Допустимість використання штучного інтелекту у правоохоронній діяльності

Abstract

У статті визначені умови допустимості практичного використання висновків (рішень) штучного інтелекту у правоохоронній діяльності. Висловлено застереження, що залежно від обставин його конкретного застосування та використання, а також рівня технологічного розвитку штучний інтелект може сніворювании ризики та завдавати шкоди державним або приватним інтересам і основним правам фізичних осіб. Констатується допустимість використання систем штучного інтелекту та висновків (рішень) штучного інтелекту у правоохоронній діяльності як привід для проведення додаткової перевірки, але не підстава для прийняття визначального рішення правоохоронним та правозастосовним органом. Акцентується увага на тому, що системи штучного інтелекту допомагають приймати рішення працівникам правоохоронних органів, а не приймають рішення замість працівників правоохоронних органів. Аналізуються сучасні наукові погляди щодо використання систем штучного інтелекту у правоохоронній діяльності. Аналізуються керівні положення Проєкту законодавчої резолюції Європейського Парламенту про пропозицію щодо регламенту Європейського Парламенту та Ради щодо встановления гармонізованих правил щодо штучного інтелекту (Закон про штучний інтелект) та окремі нормативно-правові акти України у сфері розроблення та використання технологій стучного інтелекту. Робиться висновок про відсутність належного наукового обгрунтування допустимих меж (правових, етичних) використання висновків (рішень) штучного інтелекту у правоохоронній діяльності та брак спеціалістів, які можуть створювати та належним чином контролювати технологій штучного інтелекту. Підтримується доцільність розроблення Етичного кодексу штучного інтелекту за участю широкого кола заінтересованих сторін, зокрема працівників правоохоронних органів. Констатується, що існує необхідність приведения чинного законодавства у галузі використання технологій штучного інтелекту у відповідність до міжнародних нормативно-правових актів та встановлених стандартів, зокрема щодо допустимості (прийнятності) використання висновків (рішень) штучного інтелекту у правоохоронній діяльності та підвищення рівня професійної підготовки спеціалістів для забезпечення сфери технологій штучного інтелекту кваліфікованими кадрами, здатними контролювати процес застосування технологій штучного інтелекту у правоохоронній діяльності.

The article defines the admissibility conditions for the practical use of conclusions (solutions) regarding artificial intelligence in law enforcement activities. A warning was expressed that depending on the circumstances of its specific application and use and the level of technological development, artificial intelligence may create risks and harm state or private interests and the fundamental rights of individuals. The admissibility of using artificial intelligence systems and conclusions (decisions) of artificial intelligence in law enforce- ment activities is established as a reason for conducting an additional check but not a basis for making a decisive decision by a law enforcement and law enforcement body. Attention is focused on the fact that artificial intelligence systems help law enforcement officers make decisions and not make decisions instead of law enforcement officers. Modern scientific views on using artificial intelligence systems in law enforcement activities are analyzed. The guiding provisions of the draft legislative resolution of the European Parliament on the proposal for the regulation of the European Parliament and the Council on the establishment of harmonized rules on artificial intelligence (Law on artificial intelligence) and separate legal acts of Ukraine in the field of development and use of artificial intelligence technologies are analyzed. It is concluded that there needs to be a proper scientific substantiation of the permissible limits (legal, ethical) of the use of conclusions (decisions) of artificial intelligence in law enforcement activities and the lack of specialists who can create and properly control artificial intelligence technologies. The expediency of developing the Code of Ethics for artificial intelligence with the participation of a wide range of interested parties, including law enforcement officers, is supported. It is noted that there is a need to bring the current legislation in the field of using artificial intelligence technologies into compliance with international legal acts and established standards, in particular regarding the admissibility (acceptability) of using the conclusions (decisions) of artificial intelligence in law enforcement activities and increasing the level of professional training of specialists to provide the field of artificial intelligence technologies with qualified staff capable of monitoring the process of applying artificial intelligence technologies in law enforcement activities.