Управління конкурентним потенціалом суб'єктів агробізнесу в системі інноваційно-інвестиційного розвитку: теорія, методологія, практика: автореф. дис. … д-ра екон. наук: 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Abstract

Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми розроблення та реалізації методології управління конкурентним потенціалом в системі інноваційно-інвестиційного розвитку. В роботі запропоновано нове бачення змісту конкурентного потенціалу суб’єктів агробізнесу та методології управління ним. Розглянуто еволюцію концепцій конкуренції у світовій економічній думці. Визначено вирішальні риси конкуренції в рамках провідних економічних наукових шкіл. Розглянуто зміст потенціалу підприємства і запропоновано його розуміння як множини ресурсів, можливостей, ключових компетенції і резервів які використовуються або можуть бути використані для досягнення поставлених цілей. Здійснено узагальнення існуючих підходів до розуміння конкурентного потенціалу. Визначено зміст конкурентного потенціалу як сукупність конкурентних переваг підприємства, множину резервів, частину загального потенціалу підприємства, засоби досягнення конкурентних цілей, джерела забезпечення високого конкурентного статусу, сукупність можливостей підприємства і здатність використовувати ресурси та можливості. Представлено структуру конкурентного потенціалу з використанням інструментарію кіл Ейлера. Доведено необхідність розуміння ефективності конкурентного потенціалу як співвідношення його використаної частини до загальної. Проаналізовано методику комплексного дослідження конкурентних переваг підприємства. Здійснено аналіз досліджень щодо особливостей інвестиційної діяльності суб’єктів агробізнесу. Запропоновані пріоритетні напрями інвестування, які повідають критерію інноваційності. Запропонована структуру конкурентного потенціалу суб’єкта агробізнесу, яка включає внутрішні та зовнішні складові. Внутрішні складові відображають спроможність підприємства як соціально економічної системи створювати бажанні властивості готової продукції. Зовнішні складові об’єднують ресурсний і ринковий потенціал. Запропоновано інструментарій управління конкурентом потенціалом, який включає: принципи, процес, функції, цілі, етапи. Заплановано методичний підхід до оцінювання конкурентного потенціалу суб’єктів агробізнесу, який включає оцінювання чинників зовнішнього середовища прямої та непрямої дії, визначення рівня внутрішніх спроможностей забезпечувати бажані характеристики товару, дослідження конкурентних переваг підприємства та детермінацію рівня ринкової і ресурсної складових. Проведено моделювання впливу чинників зовнішнього середовища опосередкованої дії, які було згруповані на мікроекономічні макроекономічні й наднаціонального характеру. Встановлено взаємозв’язок між виокремленими чинниками з використання інструментарію когнітивного моделювання. Здійснено сценарне моделювання впливу зазначених чинників на конкурентний потенціал суб’єктів агробізнесу, що дозволило визначити ступінь і характер їх впливу. Здійснено аналіз рівня конкурентного потенціалу досліджуваних суб’єктів агробізнесу на основі множини локальних потенціалів (кадровий, інноваційний, маркетинговий, виробничий, організаційно-управлінський і фінансовий), об’єднаних в рамках її функціональної компоненти. Встановлено, що серед підприємство середнього розміру рівень конкурентного потенціалу значно вищий ніж серед малих підприємств, а найнижчий рівень спостерігається серед мікропідприємства. Статистична значущість різниці в отриманих результатах підтверджена аналітично. Розглянуто підходи до розуміння змісту конкурентних переваг. Під конкурентною перевагою варто розуміти результат позиціонування підприємствами власної продукції на конкретному ринку, яка за параметрами характеристик і властивостей перевищує аналоги конкурентів, маючи більшу прихильність споживачів. Надано структурну схему природи конкурентної переваги. Представлено специфічні риси конкурентних переваг суб’єктів агробізнесу. Представлено класифікацію джерел створення конкурентних переваг. Надано схему детермінація джерел і сфер конкурентних переваг. Здійснено оцінювання чинники прямої дії за структурою «конкурентного ромбу» М. Портера. Здійснено експертне оцінювання впливу зазначених складових на формування конкурентних переваг суб’єктів агробізнесу. Досліджено зміст і природу категорії організаційно-економічний механізм. Представлена механізму управління забезпеченням конкурентних переваг. Розроблено методологічний базис управління конкурентним потенціалом. Надано архітектоніку механізму управління конкурентним потенціалом забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку суб’єктів агробізнесу. Визначено зміст конкурентоспроможності суб’єктів агробізнесу як здатності окремого суб’єкта успішно функціонувати в умовах конкуренції, маючи абсолютну або відносну перевагу над «основними гравцями» – ключовими конкурентами на ринку, встановлено його риси та властивості. Виокремлено жорсткі та м’які чинники конкурентоспроможності продукції. Виділено особливості забезпечення конкурентоспроможності продукції в аграрному секторі. Представлено зміст категорії «конкурентна стратегія». Здійснено наукове узагальнення підходів до класифікації конкурентних стратегій. Визначено роль моделі стратегічного ромба в забезпеченні створення конкурентних переваг, яка включає п’ять елементів: арена, провідник, диференціатори, послідовність економічна логіка. Запропоновано конкурентні стратегії в розрізі вимог інноваційної інвестиційного розвитку суб’єктів аграрного бізнесу: стратегія лідерства на основі розвитку комплексних рішень, що поєднують виробничий і розподільчий аспекти діяльності, стратегія диверсифікації на основі екологізації виробництва, стратегія створення вертикально інтегрованих структур. Запропоновано процедуру обґрунтування типу конкурентної стратегії на основі використання інструментарію нечіткого моделювання, де в якості вхідних змінних використано такі параметри: функціональна складова конкурентного потенціалу, турбулентність зовнішнього середовища, привабливість ринку.

The dissertation is devoted to the decision of a scientific problem of development and realization of a methodology of management of competitive potential in system of innovative and investment development. The paper offers a new vision of the content of the competitive potential of agribusiness entities and the methodology of its management. The evolution of competition concepts in world economic thought is considered. The decisive features of competition within the framework of leading economic scientific schools are determined. The content of the potential of the enterprise is considered and its understanding as a set of resources, opportunities, key competencies and reserves which are used or can be used for achievement of the set purposes is offered. The generalized approaches to the understanding of competitive potential are generalized. The content of competitive potential is defined as a set of competitive advantages of the enterprise, a set of reserves, part of the general potential of the enterprise, means of achieving competitive goals, sources of highly competitive status, set of enterprise capabilities and ability to use resources and opportunities. The structure of competitive potential using the tools of Euler's circles is presented. The necessity of understanding the efficiency of competitive potential as the ratio of its used part to the total is proved. The method of complex research of competitive advantages of the enterprise is analyzed. The analysis of researches on features of investment activity of subjects of agribusiness is carried out. The priority directions of investment which meet the criterion of innovation are offered. The structure of the competitive potential of the agribusiness entity, which includes internal and external components, is proposed. Internal components reflect the ability of the enterprise as a socio-economic system to create the desired properties of the finished product. External components combine resource and market potential. The toolkit of competitor potential management is offered, which includes: principles, process, functions, goals, stages. A methodical approach to assessing the competitive potential of agribusiness entities is planned, which includes assessing the environmental factors of direct and indirect action, determining the level of internal capabilities to provide the desired characteristics of the product, researching competitive advantages and determining the level of market and resource components. Modeling of the influence of environmental factors of indirect action is carried out, which were grouped into microeconomic macroeconomic and supranational nature. The relationship between the selected factors from the use of cognitive modeling tools has been established. Scenario modeling of the impact of these factors on the competitive potential of agribusiness entitiesis done, which allowed to determine the degree and nature of their impact. The analysis of the level of competitive potential of the studied agribusiness entities is carried out on the basis of a set of local potentials (personnel, innovation, marketing, production, organizational and managerial and financial), united within its functional component. It is established that among medium-sized enterprises the level of competitive potential is much higher than among small enterprises, and the lowest level is observed among micro-enterprises. The statistical significance of the difference in the obtained results was confirmed analytically. Approaches to understanding the content of competitive advantages are considered. Competitive advantage should be understood as the result of positioning enterprises of their own products in a particular market, which in terms of characteristics and properties exceeds the analogues of competitors, having a greater commitment of consumers. The structural scheme of the nature of competitive advantage is given. The specific features of competitive advantages of agribusiness entities are presented. The classification of sources of competitive advantage is presented. The scheme of determination of sources and spheres of competitive advantages is given. The factors of direct action are evaluated according to the structure of M. Porter's "competitive rhombus". An expert assessment of the impact of these components on the formation of competitive advantages of agribusiness entities has been done. The content and nature of the category of organizational and economic mechanism are studied. The mechanism of management of providing of competitive advantages is presented. The methodological basis of competitive potential management is developed. The architecture of the mechanism of managing the competitive potential of innovation and investment development of agribusiness entities is given. The content of the competitiveness of agribusiness entities is determined as the ability of an individual entity to function successfully in a competitive environment, having an absolute or relative advantage over the "main players" - key competitors in the market, its features and properties. Hard and soft factors of product competitiveness are distinguished. Peculiarities of ensuring the competitiveness of products in the agricultural sector are highlighted. The content of the category «competitive strategy» is presented. The scientific generalization of approaches to the classification of competitive strategies is carried out. The role of the strategic rhombus model in ensuring the creation of competitive advantages, which includes five elements: arena, conductor, differentiators, sequence of economic logic, is defined. Competitive strategies are proposed in terms of requirements for innovative investment development of agricultural businesses: leadership strategy based on the development of integrated solutions that combine production and distribution aspects, diversification strategy based on greening production, strategy of creating vertically integrated structures. The procedure of substantiation of the type of competitive strategy based on the use of fuzzy modeling tools is proposed, where the following parameters are used as input variables: functional component of competitive potential, turbulence of the external environment, market attractiveness.