Політика просторового розвитку й архітектурний освітньо-дослідницький кластер - необхідні чинники надійності в екокультурному відродженні українського села

Abstract

Просторова політика – сучасна наукова й управлінська дисципліна, що займається всією сукупністю суб'єктів та об'єктів, пов'язаною з організацією використання простору. Метою управління простором є не лише його раціональне формування шляхом стимулювання економічних процесів, але також захист конкретних просторових цінностей, у тому числі культурних та історичних. Незаперечна важливість цієї діяльності для визначення історичної перспективи українського аграрного сектора. Забезпечення надійності та спадкоємності у реалізації раціональної та культуровідповідної просторової політики має розпочинатися з перетворення системи навчальних підрозділів, де готуються кадри архітекторів і планувальників для українського села, на провідну ланку потужного освітньодослідницького кластеру, який має створити стратегію відродження і розвитку культурної самобутності аграрної складової українського соціуму та забезпечити її науковий, технічний та організаційний супровід.