Вдосконалення управління розвитком сільських територій

Abstract

Основною метою кваліфікаційної роботи є розроблення теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення управління розвитком сільських територій. Обєктом дослідження є соціально-економічні відносини, що виникають у процесі управління розвитком сільських територій. Предметом дослідження є сукупність факторів, принципів та інструментів управління розвитком сільських територій. Наукова новизна результатів роботи полягає у полягає у розробці теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення управління розвитком сільських територій. Наукова новизна характеризується наступними результатами: – розроблено теоретичні положення, які розкривають сутність і класифікацію сільських територій. Сільські території пропонується визначати як комплексну соціально-економічну, екологічну та ресурсну територію існування та життєдіяльності сільської громади, визначену відповідним адміністративним кордоном. При цьому під аграрними територіями розуміють сільські райони, в яких у валовому продукті території переважає загальна частка первинної сільськогосподарської продукції та її подальшої переробки, продукції галузей, що підтримують сільське господарство; – уточнено та доповнено концепцію інтегрованого розвитку сільських територій за індивідуальною траєкторією, яка є системою унікальних взаємозалежних, взаємопов'язаних та взаємодіючих факторів та потенціалу даної території, що забезпечують ефективність та прогресивність її розвитку як у сучасних умовах, так і в перспективі. Визначено фактори розвитку внутрішнього (соціального, економічного, екологічного, інфраструктурного, цифрового) та зовнішнього (технологічні тенденції, територіальна взаємодія, політичні та культурні тенденції) середовища; – запропоновано методику оцінювання потенціалу розвитку сільських територій регіону на основі розрахунку інтегрального показника шляхом визначення первинних коефіцієнтів за шістьма складовими: географічне положення, природні ресурси, виробнича, інфраструктурна та трудова складові, рекреаційна діяльність; – розроблено методику диференціації сільських територій, яка дає змогу групувати їх за особливостями розвитку. В якості основи для диференціації сільських територій запропоновано виділити такі показники: провідний сектор економіки, спеціалізація сільського господарства, масштаби виробництва, тривалість поїздки до найближчого населеного пункту з населенням понад 50 тисяч осіб; – розроблено програмно-цільовий підхід до управління розвитком сільських територій, що передбачає реалізацію пріоритетного напряму – розвитку агропромислового комплексу. Для досягнення цілей комплексної програми розвитку сільських територій за індивідуальною траєкторією необхідно об'єднати вектори розвитку діючих державних програм та національних проєктів шляхом розробки єдиної регіональної програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій, на основі якої мають формуватися регіональні комплексні програми; – розроблено алгоритм побудови індивідуальної траєкторії комплексного розвитку сільських територій з урахуванням, з одного боку, комплексного підходу, а з іншого – рівня розвитку сільських територій у сферах, що забезпечують найбільшу соціально-економічну ефективність. Цей алгоритм ґрунтується на доповненні суб'єктів сільського господарства новим елементом (неприбутковими організаціями) та врахуванні унікальних факторів та потенціалу розвитку сільських територій. При цьому населення, бізнес і некомерційні організації виступають, з одного боку, як елементи соціально-економічного потенціалу, а з іншого – як члени ініціативної групи «знизу»; – удосконалено організаційну модель управління розвитком сільських територій, зокрема ідею залучення держави, населення та комерційних організацій до розвитку територій через реалізацію проєктного підходу. Для того, щоб залучити більшість населення до вирішення проблем території та отримання грантової підтримки для різних ініціатив, необхідно підвищувати кваліфікацію місцевих лідерів. Співфінансування проєктів розвитку сільських територій бізнесом та населенням у формі його трудової участі є одним з обов'язкових елементів механізму реалізації програмно цільового підходу, що дає можливість об'єднати зусилля всіх учасників процесу управління територією; – запропоновано та обґрунтовано необхідність використання механізму державно-приватного партнерства (ДПП). Основне протиріччя ДПП полягає в тому, що публічний партнер (орган влади) часто порушує баланс рівноправних партнерських відносин, залучаючи наявні адміністративні ресурси. Для підвищення активності соціально-економічних проєктів рекомендується створити нову юридичну особу, одним з учасників якої є державний орган, а іншим – комерційна/некомерційна організація. У кваліфікаційній (магістерській) роботі: У першому розділі «Теоретичні основи управління розвитком сільських територій» досліджено теоретичні положення, що розкривають сутність і класифікацію сільських територій, уточнено визначення поняття сільських територій, доповнено поняття інтегрованого розвитку сільських територій та висвітлено його складові. У другому розділі «Сучасний стан та тенденції управління розвитком сільських територій» розроблено методичний інструментарій діагностики стану сільських територій, уточнено програмно-цільовий підхід до управління інтегрованим розвитком сільських територій, запропоновано методичний підхід до побудови індивідуальної траєкторії розвитку сільських територій, на основі якого сформульовано пріоритетні напрями окремих траєкторій розвитку сільських територій для подальшого розвитку формування стратегії соціально-економічного розвитку територій. У третьому розділі «Перспективні напрями управління розвитком сільських територій» обгрунтовано методологію планування інтегрованого розвитку сільських територій, запропоновано організаційну модель управління розвитком сільських територій, доповнено організаційно-економічний механізм реалізації соціально-економічних проєктів у сільській місцевості на засадах державно-приватного партнерства. Висновки та пропозиції 1. Сільські території розглядаються як складна соціально економічна, екологічна та ресурсна територія існування і життєдіяльності сільської громади, визначена відповідним адміністративним кордоном і включає сільські населені пункти, що складаються з сільських населених пунктів з відповідною інфраструктурою та міжселищних територій. Відповідно до переважаючої сфери економіки автор пропонує виокремити 4 типи сільських територій, які відіграють найважливішу роль у розвитку регіонів: аграрні, агропромислові, агрорекреаційні та полігалузеві. При цьому під аграрними територіями автор розуміє сільські території, в яких у валовому продукті території переважає сумарна частка первинної сільськогосподарської продукції та її подальшої переробки, продукції галузей, що підтримують сільське господарство. 2. Комплексний розвиток сільських територій формується завдяки збалансованому поєднанню потенціалу сільської місцевості та сукупності (внутрішніх і зовнішніх) факторів, що забезпечують її розвиток. У широкому сенсі інтегрований розвиток сільських територій – це система взаємозалежного, взаємопов'язаного і взаємодіючого потенціалу даної території і факторів, що забезпечують ефективність і прогресивність розвитку сільських територій як в сучасних умовах, так і в перспективі. 3. Фактори розвитку внутрішнього середовища сільських територій умовно можна поділити на 5 напрямків, вибір яких визначається, серед іншого, складовими сталого соціального, економічного, екологічного, інфраструктурного та цифрового розвитку. До екологічних факторів, які мають системний вплив на розвиток усіх сільських територій, належать: технологічні тенденції, територіальна взаємодія, політичні події, культурні тенденції. Водночас, діджиталізація останніми роками має особливий вплив на розвиток сільських територій, допомагаючи подолати сезонність, а також розвивати технології та суспільство. Поєднання внутрішніх і зовнішніх факторів на основі наявного потенціалу забезпечує ефективність і прогресивність розвитку сільських територій за рахунок формування їх індивідуальної траєкторії. 4. Методику диференціації сільських територій доповнено критеріями, які враховують їх особливості. Запропоновано послідовність диференціації сільських територій, де автором запропоновано за основу виділити такі показники: провідна галузь економіки, спеціалізація сільського господарства, масштаби виробництва, тривалість поїздки до найближчого населеного пункту з населенням понад 50 тисяч осіб, динаміка розвитку. 5. Державні програми, що діють у сфері сільських територій та сільського господарства, перетинаються з загальнодержавними проєктами та державними програмами, що реалізуються іншими органами виконавчої влади у сфері державної підтримки розвитку сільських територій. Ці програми не повинні реалізовувати проєкти і фінансуватися паралельно, а повинні бути уніфікованими, заснованими на єдиній системі показників. Для досягнення цілей комплексної програми за індивідуальною траєкторією державні програми та національні проєкти, що реалізуються у сфері розвитку сільських територій, з авторської точки зору, мають бути об'єднані в єдину програму розвитку агропромислового комплексу та сільських територій, тим самим сконцентрувавши наявні ресурси. У зв'язку з цим автор припускає, що замовником проєктів розвитку території має бути переважно місцеве населення. Реалізація такого підходу дозволить сконцентрувати наявні ресурси як на розвитку агропромислового комплексу, так і на сільських територіях у нерозривній ланці, забезпечуючи формування необхідної інфраструктури, зайнятості та доходів населення, рентабельність агропромислового виробництва, збереження соціо-еколого культурного потенціалу території. 6. Індивідуальна траєкторія розвитку території – це система управлінських впливів на економічні та організаційні відносини, що склалися на території, спрямованих на досягнення її цілей і забезпечення розвитку в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Запропонований автором алгоритм розробки індивідуальної траєкторії комплексного розвитку аграрних територій ґрунтується на додаванні нового елемента до суб'єктів господарювання (неприбуткових організацій) та врахуванні унікальних факторів і потенціалу розвитку сільських територій. При цьому населення, бізнес і некомерційні організації виступають, з одного боку, як елементи соціально-економічного потенціалу, а з іншого – як члени ініціативної групи «знизу». Представлений алгоритм доповнює існуючий процес формування траєкторії розвитку сільських територій, зокрема, діючі нормативно-правові акти в цій сфері, а також формування ініціативи «зверху» державними профільними міністерствами і регіональними профільними департаментами. На етапі розробки регіональної програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій пропонується створити та активно залучати Галузевий проєктний офіс розвитку агропромислового комплексу та сільських територій, робота якого спрямована на залучення приватних інвестицій та державних коштів. 7. Одним із факторів, який призводить до виникнення низки проблем у розвитку сільських територій і який слід враховувати при формуванні державної підтримки, є сезонність, яка має значні економічні та соціальні наслідки. Виходячи з цього, автором запропоновано диференціювати підхід до розвитку різних типів сільських територій, виходячи з експозиції територій, переважаючим видом діяльності яких залишається сільське господарство, природної сезонності та сезонності виробництва. Більшою мірою до нього більш схильні аграрні території з переважанням рослинництва відкритого ґрунту, що сильно залежить від агрокліматичних умов та особливостей технологічного процесу, що необхідно враховувати при формуванні індивідуальної траєкторії їх розвитку. Традиційно ці сільські райони характеризуються високою економічною активністю влітку і низькою економічною активністю взимку. У дослідженій методиці планування комплексного розвитку сільських територій на основі синхронізації виробничого та соціально-культурного життєвих циклів функціонування сільського поселення запропоновано змістити терміни в механізмі грантової державної підтримки таким чином, щоб підготовка заявної документації та здійснення заходів припадали на період найменшої виробничої діяльності, отже, участь населення у програмах розвитку сільських територій буде вищою. З точки зору автора, це дозволить синхронізувати економічну та громадську діяльність сільських населених пунктів. Розвиток несільськогосподарської діяльності можна розглядати як альтернативу зайнятості. Агротуризм, ремесла, освітня діяльність – онлайн, участь у територіальному громадському самоврядуванні та заходах, пов'язаних з його розвитком. 8. В основу організаційної моделі управління розвитком сільських територій покладено ідею залучення населення та комерційних організацій до розвитку територій через реалізацію проєктного підходу. Окрім залучення інвесторів та супроводу секторальних інвестиційних проєктів, до існуючих функцій Галузевого проєктного офісу з інвестиційних проєктів в агропромисловому комплексі та розвитку сільських територій необхідно додати підготовку фахівців для роботи в регіональних суб'єктах, що дозволить розширити спектр діючих проєктів у сфері сільського господарства, соціальних проєктів з розвитку та благоустрою сільських територій. Для того, щоб залучити більшість населення до вирішення проблем території та отримання грантової підтримки для різних ініціатив, необхідно підвищувати кваліфікацію місцевих лідерів. Співфінансування бізнесом та населенням проєктів розвитку сільських територій як один з обов'язкових елементів механізму реалізації програмно-цільового підходу дає можливість об'єднати зусилля всіх учасників цьго процесу. 9. З метою підвищення ефективності заходів Державної програми «Комплексний розвиток сільських територій» необхідно використовувати механізм державно-приватного партнерства. Залучення освітніх та науково дослідних організацій до організаційно-економічного механізму реалізації соціально-економічних проєктів у сільській місцевості сприятиме освітній діяльності та науковому обґрунтуванню/реалізації інвестиційних проєктів на основі сучасних інноваційних технологій. Для підвищення активності щодо реалізації соціально-економічних проєктів рекомендується створити нову юридичну особу, одним з учасників якої є державний орган, а іншим – комерційна/неприбуткова організація. Населення може брати участь у державно-приватному партнерстві через юридичну особу, яка представляє його інтереси.

The main purpose of the qualification work is to develop theoretical provisions and practical recommendations for improving the management of rural development. The object of the research is the socio-economic relations that arise in the process of managing the development of rural areas. The subject of the study is a set of factors, principles and tools for managing the development of rural areas. The scientific novelty of the results lies in the development of theoretical foundations and practical recommendations for improving the management of rural development. The scientific novelty is characterized by the following results: – theoretical provisions that reveal the essence and classification of rural areas have been developed. It is proposed to define rural areas as a complex socio economic, ecological and resource territory for the existence and life of a rural community, defined by the relevant administrative border and including rural settlements, consisting of settlements with appropriate infrastructure, and inter settlement territories. At the same time, agrarian territories are understood as rural areas in which the gross product of the territory is dominated by the total share of primary agricultural products and their further processing, products of industries that support agriculture; – the concept of integrated development of rural areas along an individual trajectory, which is a system of unique interdependent, interrelated and interacting factors and the potential of this territory, which ensure the efficiency and progressiveness of its development both in modern conditions and in the future, has been clarified and supplemented. The factors of development of the internal (social, economic, environmental, infrastructural, digital) and external (technological trends, territorial interaction, political and cultural trends) environment are determined. In recent years, the digitalization of the economy has particularly impacted rural development, helping to overcome seasonality, as well as develop technology and society; – methodology for assessing the potential for development of rural areas of the region is proposed on the basis of calculating the integral indicator by determining additive coefficients for six components: geographical location, natural resources, production, infrastructure and labor components, recreational activities; – methodology for differentiation of rural areas has been developed, which makes it possible to group them according to the features of development. As a basis for differentiation of rural areas, the author proposes to allocate the following indicators: the leading sector of the economy, specialization of agriculture, the scale of production, the duration of the trip to the nearest settlement with a population of more than 50 thousand people. per capita, the growth rate of the gross regional product, or occupy a favorable geographical position independently; – program-targeted approach to the management of rural development has been developed, which provides for the implementation of the priority direction – the development of the agro-industrial complex. In order to achieve the goals of the comprehensive program for the development of rural areas along an individual trajectory, it is necessary to combine the vectors of development of existing state programs and national projects by developing a single regional program for the development of the agro-industrial complex and rural areas, on the basis of which regional comprehensive programs should be formed; – an algorithm for constructing an individual trajectory of integrated development of rural areas has been developed, taking into account, on the one hand, an integrated approach, and on the other hand, the level of development of rural areas in areas that provide the greatest socio-economic efficiency. This algorithm is based on supplementing agricultural entities with a new element (non profit organizations) and taking into account the unique factors and potential for rural development. At the same time, the population, business and non-profit organizations act, on the one hand, as elements of socio-economic potential, and on the other hand, as members of the initiative group "from below"; – the organizational model of management of rural development has been improved, in particular the idea of involving the state, the population and commercial organizations in the development of territories through the implementation of the project approach. In order to involve the majority of the population in solving the problems of the territory and receiving grant support for various initiatives, it is necessary to improve the skills of local leaders. Co financing of rural development projects by business and the population in the form of their labor participation is one of the mandatory elements of the mechanism for implementing the program-target approach, which makes it possible to unite the efforts of all participants in the process of managing the territory; the necessity of using the mechanism of public-private partnership (PPP) is proposed and substantiated. The main contradiction of PPP is that the public partner (authority) often upsets the balance of equal partnership relations by involving available administrative resources. To increase the activity of socio-economic projects, it is recommended to create a new legal entity, one of the participants of which is a state body, and the other is a commercial/non-profit organization. In the qualification work: The first section of the «Theoretical Foundations of the Management of the Development of Silic Territories» contains a theoretical provision, which distorts the essence and classification of silic territories, clarifies the understanding of the development of silic territories, and adds to the understanding of the integrated development of silic territories. In the other section, «The Current Camp and Tendentsii of the Management of the Development of Silistic Territories», the methodical tools of the development of the Siberian territories have been developed, and the programmatic and strategic development of the Silsk territories has been clarified, and the programmatic and strategic development of the Silsk Territories has been clarified before the management of the integration of the development of the Silsk Territories. Their territories, a methodical methodology for the development of silic territories has been formulated on the basis of which the development of silic territories has been formulated directly for the development of the development of the strategic development socio-economic development of territories. In the third section «Perspective Directions of Rural Development Management», a methodology for planning integrated development of rural areas has been developed, an organizational model for managing rural development has been proposed, and the organizational and economic mechanism for implementing socio economic projects in rural areas on the basis of public-private partnership has been supplemented. Conclusions and suggestions 10. The sils'ky territorii is viewed as a well-developed socio-economic, ecological, and resource-oriented territory of the unity and life of the silic community, designated by the vidpovidnoy cordon and including the silic settlements, which are stored in the silic settlements with the vidpovidnoy infrastructure and international settlements. In the field of economics, the author proponuje viocremity of 4 types of silic territories, as well as in the development of regions: agrarian, agroindustrial, agrorecreational and polygaluzevi. At the same time, the author of the agricultural territories is the author of the Rural Territory, in which the gross product of the territory is transported by the sumar of the first agricultural products and the products of the Galuzey, which is the production of the Sils' Gospodarstvo. 11.A complex development of the silic territories is formed in order to ensure the balanced potential of the silic miscesvosti and the suction (internal and calling) factors, which will ensure the development of the country. A wide range of integrations of the development of silic territories has a system of interdependent, mutual and mutual potential of the given territories and factors, which ensures the effectiveness and progress of the development of the silic territories in the present minds, and in the future. 12. The development of the internal middle of the silic territories can be divided into 5 direct areas, such as the development of the internal media, the middle of the world, the warehouses of the social, economic, economic, economic, and digital development. Prior to the ecological factors, which can be a systemic injection on the development of the ussih sils' territories, there are technological trends, territorial reciprocity, political trends, cultural trends. At the same time, the development of the remaining rocks is a special introduction to the development of the Siberian territories, which helps the seasonality, and the development of technology and suspilstvo. On the basis of real potential, the development of silic territories for the development of silic territories for the development of independent technologies. 13. The methodology of differentiation of silk territories is supplemented by the criteria that determine the degree of distinctiveness. The following differentiation of the silic territories has been proposed, and the author has proponed as the basis for the vision of such demonstrations: the production of the economy of the city, the specification of the village of the ruler, the scale of production, the trivality of the road to the nearest settlement with the settlements over 50 thousand years, the dynamics of development. 14. The sovereign programs, which are active in the sphere of the Sil's territories and the Sil's rulership, are interspersed with the sovereign projects and the sovereign programs, which are implemented by other bodies of the sovereign power in the sphere of the sovereign and the development of the Sil's territories. These programs are not responsible for the implementation of projects and finances in parallel, but for the benefit of the unified, based on a single system of demonstrations. In order to achieve the goals of the complex programs behind the individual trajectory of the national programs and national projects, which are implemented in the sphere of the development of the silic territories, from the author's point of view, it is possible to unite the development of the agro-industrial complex and the silic territories in a single program, which by concentrating real resources themselves. U zv'yazku z tsim avtor pripuchuje, šo zamovnik proektiv rozvitku teritoriji maje buti perénálný mіstseve naselennya. The implementation of such a process makes it possible to concentrate real resources for the development of the agro industrial complex, as well as on the silic territories near the non-sectoral countries, ensuring the formation of the necessary infrastructure, the income and income of the population, the profitability of agro-industrial production, the preservation of the socio-economic-cultural potential of the territory. 15. Individual transport of the development of the territory is a system of management of economic and organizational developments, which are located on the territory, which are directly within reach of the and long-term horizons and ensure the development in the short and long line perspective. The author has developed an algorithm for the development of an independent trajectory for the complex development of agrarian territories to be carried out on the delivery of a new element to the sub'ectivities of the state (non-butting organizations) and the development of unique factors and the potential for the development of silistic territories. With this population, business and non-profit organizations are on the one hand, as an element of socio-economic potential, and on the other side, as members of the initiative group "below". The presentation of the algorithm is an additional process of formulation of the trajectory of the development of silic territories, zokrem, and regulatory and legal actions in this area, as well as the formation of the initiative of the "beast" by the state professional ministries and regional professional departments. At the stage of development of regional programs, the development of the agro-industrial complex and the rural territories of the development of the agro-industrial complex and the rural territories are actively involved in the development of the agro-industrial complex and the silic territories, the work of which is directly focused on the development of private investments and state institutions. 16. One of the factors that leads to low problems in the development of silic territories is the development of rural areas and the development of the country's economy, seasonality, as a significant economic and social heritage. The author has differentiated the role of the country in the development of the regional types of the silic territories, the different types of the territory, the natural seasonality and the seasonality of the production process. A larger world has a large number of agricultural resources in the area of the Russian Federation, which is very important for the development of agricultural minds and the peculiarities of the technological process, which is necessary to develop the development of the internal infrastructure. Traditionally, these rural districts are characterized by high economic activity and low economic activity. In the case of the methodology for planning the complex development of rural territories on the basis of the synchronization of the production and socio-cultural life cycles of the functioning of the rural settlement, the production of the term in the mechanism of the grant state production activities fell on the period of the development of the Siberian territories, and the fate of the population in the programs of the development of the silic territories will be in place. From the author's point of view, it is possible to allow the synchronization of the economic and community activities of the sil settlements. The development of non silskogospodarskoji deyatelnosti mozhna razvidyati kak alternative zaynyatosti. Agritourism, handicrafts, education activities – online, the fate of the territorial community self-development and approaches, which are responsible for the development of the city. 17. The organizational model of management of the development of rural territories is based on the idea of developing the population and commercial organizations before the development of territories through the implementation of the project process. We will expand the development of investments and support of sectoral investment projects, the development of farms for work in regional sub's work, which will allow the development of the range of active projects in the sphere of rural hospodarst, social projects for the development and improvement of rural territories. In order to attract a larger population to the extent that the problems of the territory are met with and the grant funding for the national initiatives, it is necessary to provide qualification for the local authorities. Creation of business and population development of sils' territories as one of the common elements of the mechanism of implementation of the program-target process is possible. 18. With the help of the State's "Complex Development of Silistic Territories" program, it is necessary to establish the mechanism of state-private partnership. The development of scientific and research organizations to the organizational-economic mechanism of the implementation of socio-economic projects in the field of silk municipalities is based on the basis of modern innovative technologies. In order to promote the activity of social and economic projects, it is recommended to establish a new legal entity, one of the participants as a state body, and the other – a commercial/non-commercial organization. The population can be a part of the sovereign-private partnership through a legal person, as a representative of this agency.