Екологічно безпечне використання мінеральних добрив

Abstract

Стаття присвячена актуальним питанням стану екологічної безпеки при використанні мінеральних добрив, а також дослідженню сучасних шляхів зменшення їх впливу на навколишнє середовище. Мінеральні добрива є одним із найефективніших засобів підвищення родючості ґрунтів, урожайності та поліпшення якості продукції рослинництва, тому можна констатувати, що за їх допомогою відбувається керування процесами живлення рослин, змінюється якість урожаю та здійснюється вплив на родючість, фізико-хімічні та біологічні властивості ґрунту. При застосуванні мінеральних добрив можна керувати процесом живлення рослин, змінювати якість урожаю та впливати на родючість, фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунту. Результати наукових досліджень вітчизняних учених свідчать, що завдяки використанню мінеральних добрив врожай основних сільськогосподарських культур збільшується в середньому на 40–50 %. Водночас мінеральні добрива істотно впливають на навколишнє природне середовище, особливо через забруднення компонентів екосистем хімічними агентами. Своєчасно незасвоєні рослинами залишки добрив потрапляють у водойми, а азотні – ще й в атмосферу у вигляді оксидів нітрогену. В останні роки цій проблемі надають значної уваги в нашій країні і за її межами. Науковці багатьох країн розробляють комплекси заходів, спрямованих на запобігання забруднення навколишнього природного середовища мінеральними добривами. Одним із способів зменшення негативного впливу мінеральних добрив на агроекосистеми є покриття їх водорозчинною капсулою. Необхідною умовою для створення капсули є її безпечність для агроекосистеми, необхідні фізикомеханічні властивості, ефективність пролонгованого вивільнення поживних речовин. Також, негативний вплив від використання мінеральних добрив можна суттєво зменшити використанням нових форм – добрив пролонгованої дії. Вони спроможні подовжити тривалість дії хімічних агентів упродовж вегетаційного періоду, зменшити обсяг і частоту внесення, а також запобігти міграції елементів живлення за межі малого біотичного циклу удобрюваної агроекосистеми і потраплянню в інші компоненти ландшафту. Такі форми добрив також запобігають змиву і вимиванню поживних речовин дощовими, талими та ґрунтовими водами.

Статья посвящена актуальным вопросам состояния экологической безопасности при ис-пользовании минеральных удобрений, а также исследованы современные пути уменьшения их влияния на окружающую среду. Минеральные удобрения являются одним из самых эффективных средств повышения плодородия почв, урожайности и улучшения качества продукции растение-водства, поэтому можно констатировать тот факт, что с их помощью происходит управление процессами питания растений, меняется качество урожая и оказывает влияние на плодородие, физико-химические и биологические свойства почвы. Результаты научных исследований отече-ственных ученых свидетельствуют, что за счет использования минеральных удобрений урожай основных сельскохозяйственных культур увеличивается в среднем на 45–55 %. В то же время минеральные удобрения оказывают существенное влияние на окружающую природную среду, особенно из-за загрязнения компонентов экосистем химическими агентами. Своевременно не-усвоенные растениями остатки удобрений попадают в водоемы, а азотные – еще и в атмосферу в виде оксидов азота. В последние годы этой проблеме уделяют значительное внимание в нашей стране и за ее пределами. Ученые многих стран разрабатывают комплексы мероприятий, направленных на предотвращение загрязнения окружающей природной среды минеральными удобрениями. Одним из способов уменьшения негативного воздействия минеральных удобрений на агроэкосистемы яв-ляется покрытие водорастворимой капсулой. Необходимым условием для создания капсулы яв-ляется безопасность для агроэкосистемы, необходимые физико-механические свойства, эф-фективность пролонгированного высвобождения питательных веществ. Также, негативное влияние использования минеральных удобрений можно существенно уменьшить использованием новых форм – удобрений пролонгированного действия. Они способны продлить продолжительность действия химических агентов в течение вегетационного периода, уменьшить объем и частоту внесения, а также предотвратить миграцию элементов питания за пределы малого биотического цикла удобренной агроэкосистемы и попадание в другие компо-ненты ландшафта. Такие формы удобрений также предотвращают смывание и вымывание пи-тательных веществ дождевыми, талыми и грунтовыми водами.

The article is devoted to topical issues of the state of environmental safety when using mineral fertiliz-ers, and also investigates modern ways to reduce their impact on the environment. Mineral fertilizers are one of the most effective means of increasing soil fertility, productivity and improving the quality of crop production, therefore, we can state the fact that they control plant nutrition processes, change the quality of the crop and affect fertility, physicochemical and biological properties. soil. The results of scientific re-search of domestic scientists indicate that due to the use of mineral fertilizers, the yield of major agricultur-al crops increases by an average of 45–55%. At the same time, mineral fertilizers have a significant impact on the natural environment, especially due to the pollution of ecosystem components by chemical agents. Fertilizer residues not assimilated by plants in time enter water bodies, and nitrogen residues also enter the atmosphere in the form of nitrogen oxides. In recent years, considerable attention has been paid to this problem in our country and abroad. Scientists from many countries are developing complexes of measures aimed at preventing environmental pollution with mineral fertilizers. One of the ways to reduce the negative impact of mineral fertilizers on agroecosystems is to cover with a water-soluble capsule. A prerequisite for creating a capsule is safety for the agroecosystem, the necessary physical and mechanical properties, the effectiveness of prolonged release of nutrients. Also, the negative impact of the use of mineral fertilizers can be significantly reduced by using new forms - prolonged-release fertilizers. They are able to extend the duration of the action of chemical agents during the growing season, reduce the amount and frequency of application, and also prevent the migration of nutrients outside the small biotic cycle of the fertilized agroecosystem and entering other components of the landscape. These forms of fertilizers also prevent nutrients from being washed out and washed away by rainwater, melt and groundwater.