Проблеми кредитного забезпечення агробізнесу.

Abstract

Метою статті є дослідження закономірностей та тенденцій кредитного забезпечення, оцінка впливу аграрної політики на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. Потенційні можливості доступу агровиробників до банківських кредитів визначається наступними чинниками − вартістю кредитних ресурсів комерційних банків, спроможністю позичальника повернути основну суму боргу і відсотки за користування ним, а також виконати умови кредитного договору. Вартість кредитних ресурсів для сільськогосподарських товаровиробників сьогодні становить середньому 21 %, це більше ніж для суб’єктів інших видів діяльності –18 %. Фінансова нестабільність і збитковість багатьох сільськогосподарських підприємств, низька кредитоспроможність підприємств галузі також перешкоджають розвитку кредитних відносин, адже банки бажають бачити в позичальниках лише прибуткових клієнтів. Доведено,що вирішити питання з кредитним забезпеченням галузі за умови державної кредитної підтримки, нажаль поки ще не вдалось. Відтак, основними напрямами стабілізації механізму кредитування сільськогосподарських підприємств мають стати розробка комплексу заходів з боку держави і банківської системи, спрямованих на розвиток системи взаємодії з аграрним сектором економіки: збільшення бюджетних асигнувань, раціональне використання бюджетних коштів, залучення іноземних кредитів, зниження процентних ставок для сільськогосподарської галузі

Целью статьи является исследование закономерностей и тенденций кредитного обеспечения, оценка влияния аграрной политики на финансовое состояние сельскохозяйственных предприятий. Потенциальные возможности доступа агропроизводителей к банковским кредитам определяется следующими факторами – стоимостью кредитных ресурсов коммерческих банков, способностью заемщика возвратить основную сумму долга и проценты за пользование им, а также выполнить условия кредитного договора. Стоимость кредитных ресурсов для сельскохозяйственных товаропроизводителей сегодня составляет в среднем 21 %, это больше чем для субъектов других видов деятельности – 18 %. Финансовая нестабильность и убыточность многих сельскохозяйственных предприятий, низкая кредитоспособность предприятий отрасли также препятствуют развитию кредитных отношений, ведь банки хотят видеть в заемщиках только прибыльных клиентов. Доказано, что решить вопрос с кредитным обеспечением отрасли при условии государственной кредитной поддержки, к сожалению пока еще не удалось. Поэтому основными направлениями стабилизации механизма кредитования сельскохозяйственных предприятий должны стать разработка комплекса мер со стороны государства и банковской системы, направленных на развитие системы взаимодействия с аграрным сектором экономики: увеличение бюджетных ассигнований, рациональное использование бюджетных средств, привлечение иностранных кредитов, снижение процентных ставок для сельскохозяйственной отрасли.

The purpose of the article is to study the regularities and trends of credit security, assess the impact of agricultural policy on the financial condition of agricultural enterprises. Potential opportunities for agricultural producers to access bank loans are determined by the following factors: the cost of credit resources of commercial banks, the ability of the borrower to repay the principal amount and interest for using it, and also to fulfill the terms of the loan agreement. The cost of credit resources for agricultural producers today is on average 21 %, this is more than for subjects of other activities – 18 %. Financial instability and unprofitability of many agricultural enterprises, low creditworthiness of enterprises in the industry also hamper the development of credit relations, because banks want to see only profitable customers in borrowers. It is proved that, unfortunately, it has not yet been possible to solve the issue with the credit support of the industry on the condition of state credit support. Therefore, the main directions of stabilizing the mechanism for lending to agricultural enterprises should be the development of a set of measures on the part of the state and the banking system aimed at developing a system of interaction with the agrarian sector of the economy: increasing budgetary allocations, rational use of budget funds, attracting foreign loans, reducing interest rates for the agricultural sector.