Please use this identifier to cite or link to this item: https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/50416
Title: Каштанова мінуюча міль у «Парку ветеранів» с. Докучаєвське Харківський район Харківська область
Other Titles: Chestnut passing moth in the "Veterans' Park" p. Dokuchaevske Kharkiv district Kharkiv region
Authors: Снідалов, М. В.
metadata.dc.contributor.advisor: Байдик, Г. В.
metadata.dc.contributor.affiliation: Державний біотехнологічний університет, Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова
Keywords: гіркокаштан кінський;шкідники;каштанова мінуюча міль;шкідливість;інвазивність;інсектициди;технічна ефективність;bitter horse chestnut;pests;chestnut moth;harmfulness;invasiveness;insecticides;technical efficiency
Issue Date: 2023
Publisher: Харків: ДБТУ
Citation: Снідалов М. В. Каштанова мінуюча міль у «Парку ветеранів» с. Докучаєвське Харківський район Харківська область: кваліфікаційна робота бакалавра: спец. 202 – Захист і карантин рослин; наук. кер. Г. В. Байдик. Харків: ДБТУ, 2023. 56 с.
Abstract: В ході досліджень проведених у 2021 р. на території «Парку ветеранів» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва встановлено, що мінімальна тривалість розвитку першого покоління каштанової молі тривало 44 діб, максимальне – 55 діб, в середньому – 49,5 діб. Розвиток другого покоління мінімально розвивалося 36 діб, максимально – 48 діб, в середньому розвиток другого покоління тривав 42 доби. В середньому у 2021 році каштанова мінуючи міль розвивалася 47,5 діб. Різниця у тривалості розвитку пояснюється більш високими температурами, за якими розвивалося друге покоління. Прослідкувати фенологію третього покоління було дуже важко, адже фази розвитку другого покоління накладуються на третє, і сказати достовірно про приналежність виявлених комах до другого чи третього покоління в польових умовах було неможливо. Листки кінського каштану сильно пошкоджуються каштановою мінуючою міллю. В середньому ступінь пошкодження за шестибальною шкалою на початку вегетації каштану (15 травня) складав 1,11 бали. 29 травня середній бал пошкодження складав 1,74. 19 червня середній бал пошкодження складав 2,4. 4 липня середній бал пошкодження досяг рівня 3,54, а максимальна пошкодженість відмічена 18 липня і склала 4,22 бали. Технічну ефективність препаратів проти каштанової мінуючої молі визначали шляхом теоретичних розрахунків за даними О. М. Гаманової (2013). У дослідах з різновіковими деревами та рівнем початкової ефективності (в рік застосування), і тривалістю їхньої дії встановлено, що найефективнішим на різновікових деревах як за початковою токсичністю проти фітофага (97,0 %), так і незмінно високим тривалим захисним ефектом є Камеркіл Плюс 25 SL, в.р.к. (95,6 %).
In the course of research carried out in 2021 on the territory of the "Veterans' Park" of the KHNAU named after V.V. Dokuchaev established that the minimum duration of development of the first generation of the chestnut moth lasted 44 days, the maximum - 55 days, and the average - 49.5 days. The development of the second generation took a minimum of 36 days, a maximum of 48 days, and the average development of the second generation lasted 42 days. On average, in 2021, chestnut mining moths developed for 47.5 days. The difference in the duration of development is explained by the higher temperatures at which the second generation developed. It was very difficult to follow the phenology of the third generation, because the development phases of the second generation are superimposed on the third, and it was impossible to reliably say whether the detected insects belong to the second or third generation in field conditions. Horse chestnut leaves are severely damaged by the chestnut moth. On average, the degree of damage on a six-point scale at the beginning of the chestnut vegetation (May 15) was 1.11 points. On May 29, the average damage score was 1.74. On June 19, the average damage score was 2.4. On July 4, the average damage score reached the level of 3.54, and the maximum damage was noted on July 18 and amounted to 4.22 points. The technical effectiveness of preparations against the chestnut transient moth was determined by theoretical calculations according to the data of O.M. Hamanova (2013). In experiments with trees of various ages and the level of initial effectiveness (in the year of application) and the duration of their action, it was established that the most effective on trees of various ages both in terms of initial toxicity against the phytophagous (97.0%) and consistently high long-term protective effect is Camerkil Plus 25 SL, v.r.k. (95.6 %).
URI: https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/50416
metadata.dcterms.references: 1. Білик М.О. Патологія комах-фітофагів: навч. посібник / М.О. Білик, С.В. Станкевич, І.В. Забродіна. Харків: ФОП Бровін О.В., 2017. 185 с. 2. Гаманова О.М. Захист гіркокаштана звичайного від кашанової мінуючої молі. Захист і карантин рослин. 2013. Вип. 59. С. 45–53. 3. Гниненко Ю. И. Новые фотографии древесно-кустарниковых пород на территории Украины. Лісівництво і агролісомеліорація, 2004, Вып. 105. С.242-244. 4. Гниненко Ю.И., Голосова М.А., Жуков А.М. Состояние конского каштана обыкновенною в некоторых сіранах Европы. Лесохозяйственная информация Министерства природных ресурсов, 2003, №7. С. 61–63. 5. Гниненко Ю.И., Костюков В.В., Кошелева О.В. Yовые инвазионные насекомые в лесах и озеленительных посадках Краснодарского края. Защита и карантин растений. 2011. № 4. С. 49-50. 6. Голосова М.А., Гниненко, Ю.И. Появление Охридского минера на конском каштане в Москве. Лесной вестник, 2006, №2. С. 43–46. 7. Голосова М.А., Гниненко Ю.И., Голосова Е.И. Каштановый минер Cameraria ohridella – опасный карантинный вредитель на объектах городского озеленения. Москва: ВПРС МОББ, МГУЛ, ВНИИЛМ. 2008. 26 с. 8. Григорюк І. П. та ін. Біологія каштанів. Київ: Логос, 2004. 380 с. 9. Дендрологічний парк Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва // Заповідні території України. Ботанічні сади та дендропарки України / упоряд. Кваша В. В., Семенова О. О., Чувікіна Н. В. Київ: Максимус, 2010. 296 с. 10. Дендропарк // Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва заснований у 1816 році / відп. ред. М. Д. Євтушенко. Харків, 1999. С. 59. 11. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с. 12. Древесные породы мира. Т. 2.: Пер. с англ../ Под ред. д-ра экон. наук Г. И. Воробьева. Москва: Лесная промышленность, 1982. С. 76–77. 13. Жизнь растений: Т. 5. Ч. 2. / Гл. ред. Тахтаджян А. Л. Москва: Просвещение, 1981. С. 266–268. 14. Зерова M.Д., Никитенко Г.H., Нарольский Н.Б., Гершензон 3.С., Свиридов С.В., Лукаш О.В., Бабидорич M.M. Каштановая минирующая моль в Украине. НАН Украины. Київ, 2007. 87 с. 15. Ижевский С.С., Масляков В.Ю. Новые инвазии чужеземных насекомых в Европейскую Россию. Российский журнал биологических инвазий. 2008. Т. 1. № 2. С. 45-54. 16. Каштанова мінуюча міль / М. Д. Зерова, С. В. Свиридов, М. Б. Нарольський, О. М. Лапа та ін. Київ, 2007. 52 с. 17. Каштанова О.А. Охридский минер в дендрарии Главного ботанического сада РАН. Защита и карантин растений. 2009. № 11. С. 17. 18. Каштановая минирующая моль в Украине / М. Д. Зерова, Г. Н. Никитченко, Н. Б. Нарольский, З. С. Гершензон и др. Киев, 2007. 88 с. 19. Костюков В.В., Кошелева О.В., Наконечная И.В., Гунашева З.М. Первое сообщение о паразитах каштановой моли в россии. Защита и карантин растений. 2014. № 9. С. 41-42. 20. Лукин В. Конский каштан. Цветоводство. 2002. № 2. С. 10. 21. Орлинский А.Д. Количественная оценка фитосанитарного риска. Зашита и карантин растений, 2006, № 6. С. 32–39. 22. Подольский А. С. Фенологический прогноз. Москва: Колос, 1974. 287 с. 23. Попов Г.В. О находках каштановой минирующей моли cameraria ohridella (Lepidoptera, Gracillariidae) в Донецкой области. Вестник зоологии. 2008. Т. 42. № 5. С. 472. 24. Саппа Н. Н. Дендропарк в Рогані. Заповедная Харьковщина. Харьков, 1987. С. 63–64. 25. Станкевич С.В. Інсекто-акарициди та технічні засоби їх застосування: навч. посіб. / С.В. Станкевич, В.М. Положенець, В.М. Кабанець та ін. Житомир: ПП Рута, 2022. 208 с. 26. Станкевич С.В. Методи виявлення, збору та зберігання комах: навч. посіб. / С.В. Станкевич, С.В. Горновська. Житомир: Видавництво «Рута», 2023. 140 с. 27. Станкевич С.В. Моніторинг шкідників і хвороб сільськогосподарських культур: навч. посібник / С.В. Станкевич, І.В. Забродіна, Ю.В. Васильєва, В.П. Туренко, А.В. Кулєшов, М.О. Білик. Харків: ФОП Бровін О.В., 2020. 624 с. 28. Станкевич С.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: навч. посібник / С.В. Станкевич, І.В. Забродіна. Харків: ФОП Бровін О.В., 2016. 216 с. 29. Станкевич С.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: навч. посіб. / С.В. Станкевич, І.В. Забродіна; Харків. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. 512 с. 30. Станкевич С.В. Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин: навч. посіб. / С.В. Станкевич, І.В. Забродіна, М.О. Білик та ін. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. 269 с. 31. Станкевич С.В. Управління чисельністю комах-фітофагів: навч. посібник / С.В. Станкевич. Харків: ФОП Бровін О.В., 2015. 178 с. 32. Станкевич С.В., Балан Г.О. Технічні засоби застосування пестицидів: навч. посіб. Житомир: ПП Рута, 2023. 188 с. 33. Трибель С.А., Гаманова О.Н. Мониторинг каштановой минирующей моли. Защита и карантин растений. 2009. № 2. С. 45–47. 34. Трибель С. О., Гаманова О. М., Свєнтославскі Я. Каштанова мінуюча міль. Київ: Колобіг, 2008. 72 с. 35. Туренко В.П. Новітній асортимент засобів захисту рослин від шкідливих організмів: навч. посіб. / В.П. Туренко, М.О. Білик, В.І. Мартиненко та ін. Харків: Майдан, 2021. 356 с. 36. Туренко В.П. Сучасні пестициди і технічні засоби їх застосування: навч. посіб. / В.П. Туренко, М.О. Білик С.В. Станкевич, І.В. Забродіна. Житомир: Видавництво «Рута», 2023. 564 с. 37. Фітофармакологія. / За ред. проф. М. Д. Євтушенка, Ф. М. Марютіна. Київ: Вища освіта, 2004. 432 с. 38. Хессайон Д. Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках: 2-е изд., исправленное / Пер. с англ.. Романовой О. И.; ред. Филин В. Р. Москва: Кладезь-Букс, 2002. С. 58. 39. Яковлева Л.М., Махиня Л.В., Огородник Л.Е., Щербина Т.Н. Бактерии – возбудители болезней каштанов в Киеве. Агроекологічний журнал. 2012. № 3. С. 139-141. 40. Clabossi, J. Cameraria Ohriddla Des. Microlepidaptero dannoso allippocastano biologia, distribuzione. Notiziaro ERSA, 2000, 13, №3. P. 21–24. 41. Deschka, J., Dimic, N. Cameraria Ohridella. Sp. N. (Lep; Jithocollet-dae) aus Mazedonien, Jugoslawien. Acta Entomol., Jugosl., 1986, 22, №1–2. S. 11–23. 42. Gilbert М., Gregore J. C., Freise J. F., Heitland W. Longdistance dispersal and human population density allow the prediction of invasive patterns in the horse chestnut lifminer Cameraria ohridella. J. of Animal Ecol. 2003. 73. P. 459–468. 43. Hellrigl, K. Die Verbeitung der Rosskastanien, miniermotte Cameraria ohridella Desch. & Dim. Pambrossi. Anzeiger für Schadeingskunge, 2000, 73, №2. P. 25–32. 44. Kavacs, Z. Lakatos, F. Megfigyelesek a vadgesztenyelcvel – aknazomoly (Cameraria Ohridella) Dim. & Desch. 1986, Hitocollefidae) attelclesevel les egyodfe – jlodesevel Kapcsolalhan. Novcnyvedeicm, 1999, 35, №2. S. 57–59. 45. Pscom-Walcher, H. Zur Biologia und Populationsentwicklung der eingeschlepptcn Rosskastanen – Miniermotte, Cameraria ohridella. Forstschutz Aktuell, 1997, №21. P. 7–10. 46. Sefrova, Н., Skuhravy. V. 1Ъе larval morphology of Camerata ohridella Deschka et DimiC compared with the genus Phyllonorycler Hübner (Lepi- doptera, Gracillariidae). Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mcndclianac Bruruiensis, 2000,48:23-30. 47. Skohravy V. Klinenka kastanova-skudee kastanu. Lesnicka prase, 1998, 77, №9. S. 334–335. 48. Skuhravy, V. Cameraria ohridella Deschka et Dimiс, 1986, Forestry Com-pendium, CABl, UK, 2003. 49. Skuhravy, V. Zusamenfassenfassente Betrachtung der Kenntnisse wber die Rosskastanienminiermotte Cameraria ohridella Dim. & Desch. Auzeiger fur Schadlingskunde. 1999, 72, №4. S. 95–99. 50. Skuhravy, V. Zusammenfassende Betrachtung der Kenntnisse über die Rosskastanienminiermotte, Cameraria ohriddla Desch & Dem. (Lep., Gracillaridae). Anzeiger für Schadlingskunde, 1999, 72, №4. P. 95–99. 51. Sloz, M. Untersuchungen Zur Befallsrcguliemng der Kastanien minier-motte durch natürliche Gegcnspirlen. Forderungsdienst, 2000, 48. №6. S. 193–195. 52. Thuröczy, C., Balözs, K., Reidcr-Saly, K. Change of the parasitoid complex of hors chestnut Icafminer. Catnereria ohridella Des & Dent, from the appearacc of the pest in Hungary, 2002, Csopak, Hungary 17–20 September 2002. 53. URL: http://flower.onego.ru/ 54. URL: http://www.ecosystema.ru/ 55. URL: http://www.knau.kharkov.ua/dendropark.html 56. URL: https://www.gbif.org/occurrence/download/0080566-160910150852091
Appears in Collections:202 - "Захист і карантин рослин" (Бакалаври)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Dyplom_2023_B_202z-18b-01_Snidalov_M_V.pdf
  Restricted Access
1.61 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Zavdannya_2023_B_202z-18b-01_Snidalov_M_V.pdf
  Restricted Access
159.53 kBAdobe PDFView/Open Request a copy
Zvit_plahiat_2023_B_202z-18b-01_Snidalov_M_V.pdf
  Restricted Access
279.06 kBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.