency to perforation of the cornea. Medicinal treatment of such ulcers was prolonged and not always successful due to recurrence of the pathological process (especially in brachycephalic breeds). Treatment of deep corneal ulcers, Descemet's membrane hernias, and breakthrough ulcers is usually surgical. The method of surgical intervention depends on many factors. First of all, this is the duration of the disease, the depth of the ulcer, the width of the ulcer, the general condition of the eyeball and its supporting structures, the breed of the animal, the structure of the animal's skull, and age. Traumatic injuries and lesions of the cornea are among the leading areas in veterinary ophthalmology. In the case of eye damage accompanied by a deficiency of corneal tissue, corneal ulcers, complicated by descementocele or perforation due to infectious, allergic, trophic diseases and keratitis of other etiology, burns of the eyeball often require urgent surgical intervention on the cornea. In the everyday practice of the " Dovira " veterinary clinic, the method of conjunctival flap on the leg is used in the surgical treatment of corneal ulcers. The conjunctival flap is used to replace the lost or pathologically changed part of the corneal thickness, as a means of accelerating the regeneration process in the pathological focus of corneal ulcers. The main drawback of this technique can be considered the lack of transparency at the site of the former pathological focus. Accordingly, the larger the focal area, the larger the cornea is covered with a flap and becomes opaque. Aesthetically, the flap slightly stands out against the background of a normal cornea, as it is subject to pigmentation. The purpose of the qualification work: to work out the method of diagnosing corneal ulcers in animals, to carry out their operative treatment by the method of conjunctival flap on the leg and to evaluate the therapeutic effectiveness of the measures taken.To achieve the intended goal, the following tasks were defined: Task: 1. To determine the diagnostic criteria of corneal ulcers in the conditions of the "Dovira" veterinary hospital, Kharkiv; 2. Carry out surgical treatment of sick animals by the method of keratoplasty of the conjunctival flap on the leg; 3. To establish the reaction of the organism of the operated animals to the treatment; 4. Determine the effectiveness of treatment measures. The object of the study: 12 animals, 5 dogs and 7 cats, of different breeds, with corneal ulcers, aged from 7 months to 5 years, which were admitted to the veterinary hospital "Dovira". The subject of the study: establishing the effectiveness of keratoplasty of the conjunctival flap on the leg for corneal ulcers. Theoretical and practical significance of the obtained results: diagnostic criteria for corneal ulcers were determined, surgical treatment of sick animals was carried out by the method of keratoplasty of the conjunctival flap on the leg, the reaction of the organism of the operated animals to the treatment was established, and the effectiveness of medical measures was determined. Approbation. The developed surgical method of treating a corneal ulcer with a conjunctival flap on a leg is widely used by veterinary specialists of the "Dovira" clinic.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/57290
Використані джерела: 1. Browning GF. Is Chlamydophila felis a significant zoonotic pathogen? Australian Veterinary Journal. 2004. Nov. №82(11). Р. 695-696. doi: 10.1111/j.1751-0813.2004.tb12160.x. 2. D. Longbottom, L.J. Coulter. Animal chlamydioses and zoonotic implications. J Comp Pathol. 2003. May №128(4). Р. 217-244. doi: 10.1053/jcpa.2002.0629. 3. David J Maggs, Heather E Clarke. In vitro efficacy of ganciclovir, cidofovir, penciclovir, foscarnet, idoxuridine, and acyclovir against feline herpesvirus type-1. American Journal of Veterinary Research. 2004. Apr. №65(4). Р. 399-403. doi: 10.2460/ajvr.2004.65.399. 4. David J Maggs, Mark P Nasisse, Philip H Kass. Efficacy of oral supplementation with L-lysine in cats latently infected with feline herpesvirus. American Journal of Veterinary Research. 2003. Jan. № 64 (1). Р. 37-42. doi: 10.2460/ajvr.2003.64.37. 5. David J Maggs. Update on pathogenesis, diagnosis, and treatment of feline herpesvirus type 1. Clin Tech Small Anim Pract. 2005 May № 20 (2). Р. 94-101. doi: 10.1053/j.ctsap.2004.12.013. 6. Duggirala, A., Joseph, J., Sharma, S., et al. Activity of newer fluoroquinolones against gram-positive and gram-negative bacteria isolated from ocular infections: an in vitro comparison. Indian Journal of Ophthalmology, 2007. № 55, P. 15–19. 7. Durson, D., Kim, M., Solomon, A., et al. Treatment of recalcitrant recurrent corneal erosions with inhibitors of matrix metalloproteinase-9, doxycycline and corticosteroids. American Journal of Ophthalmology, 2001. № 132, P. 8–13. 8. Eastman, T., George, L., Hird, D., et al. Combined parenteral and oraladministration of oxytetracycline for control of infectious bovine keratoconjunctivitis. Journal of the American Veterinary Medical Association, 1998. № 212, P. 560–563. 9. German, A., Cannon, M., Dye, C., et al. Oesophageal strictures in cats associated with doxycycline therapy. Journal of Feline Medicine and Surgery, 2005. № 7, P. 33–41. 10.Gould, D. Feline Herpesvirus-1 Ocular manifestations, diagnosis and treatment options. Journal of Feline Medicine and Surgery, 2011. № 13, P. 333–346. 11.Griffin, M., Fricovsky, E., Ceballos, G., et al. Tetracyclines: a pleitropic family of compounds with promising therapeutic properties: review of the literature. American Journal of Physiology. Cell Physiology, 2010. № 299, P.539–548. 12.Griffith, R., DeLong, D. & Nelson, J. Relation of argininelysine antagonism to herpes simplex growth in tissue culture. Chemotherapy, 1981. № 27, P. 209–213. 13.Groll, A., Mickiene, D., Petraitis, V., et al. Compartmental pharmacokinetics and tissue distribution of the antifungal echinocandin lipopeptide micafungin (FK463) in rabbits. Antimicrobial Agents and Chemotherapy, 2001. № 45, P. 3322–3327. 14.Grudnon, R., O’Reilly, A., Muhlnickel, C., et al. Keratomycosis in a dog treated with topical 1% voriconazole solution. Veterinary Ophthalmology, 2010. № 13, P. 331–335. 15.Haid, C., Kaps, S., Gonczi, E., et al. Pretreatment with feline interferon omega and the course of subsequent infection with feline herpesvirus in cats. Veterinary Ophthalmology, 2007. № 10, P. 278–284. 16.Harrison, J., Glickman, R., Ballentin, C., et al. Retinal function assessed by ERG before and after induction of ocular aspergillosis and treatment by the anti-fungal, micafungin, in rabbits. Documenta Ophthalmologica. Advances in ophthalmology, 2005. № 110, P. 37–55. 17.Helm, C., Holland, G., Webster, R., et al. Combination intravenous ceftazidime and aminoglycosides in the treatment of pseudomonal scleritis. Ophthalmology, 1997. № 104, P. 838–843. 18.Hendrix, D., Ward, D. & Barnhill, M. Effects of antibiotics on morphologic characteristics and migration of canine corneal epithelial cells in tissue culture. American Journal of Veterinary Research, 2001. № 62, P. 1664–1669. 19.Herbrecht, R., Nivoix, Y., Fohrer, C., et al. Management of systemic fungal infections: alternatives to itraconazole. The Journal of Antimicrobial Chemotherapy, 2005. № 56, P. 139–148. 20.Hirai, K., Suzue, S., Irikura, T., et al. Mutations producing resistance to norfloxacin in Pseudomonas aeruginosa. Antimicrobial Agents and Chemotherapy, 1987. № 31, P. 582–586. 21.Hiramatsu, K., Hanaki, H., Ino, T., et al. Methicillin-resistant Staphylococcus aureus clinical strain with reduced vancomycin susceptibility. The Journal of Antimicrobial Chemotherapy, 1997. № 40, P. 135–136. 22.Hiraoka, T., Kaji, Y., Wakabayashi, T., et al. Comparison of micafungin and fluconazole for experiemental Candida keratitis in rabbits. Cornea, 2007. № 26, P. 336–342. 23.Hiraoka, T., Wakabayashi, T., Kaji, Y., et al. Toxicological evaluation of micafungin ophthalmic solution in rabbit eyes. Journal of Ocular Pharmacology and Therapeutics, 2005. № 21, P. 149– 156. 24.Hirose, H., Terasaki, H., Awaya, S., et al. Treatment of fungal corneal ulcers with amphotericin B ointment. American Journal of Ophthalmology, 1997. № 124, P. 836–838 25.Keller, R. & Hendrix, D. Bacterial isolates and antimicrobial susceptibilities in equine bacterial ulcerative keratitis (1993– 2004). Equine Veterinary Journal, 2005. № 37, P. 207–211. 26.Ketring, K., Zuckerman, E. & Hardy, W. Jr. (2004) Bartonella: a new etiological agent of feline ocular disease. Journal of the American Animal Hospital Association, № 40, P. 6–12. 27.Kim, R., Khachikian, D. & Reboli, A. (2007) A comparative evaluation of properties and clinical efficacy of the echinocandins. Expert Opinion on Pharmacotherapy, № 8, P. 1479–1492. 28.Kobayakawa, S., Hiratsuka, Y., Watabe, Y., et al. (2010) Comparison of the influence of intracameral gentamicin, gatifloxacin, and moxifloxacin on the corneal endothelium in a rabbit model. Japanese Journal of Ophthalmology, № 54, P. 481–485. 29.Kojikian, L., Couprie, J., Hachicha, W., et al. (2010) Experimental intracameral injection of vancomycin microparticles in rabbits. Investigative Ophthalmology and Visual Science, № 5(8), P. 4125– 4132. 30.Kotlus, B., Wymbs, R., Vellozzi, E., et al. (2006) In vitro activity of fluoroquinolones, vancomycin, and gentamicin against methicillinresistant staphylococcus aereus ocular isolates. American Journal of Ophthalmology, № 142, P. 726–729. 31.Kuehne, J., Yu, A., Holland, G., et al. (2004) Corneal pharmacokinetics of topically applied azithromycin and clarithromycin. American Journal of Ophthalmology, № 138, P. 547–553. 32.Kuzin, I., Snyder, J., Ugine, G., et al. (2001) Tetracyclines inhibit activated B cell function. International Immunology, 13, P. 921–931. 33.Kwok, A., Hui, M., Pang, C., et al. (2002) An in vitro study of ceftazidime and vancomycin concentrations in various fluid media: implications for use in treating enophthalmitis. Investigative Ophthalmology and Visual Science, № 43, P. 1182–1188. 34.Labelle, A., Hamor, R., Barger, A., et al. (2009) Aspergillus flavus keratomycosis in a cat treated with topical 1% voriconazole solution. Veterinary Ophthalmology, № 12, P. 48–52. 35.Ledbetter, E., Hendricks, L., Riis, R., et al. (2007) In vitro fluoroquinolone susceptibility of Pseudomonas aeruginosa isolates from dogs with ulcerative keratitis. American Journal of Veterinary Research, № 68, P. 638–642. 36.Leonardi, A., Papa, V., Fregona, I., et al. (2006) In vitro effects of fluoroquinolone and aminoglycoside antibiotics on human keratocytes. Cornea, 25, P. 85–90. 37.Levraud, J., Boudinot, P., Colin, I., et al. Identification of the zebrafish IFN receptor: implications for the origin of the vertebrate IFN system. Journal of Immunology (Baltimore, Md.: 1950), 2007, № 178, P. 4385–4394 38.M P Nasisse, D C Dorman, K C Jamison, B J Weigler, E C Hawkins, J B Stevens. Effects of valacyclovir in cats infected with feline herpesvirus 1. American Journal of Veterinary Research. 1997. Oct. №58(10). Р. 1141-1144. 39.Matsumoto, Y., Dogru, M., Goto, E., et al. Successful topical application of a new antifungal agent, micafungin, in the treatment of refractory fungal corneal ulcers. Cornea, 2005, № 24, P. 748–753. 40.Rowley, R. & Rubin, L. Aqueous humor penetration of several antibiotics in the dog. American Journal of Veterinary Research, 1970, № 31, P. 43–49. 41. Rubin, J., Walker, R., Blickenstaff, K., et al. Antimicrobial resistance and genetic characterization of fluoroquinolone resistance of Pseudomonas aeruginosa isolated from canine infections. Veterinary Microbiology, 2008, № 131, P. 164–172
Розташовується у зібраннях:211 - "Ветеринарна медицина" (Магістри)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2024_M_211_18_01_Vitchenko_A_V.pdf
  Restricted Access
2.54 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.