Стратегічні імперативи організаційного розвитку адаптаційних механізмів аграрних підприємств в сучасних умовах

Abstract

Вступ. Розвиток підприємства залежить від швидкості його реагування на зміни зовнішнього середовища. Адаптивність відіграє важливу рол у підтриманні конкурентоспроможності підприємства. Специфічність сільськогосподарської діяльності вимагає від підприємств пошуку нових шляхів підвищення рівня адаптивності. Метою статті є визначення стратегічних напрямів організаційного розвитку адаптаційних механізмів аграрних підприємств. Результати. Визначено продукт адаптивного стратегічного планування. Наведено інструменти адаптації підприємства. Охарактеризовано особливості використання інструментів адаптації. Запропоновано спосіб аналізу стратегії розвитку галузі тваринництва. Виділено слабкі та сильні сторони, можливості та загрози. Надано характеристику елементів адаптації аграрних підприємств (форма, результат, ціль, швидкість адаптації, особливість адаптації до нових умов, операції за допомогою яких відбувається адаптація, основні напрямки адаптації). Визначено задачу адаптивного розвитку підприємства. Наведено принципи формування системи адаптивного стратегічного управління. Охарактеризовано види активної та пасивної адаптації підприємства. Активна адаптація направлена на здійснення відповідних заходів для коригування визначених параметрів підприємства. Пасивна адаптація спрямована на спостереження за змінами, їх облік. Визначено характерні риси адаптивного розвитку підприємства. Наведено матриця Ансоффа для сільськогосподарських підприємств. Вказано на нерозривний взаємозв’язок між конкурентоспроможністю та рівнем адаптації підприємства. Висновки. В роботі розглянуто й проаналізовано теоретичні положення щодо адаптаційних механізмів в системі стратегічного управління аграрних підприємств з метою їх пристосування до нестабільних умов ринкового середовища. Представлено характеристику елементів адаптивного стратегічного управління аграрних підприємств. Виокремлено напрями діяльності аграрних підприємств при різних видах адаптації.

Introduction. The development of an enterprise depends on the speed of its response to changes in the environment. Adaptability plays an important role in maintaining the enterprise's competitiveness. Specificity of agricultural activity requires companies to find new ways to increase the level of adaptability. The purpose of the article is to determine the strategic directions of organizational development of agricultural enterprise adaptation mechanisms. Results. Adaptive strategic planning product is defined. The tools of enterprise adaptation are given. The features of using adaptation tools are described. The method of the development strategy analysis of the livestock industry is offered. Weaknesses, strengths, opportunities and threats are highlighted. The characteristics of adaptation of agrarian enterprises are presented (form, result, purpose, speed of adaptation, peculiarity of adaptation to new conditions, operations through which adaptation takes place, main directions of adaptation). The problem of adaptive development of the enterprise is determined. The principles of forming the system of adaptive strategic management are given. Types of active and passive adaptation of the enterprise are characterized. Active adaptation is aimed at the implementation of appropriate measures to adjust certain parameters of the enterprise. Passive adaptation is aimed at observing the changes and their accounting. The characteristic features of enterprise adaptive development are determined. Ansoff’s matrix for agricultural enterprises is given. The inseparable relationship between competitiveness and the level of adaptation of the enterprise is indicated. Conclusions. Theoretical provisions on adaptation mechanisms in the system of strategic management of agricultural enterprises are considered and analyzed in order to adapt them to the unstable conditions of the market environment in the article. The characteristic of adaptive strategic management elements of agricultural enterprises is presented. Areas of agricultural enterprise activity with different types of adaptation are distinguished.