Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/43184
Назва: | Організаційно-економічний механізм регулювання зайнятості в аграрному секторі економіки: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філософії: 073 – Менеджмент |
Інші назви: | rganizational and economic mechanism of employment regulation in the agrarian sector of the economy |
Автори: | Нежид, Юлія Степанівна |
Науковий керівник : | Василішин, Станіслав Ігорович |
Місце роботи: | Державний біотехнологічний університет |
Ключові слова: | аграрний сектор економіки;аграрна сфера;безробіття;гідна оплата праці;державне регулювання;зайнятість;заробітна плата;інституційне середовище;конкурентоспроможність;людський капітал;мотивація;організаційно-економічний механізм;продуктивність праці;регуляторна політика;ринок праці;сільське господарство;сільськогосподарські підприємства;сільські території;трудові відносини;управління;agrarian sector of the economy;agrarian sphere;unemployment;decent wage;state regulation;employment;wages;institutional environment;competitiveness;human capital;motivation;rganizational and economic mechanism;labor productivity;regulatory policy;labor market;agriculture;agricultural enterprises;rural areas;labor relations;management |
Дата публікації: | 2023 |
Видавництво: | Харків: ДБТУ |
Бібліографічний опис: | Нежид Ю. С. Організаційно-економічний механізм регулювання зайнятості в аграрному секторі економіки: дис. … д-ра філософії: 073 – Менеджмент; наук. кер. С. І. Василішин. Харків: ДБТУ, 2023. 287 с. |
Короткий огляд (реферат): | Дисертаційну роботу спрямовано на вирішення науково-практичного
завдання, що пов’язане з обґрунтуванням теоретико-методичних засад та
розробкою практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-
економічного механізму регулювання зайнятості в аграрному секторі
економіки України.
У дослідженні поставлено та вирішено такі завдання: поглиблено
економічну сутність категорії «зайнятість»; визначено основні фактори
формування зайнятості з огляду на специфіку аграрного сектора;
обґрунтовано зміст і структуру організаційно-економічного механізму
регулювання зайнятості в сучасних умовах становлення і розвитку аграрного
сектора економіки України; проаналізовано демографічні процеси як фактор
зайнятості сільського населення; визначено основні тенденції рівня зайнятості
та ринку праці в аграрному секторі; обґрунтовано роль гідної оплати праці як
домінантного економічного фактора формування зайнятості в аграрному
секторі економіки; запропоновано концептуальні положення моделювання
рівня зайнятості в аграрному секторі на регіональному рівні; розроблено
концептуальні основи детінізації зайнятості в контексті вдосконалення
організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості; визначено
інституційні засади організаційно-економічного механізму регулювання
зайнятості в аграрному секторі економіки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні
теоретичних та методичних підходів, а також розробці практичних
рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму
регулювання зайнятості в аграрному секторі економіки України.
Автором установлено, що категорія «зайнятість» пройшла тривалий
шлях формування свого змістовного наповнення, зазнавала періодичної
трансформації та закріпила за собою позиції як невід’ємної складової процесу
управління на макро- та мікрорівнях. Проаналізовано концепції зайнятості,
обґрунтовано складові елементи якісної характеристики категорії
«зайнятість», які дозволяють ураховувати природу сучасного ринку праці під
час реалізації організаційно-економічного механізму її регулювання.
Поглиблено сутнісно-змістовне наповнення категорії «зайнятість», яке
полягає в її розумінні як сфери виробничих відносин працівників, що не
суперечить законодавству, яка забезпечує реалізацію потенційних
можливостей та прав працівників щодо використання своєї робочої сили,
реалізації людського капіталу, для створення благ, задоволення потреб і
формування корисного ефекту в економічній, соціальній та правовій галузях,
і є фундаментом економічного розвитку економіки. Поглиблена дефініція
категорії «зайнятість» передбачає виокремлення серед її складових людського
капіталу як домінуючого фактора, що визначає всі продуктивні здібності
індивіда, сформовані в результаті життєвого досвіду і розвинені шляхом
інвестування в освіту, підвищення кваліфікації, самовдосконалення.
Доведено, що ефективний розвиток зайнятості в аграрному секторі
можливий за умови врахування низки факторів, що в подальшому зумовлює
необхідність її дослідження з погляду розробки механізму управління нею.
Наведено узагальнену класифікацію факторів формування зайнятості з
урахуванням специфіки аграрного сектора, а саме: демографічні, політичні,
соціальні, економічні, організаційно-інформаційні, екологічні, природно-
кліматичні, мотиваційні, галузеві. Установлено, що під час удосконалення
організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості в аграрному
секторі вагому роль необхідно відводити природно-кліматичним,
мотиваційним і галузевим факторам, які є рушійними силами формування
зайнятості та підвищення ефективності використання й віддачі людського
капіталу в процесі менеджменту аграрних підприємств.
Визначено, що організаційно-економічний механізм – це економічна
категорія, яка є базисом категорії «господарський механізм» і поєднує систему
взаємозв’язків та взаємозалежностей між складовими, що забезпечують
зайнятість. Аргументовано поділ реалізації організаційно-економічного
механізму регулювання зайнятості в аграрному секторі на організаційну та
економічну складові. Проведений аналіз дозволяє висунути гіпотезу про
вирішальне значення саме організаційно-економічного механізму в процесі
ефективного регулювання зайнятості в аграрному секторі економіки України.
Удосконалено структурно-компонентний підхід до реалізації організаційно-
економічного механізму регулювання зайнятості в аграрному секторі
економіки, який ураховує фактори макро-, мезо- та мікрорівня, оптимізує
процес прийняття управлінських рішень з ефективного регулювання
зайнятості, що опосередковано забезпечує продовольчу безпеку. Сутнісно-
змістовне наповнення категорії «організаційно-економічний механізм
регулювання зайнятості в аграрному секторі економіки» ідентифіковано як
складна система впорядкованих, узгоджених форм, методів, інструментів,
важелів управління людським капіталом, спрямованих на забезпечення,
стимулювання, регулювання процесів виробництва, розподілу, обміну,
споживання в аграрному секторі економіки та контроль за ними.
Доведено суттєвий вплив демографічних процесів як одного з
визначальних факторів процесу зайнятості. Виявлено, що сучасна
демографічна ситуація в Україні характеризується тенденцією до скорочення
загальної чисельності населення. Проведений глибокий аналіз основних
показників для надання якісної характеристики демографічної ситуації в
Україні в цілому та Харківській області зокрема дозволив установити, що
населення України характеризується дуже високим рівнем демографічного
старіння, низьким рівнем народжуваності, високим рівнем смертності та
набуває ознак другого демографічного переходу.
Визначено, що сучасна демографічна ситуація в сільській місцевості є
деструктивним фактором, спричинюючи негативний вплив на зайнятість,
економічний стан сільських територій та прискорюючи явище «вимирання
українського села». Також було встановлено, що Харківська область належить
до регіонів з високим рівнем природного скорочення населення, оскільки
динаміка останніх 20 років чітко показує тенденцію до скорочення чисельності
як міського, так і сільського населення, із переважанням темпів скорочення
останнього.
З’ясовано, що ринок праці характеризується кризовими явищами, які
негативно впливають на динаміку зайнятості. Глибокий аналіз рівня
зайнятості за типом місцевості підтвердив негативні тенденції в сільській
місцевості, де кількість зайнятого населення значно скоротилась.
Обґрунтовано методичний підхід, який визначив незадовільну ситуацію щодо
зайнятості в аграрному секторі на підставі її глибокого аналізу за секторами
економіки, шляхом розрахунку концентрації галузей методом структурних
зрушень та розрахунку коефіцієнта локалізації, що є важливим під час обрання
векторів політики регулювання зайнятості. Проаналізовано сучасні тенденції
зайнятості в різних секторах економіки, що підтвердили динаміку
перерозподілу зайнятості між галузями на користь третинного сектора
економіки. Для Харківської області галузь сільського господарства має
регіональне значення, про що свідчить установлений коефіцієнт локалізації,
який дозволяє зробити висновок, що ця галузь направлена на задоволення
потреб внутрішнього ринку та не є профільною галуззю області.
Проаналізовано рівень середньої номінальної заробітної плати в Україні
та країнах ЄС і встановлено, що його значення в країнах ЄС перевищує рівень
України майже в п’ять разів. Це вимагає підвищення рівня останньої з огляду
на запити щодо подолання негативних тенденцій ринку праці, передусім
сільських територій. Доведено розбалансованість структури фонду оплати
праці штатних працівників сільського господарства в Україні та Харківській
області, що є першопричиною до зменшення мотиваційної складової в процесі
досягнення ефективних результатів діяльності. У 2020 р. рівень оплати праці
в сільському господарстві значно поступався показникам інших галузей.
Проаналізовано структуру сукупних доходів домогосподарств як однієї з
найважливіших економічних категорій, що є індикатором рівня добробуту
населення. Установлено, що трудова діяльність домогосподарств не
забезпечує достатнього рівня їхнього матеріального достатку. Отже, заробітна
плата не є досить ефективним чинником зростання ефективності
домогосподарств у сільській місцевості на регіональному рівні. Визначені
тенденції зумовили необхідність перегляду місії заробітної плати як
домінантного економічного фактора зростання зайнятості в аграрному секторі.
Обґрунтовано концепт гідної оплати праці в сільському господарстві, що
передбачає перегляд її місця у структурно-логічному ланцюгу
функціонування домогосподарств. Такий підхід дозволить зупинити відтік
молодих спеціалістів із сільських територій, мінімізувати міграційні процеси,
знизити безробіття на селі, відродити сільські території, забезпечити їхню
привабливість сприятливими умовами праці та проживання, досягти
престижності аграрної праці та її гідної оплати.
Удосконалено підходи до ідентифікації складових та послідовності
імплементації стратегії детінізації зайнятості в аграрному секторі економіки,
що, разом із наявними, включає вплив інституційного, економічного,
мотиваційного, науково-інноваційного й організаційно-управлінського
імперативів подолання тіньової зайнятості та передбачає досягнення
збалансованої системи трудових відносин, подолання деформації бюджету,
створення сприятливого клімату для підвищення інвестиційної привабливості,
розвиток підприємництва, підвищення конкурентоспроможності аграрного
ринку праці тощо.
Доведено важливість впливу держави, її функціональної наповненості
на регулювання процесів зайнятості. Узагальнено та виокремлено основні
функції державної політики регулювання зайнятості, а саме: нормативно-
захисну, прогнозно-планову, інвестиційну, координаційно-регулюючу,
інформаційну, соціальну, алокаційну.
Удосконалено концептуальні положення моделювання рівня зайнятості
в аграрному секторі, які дозволяють оцінити прямий і опосередкований вплив
екзо- та ендогенних факторів, установити інтервальні контури рівня
зайнятості в умовах домінуючого впливу демовідтворювальних, соціально-
економічних процесів, а також галузевої структури сільськогосподарського
виробництва, визначити подальші управлінські рішення щодо регулювання
зайнятості на регіональному рівні.
Охарактеризовано формальні інститути державного регулювання
зайнятості та встановлено недостатню роль у регулюванні та вирішенні
проблем зайнятості, що вимагає перегляду і вдосконалення напрямів їхньої
діяльності. Досліджено п’ять зарубіжних моделей регулювання зайнятості:
американську (США); японську; англосаксонську, або ліберальну
(Великобританія, Канада, Австралія); скандинавську, або соціал-
демократичну (Швеція, Норвегія, Данія); континентальну, або німецьку
(Німеччина, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія). Проаналізовано досвід
окремих зарубіжних країн у регулюванні зайнятості населення. Доведено
важливість упровадження позитивних елементів зарубіжного досвіду в
сучасну модель регулювання зайнятості. Визначено «інституційні пастки»
функціонування аграрного ринку праці та запропоновано власне бачення
чіткої стратегії розвитку ефективної зайнятості в аграрному секторі економіки,
що дозволить утілити в життя консолідовані інтереси інститутів ринку праці.
Запропоновано концептуальний підхід до реалізації організаційно-
економічного механізму регулювання зайнятості в аграрному секторі
економіки на інституційному рівні, що базується на концептуально-цільовому,
структурно-змістовному та результативному блоках і передбачає нагальність
інституційних трансформацій нормативно-правових, економічних,
адміністративних та мотиваційних важелів, а також детінізації зайнятості в
аграрному секторі економіки України. Це зумовлює переосмислення і
поглиблення впливу інституцій, місія яких не обмежується лише проведенням
формальних заходів, а має ґрунтуватися на синергії важелів регулювання та
цільової орієнтації для досягнення ефекту зростання зайнятості як складової
сталого розвитку аграрного сектору та сільських територій.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні
положення і висновки дисертаційної роботи доведено до рівня практичних
рекомендацій, упровадження яких сприятиме ефективній реалізації
організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості. The dissertation is aimed at solving a scientific and practical task related to the substantiation of theoretical and methodological principles and the development of practical recommendations for improving the organizational and economic mechanism of employment regulation in the agrarian sector of the Ukrainian economy. The following tasks were set and solved in the study: the economic essence of the "employment" category was deepened; the main factors of the formation of employment are determined, taking into account the specifics of the agricultural sector; the content and structure of the organizational and economic mechanism of employment regulation in modern conditions of formation and development of the agrarian sect3or of the economy of Ukraine are substantiated; demographic processes were analyzed as a factor in the employment of the rural population; the main trends of the level of employment and the labor market in the agricultural sector are determined; the role of decent wages as a dominant economic factor in the formation of employment in the agrarian sector of the economy is substantiated; conceptual provisions for modeling the level of employment in the agricultural sector at the regional level are proposed; the conceptual foundations of the detinization of employment were developed in the context of improving the organizational and economic mechanism of employment regulation; the institutional foundations of the organizational and economic mechanism of employment regulation in the agrarian sector of the economy are determined. The scientific novelty of the obtained results lies in the deepening of theoretical and methodological approaches, as well as the development of practical recommendations for improving the organizational and economic mechanism of employment regulation in the agrarian sector of the Ukrainian economy. The author established that the category "employment" went through a long way of forming its content, underwent periodic transformation and secured its position as an integral component of the management process at the macro and micro levels. The concept of employment is analyzed, the constituent elements of the qualitative characteristics of the "employment" category are substantiated, which allow taking into account the nature of the modern labor market during the implementation of the organizational and economic mechanism of its regulation. The substantive content of the category "employment" has been deepened, which, along with the existing ones, consists in understanding it as a sphere of industrial relations of employees, which does not contradict the legislation, which ensures the realization of the potential opportunities and rights of employees regarding the use of their labor force, the realization of human capital, for creation of benefits, satisfaction of needs and the formation of a useful effect in the economic, social and legal spheres, and is the foundation of the economic development of the economy. An in-depth definition of the category "employment" involves highlighting among its components human capital as the dominant factor that determines all the productive abilities of an individual, which were formed as a result of life experience and developed by investing in education, professional development, and selfimprovement. It has been proven that the effective development of employment in the agricultural sector is possible if a number of factors are taken into account, which in the future determines the need for its research from the point of view of developing a mechanism for its management. A generalized classification of the factors of employment formation taking into account the specifics of the agricultural sector, namely: demographic, political, social, economic, organizational-informational, ecological, natural-climatic, motivational, sectoral. It has been established that during the improvement of the organizational and economic mechanism of employment regulation in the agricultural sector, a significant role must be assigned to natural-climatic, motivational and industry factors, which are the driving forces of employment formation and increasing the efficiency of the use and return of human capital in the process of managing agrarian enterprises. It was determined that the organizational and economic mechanism is an economic category that is the basis of the "economic mechanism" category and combines a system of interrelationships and interdependencies between components that provide employment. The division of the implementation of the organizational and economic mechanism of employment regulation in the agrarian sector into organizational and economic components is argued. The conducted analysis allows us to put forward a hypothesis about the crucial importance of the organizational and economic mechanism in the process of effective regulation of employment in the agrarian sector of the Ukrainian economy. The structural-component approach to the implementation of the organizational-economic mechanism of employment regulation in the agrarian sector of the economy, which takes into account macro-, meso-, and micro-level factors, optimizes the process of making managerial decisions regarding effective employment regulation, which, in turn, indirectly ensures food security, has been improved. The substantive content of the category "organizational and economic mechanism of employment regulation in the agricultural sector of the economy" is identified as a complex system of ordered, coordinated forms, methods, tools, levers of human capital management aimed at ensuring, stimulating, regulating and controlling the process of production, distribution, exchange, consumption in the agricultural sector of the economy. The significant influence of demographic processes as one of the determining factors of the employment process has been proved. It was revealed that the current demographic situation in Ukraine is characterized by a tendency to reduce the total population. An in-depth analysis of the main indicators to provide a qualitative description of the demographic situation in Ukraine as a whole and the Kharkiv region allowed to establish that the Ukrainian population is characterized by a very high level of demographic aging, a low birth rate and a high mortality rate and is acquiring signs of the second demographic transition. It has been proven that the current demographic situation in rural areas is a destructive factor, causing a negative impact on employment, the economic condition of rural areas and accelerating the phenomenon of "extinction of the Ukrainian village". It was also established that the Kharkiv region belongs to the regions with a high level of natural population decline, since the dynamics of the last 20 years clearly defines the tendency to decrease the number of both the urban and rural population, with the predominance of the rate of decline of the latter. It was found that the labor market is characterized by crisis phenomena that negatively affect the dynamics of employment. An in-depth analysis of the level of employment by type of area showed negative trends in rural areas, where the number of employed population decreased significantly. A methodical approach was substantiated, which made it possible to determine the unsatisfactory situation regarding employment in the agricultural sector on the basis of a deep analysis of it by sectors of the economy, by calculating the concentration of industries by the method of structural shifts and calculating the localization coefficient, which is important when determining the vectors of the employment regulation policy. Current trends in employment in various sectors of the economy were analyzed, which made it possible to confirm the dynamics of redistribution of employment between industries in favor of the tertiary sector of the economy. For the Kharkiv region, the agricultural industry is of regional importance, which is evidenced by the established localization coefficient and allows us to conclude that this industry is aimed at meeting the needs of the domestic market and is not a specialized industry of the region. The level of the average nominal wage in Ukraine and the EU countries was analyzed and it was established that its value in the EU countries exceeds the level of Ukraine by almost five times, which indicates the need to increase the level of the latter in view of requests to overcome negative trends in the labor market, primarily rural territory The imbalanced structure of the wage fund for full-time agricultural workers in Ukraine and the Kharkiv region was established, which is the primary reason for the reduction of the motivational component in the process of achieving effective results. In 2020, the level of wages in agriculture was significantly lower than in other industries. The structure of aggregate incomes of households is analyzed as one of the most important economic categories, which is an indicator of the level of well-being of the population. It was established that the labor activity of households does not ensure a sufficient level of their material well-being. Therefore, wages are not a sufficiently effective factor in increasing the efficiency of households in rural areas at the regional level. The identified trends necessitated the revision of the wage mission as the dominant economic factor of employment growth in the agricultural sector. The concept of a decent wage in agriculture is substantiated, which involves reviewing its place in the structural and logical chain of household functioning. This approach will make it possible to stop the outflow of young specialists from rural areas, minimize migration processes, reduce rural unemployment, revive rural areas, ensure their attractiveness with favorable working and living conditions, and achieve the prestige of agricultural work and its decent pay. Approaches to the identification of components and the sequence of implementation of the strategy of detinization of employment in the agrarian sector of the economy have been improved, which, along with the existing ones, includes the influence of institutional, economic, motivational, scientific-innovative and organizational-management imperatives to overcome shadow employment and provides for the achievement of a balanced system of labor relations, overcoming budget deformations, creating a favorable climate for increasing investment attractiveness, developing entrepreneurship, increasing the competitiveness of the agricultural labor market, etc. The importance of the influence of the state and its functional fullness on the regulation of employment processes has been proven. The main functions of the state policy of employment regulation are summarized and distinguished, namely: normative-protective, forecasting-planning, investment, coordination-regulatory, informational, social, allocational. The conceptual provisions for modeling the level of employment in the agricultural sector have been improved, which make it possible to assess the direct and indirect influence of exo- and endogenous factors, to establish and nterval contours of the level of employment in the conditions of the dominant influence of demo-reproductive, socio-economic processes, as well as the sectoral structure of agricultural production, and to determine further management decisions regarding the regulation of employment at the regional level. Formal institutes of state regulation of employment are characterized and it is established that their role in regulating and solving employment problems is insufficient, which requires revision and improvement of their activities. Five foreign models of employment regulation were studied: American (USA), Japanese, Anglo-Saxon or liberal (Great Britain, Canada, Australia), Scandinavian or social democratic (Sweden, Norway, Denmark), continental or German (Germany, Austria, Belgium, the Netherlands, Switzerland) and the experience of individual foreign countries in regulating the employment of the population was analyzed. The importance of implementing positive elements of foreign experience into the modern model of employment regulation is proven. The "institutional pitfalls" of the functioning of the agrarian labor market are identified and a specific vision of a clear strategy for the development of effective employment in the agrarian sector of the economy is proposed, which will allow the consolidated interests of labor market institutions to be realized. A conceptual approach to the implementation of the organizational-economic mechanism of employment regulation in the agrarian sector of the economy at the institutional level is proposed, based on conceptual-target, structural-content and effective blocks, which provides for the urgency of institutional transformations of normative-legal, economic, administrative and motivational levers, and as well as childization of employment in the agricultural sector of Ukraine's economy. This necessitates a rethinking and deepening of the influence of institutions, whose mission is not limited to conducting formal events, but should be based on the synergy of regulatory levers and target orientation to achieve the effects of employment growth as a component of the sustainable development of the agricultural sector and rural areas. The practical significance of the obtained results is that the main provisions and conclusions given in the dissertation have been brought to the level of practical recommendations, the implementation of which will contribute to the effective implementation of the organizational and economic mechanism of employment regulation. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/43184 |
Розташовується у зібраннях: | 073 – Менеджмент |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
dys-phd-Nezhid.pdf | 3.3 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.