Моніторинг процесів енергозбереження у соціально-економічних системах

Abstract

У статті здійснено спробу розглянути вплив соціально-економічних показників на моніторинг процесів енергозбереження підприємницького середовища шляхом виокремлення ряду чинників, дотримання яких є важливим складником підвищення ефективності існування будь-якої галузі. Застосовано специфічні підходи, що дозволили шляхом систематичного аналізу людських ресурсів на підприємстві застосовувати найрізноманітніші мотиваційні чинники стимулювання до трудової активності. У зв’язку з цим особливу увагу приділено низці наукових теорій, які по-різному розглядають підходи до мотиваційних аспектів та їх вплив в першу чергу на працівника. Наведено теорію мотивації Маслоу, теорію кваліфікації потреб Альдефера, модель професійної мотивації Мак-Грегора. В результаті існуючих підходів вдалося узагальнити та конкретизувати положення щодо вироблення єдино важливої стратегії по розробці мотиваційного механізму, який зміг би стимулювати та підтримувати рівень професійної віддачі працівників у соціально-економічних системах на належному рівні за умов дотримання енергозберігаючих принципів. Цілями мотиваційного механізму є зменшення питомої енергоємності праці при наданні трудових послуг. У результаті реалізації цілей слід очікувати потрійний ефект в екологічній, економічній та виробничій площинах. У свою чергу, екологічний ефект появлятиметься в процесі енергозбереження, оскільки обмежується непотрібна маса шкідливих речовин в екосистемне середовище. Тут важливе місце належатиме застосуванню альтернативних джерел енергії. Економічний ефект появлятиметься в можливій економії витрат на виробничі цілі та максимізації дохідної частини підприємства. При досягненні необхідного виробничого ефекту на підприємстві шляхом економії енергетичних ресурсів слід очікувати економічні вигоди та екологічні ефекти у соціально-економічних системах. Однак, застосування системи мотивації енергозбереження на підприємствах є однією із цілей стабільного енергетичного відтворення країни, проте є ряд інших обставин, які цьому сприяють. Мова йде про використання підприємством інвестиційних ресурсів з метою осучаснення фондів та засобів праці, які є автоматизованими та рентабельними за умов тривалого використання. Їх технічні характеристики та параметри дозволяють функціонувати у режимі економії енергетичних ресурсів на засадах екологічно потрібного балансу. Особливий соціальний ефект може бути досягнуто за умови у зимовий та осінній періоди. Тому теоретично узагальнюючі окреслені вище питання, можна зробити висновок, що моніторинг енергозбереження у соціально-економічних системах реалізується шляхом використання низки основних компонентів та є надзвичайно потрібним, оскільки забезпечує екологічний, економічний та виробничі ефекти.

The article attempts to consider the impact of socioeconomic indicators on monitoring of energy saving processes in the business environment by identifying several factors, compliance with which is an essential component of improving the efficiency of any industry. Through a systematic analysis of human resources at an enterprise, specific approaches have been applied, which have made it possible to use various motivational factors to stimulate labor activity. In this regard, special attention is paid to several scientific theories which differently consider approaches to motivational aspects and their impact primarily on the employee. The authors present Maslow's theory of motivation, Aldefer's theory of needs qualification, and McGregor's model of professional motivation. As a result of the existing approaches, it was possible to generalize and specify the provisions for developing a single crucial strategy for developing a motivational mechanism that could stimulate and maintain the level of professional performance of employees in socioeconomic systems at the proper level, subject to energysaving principles. The goals of the motivational mechanism are to reduce the specific energy intensity of labor in the provision of labor services. As a result of the goals, we should expect a triple effect in the environmental, economic, and production areas. In turn, the ecological impact will be achieved through energy saving, as the unnecessary mass of harmful substances in the ecosystem is limited. The use of alternative energy sources will play an important role here. The economic effect will be seen in possible cost savings for production purposes and maximization of the company's revenue. Economic benefits and environmental impact in socioeconomic systems should be expected if the required production effect is achieved at the enterprise by saving energy resources. However, using a system of motivation for energy saving at enterprises is one of the country's sustainable energy reproduction goals. However, several other circumstances contribute to this. We are talking about the use of investment resources by an enterprise to modernize its assets and labor means, which are automated and cost-effective in terms of long-term use. Their technical characteristics and parameters allow them to operate in the energysaving mode based on the principles of an environmentally appropriate balance. The particular social effect can be achieved in winter and autumn. Therefore, theoretically summarizing the above issues, energy-saving monitoring in socioeconomic systems is realized through several vital components. It is essential, as it provides environmental, economic, and production effects.