Соціальні конфлікти та моделі їх вирішення: соціологічний підхід

Abstract

Дипломну роботу присвячено важливій проблемі соціальних конфліктів і моделей напрямків їх вирішення. Соціальний конфлікт відіграє важливу роль у суспільстві. Він сприяє змінам, розвитку та вирішенню проблем, стимулює діалог, мобілізує громадян, сприяє політичному розвитку, зміцнює соціальну свідомість, переглядає цінності та соціальні структури, заохочує інноваційний розвиток. Об'єкт: соціальний конфлікт. Предмет: конфлікт в управлінській сфері та механізми його управління. Структура роботи включає: вступ, три розділи, шість підрозділів, висновки та список використаних джерел. У теоретико-методологічній основі розкриваються дослідження основних вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як В. Д. Бакуменка, С.О. Телешуна, А. М. Бандурки, С. Л. Бочарової, Н. В. Грішиної, Л. М. Карамушки, В. М. Князєва, К. В. Ложкіна, В. І. Лугового, В. К. Майбороди, О.А. Машкова, І.Ф. Надольного, Н. Р. Нижника М. І. Пірен, А. М. Пойченка, В. А. Ребкала, Д.Г. Скотта, В.П. Троня, В.П. Шейнова та інших, присвячені уникненню або вирішенню наявних конфліктів у системі державного управління. У практичній частині аналізується специфіка конфліктів, що виникають у зв'язку з виконанням соціальних функцій державних органів, вивчаються особливості соціальних конфліктів, пов'язаних з виконанням політичних функцій органів державної влади. Автор аналізує засоби та форми врегулювання соціальних конфліктів, пропонує шляхи покращення інституційно-правових процедур як засобу вирішення соціальних конфліктів. У висновках зазначається, що аналіз існуючих конфліктів у адміністративній системі, пов'язаних з виконанням адміністративно-політичних функцій органами державної влади, разом із застосуванням запропонованих методів їх вирішення, значно підвищить здатність організаційно-правової та соціально-політичної складових цієї системи протистояти кризовим явищам. Отже, основною метою управління такими конфліктами є не їх повне усунення, а конструктивне використання для зміцнення політичної і соціальної стабільності країни та покращення її соціально-економічного розвитку.

The thesis is devoted to the important problem of social conflicts and models of ways to solve them. Social conflict plays an important role in society. It promotes change, development and problem solving, stimulates dialogue, mobilizes citizens, promotes political development, strengthens social consciousness, revises values and social structures, encourages innovative development. Object: social conflict. Subject: conflict in the management sphere and mechanisms for its management. The structure of the work includes: an introduction, three chapters, six subsections, conclusions and a list of used sources. The theoretical and methodological basis reveals the researches of major domestic and foreign scientists, such as V.D. Bakumenka, S.O. Teleshun, A. M. Bandurka, S. L. Bocharova, N. V. Grishina, L. M. Karamushka, V. M. Knyazev, K. V. Lozhkin, V. I. Lugovoi, V. K. Maiboroda, O.A. Mashkova, I.F. Nadolnyi, N.R. Nyzhnyka, M.I. Piren, A.M. Poichenko, V.A. Rebkala, D.G. Scott, V.P. Tronia, V.P. Sheinov and others, dedicated to avoiding or resolving existing conflicts in the state administration system. In the practical part, the specifics of conflicts arising in connection with the performance of social functions of state bodies are analyzed, the features of social conflicts associated with the performance of political functions of state bodies are 61 studied. The author analyzes the means and forms of social conflict resolution, suggests ways to improve institutional and legal procedures as a means of resolving social conflicts. The conclusions state that the analysis of existing conflicts in the administrative system, related to the performance of administrative and political functions by state authorities, along with the use of proposed methods of solving them, will significantly increase the ability of the organizational-legal and socio political components of this system to resist crisis phenomena. Therefore, the main goal of managing such conflicts is not their complete elimination, but constructive use to strengthen the political and social stability of the country and improve its socio-economic development.