Формування механізму управління стратегічними змінами підприємства

Abstract

Вступ. Забезпечення довготривалого успішного функціонування підприємства на ринку вимагає розробки ефективної стратегії, в рамках якої стратегічні зміни відіграють важливу роль визначення конкурентних переваг та забезпечення ресурсів у їх створенні як відповіді на вплив зовнішнього середовища. Результативне впровадження стратегічних змін потребує формування механізму, архітектоніка та структура якого вимагають подальшого вдосконалення. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні структури механізму управління стратегічними змінами підприємства. Результати. На основі узагальнення існуючих підходів до розуміння механізму управління змінами в цілому та механізму управління стратегічними змінами зокрема було отримано такі результати. Рушійний елемент полягає у впливі суб’єкта на об’єкт, який реалізує імпульс перетворення входу на вихід через внутрішні складові, що в рамках розробленої структури механізму набуває форми прийняття управлінських рішень. Механізм має включати джерела змін: як внутрішні, так і зовнішні. У рамках дослідження ключовими визначені зовнішні. Необхідність включення процесної компоненти в механізм обумовлена перетворенням входу на вихід, яке відбувається в ньому. Основу механізму має формувати методологічний базис, який включає закони, принципи та функції, які є універсальними для всіх підприємств, а методи рекомендовано для підприємств в залежності від рівня стратегічного потенціалу, який також розглядається як його елемент. Сфера імплементації стратегічних змін представлена предметною областю, яка об’єднує «м’які» та «жорсткі» складові, серед яких: лідерство і стиль, ієрархія, процеси і процедури, компетенції організації, технологія тощо. Реалізацію стратегічних змін запропоновано як множину проектів у формі портфелю, що дозволяє узгоджувати цілі проектів зі стратегічними намірами підприємства. В результаті на виході механізму формується нова конфігурація основних підсистем функціонування підприємства та процесів, а також створений додатковий потенціал зростання.

Introduction. Ensuring long-term successful functioning of the enterprise in the market requires the development of an effective strategy, in which strategic changes play an important role in determining the competitive advantages and providing resources in their creation in response to the environmental impact. Effective implementation of strategic changes requires the formation of a mechanism whose architectonics and structure require further improvement. The purpose of the study is to substantiate the structure of the mechanism for managing strategic changes in an enterprise. Results. The following results were obtained based on the generalization of existing approaches to understanding the mechanism of change management in general and the mechanism of strategic change management in particular. The driving element is the influence of the subject on the object, which realizes the impulse to transform the input to the output through the internal components, which within the developed structure of the mechanism takes the form of managerial decision-making. The mechanism should include sources of change, both internal and external. The study identifies key external ones. The need to include the process component in the mechanism is due to the conversion of input to output, which occurs in it. The mechanism should be based on a methodological framework that incorporates laws, principles and functions that are universal to all enterprises, and methods recommended for enterprises, depending on the level of stratepotential, which is also considered as an element of it. The sphere of strategic change implementation is represented by a subject area that combines the "soft" and "hard" components, including leadership and style, hierarchy, processes and procedures, organizational competencies, technology and more. The implementation of strategic changes is proposed as a set of projects in the form of a portfolio, which allows to align the goals of the projects with the strategic intentions of the enterprise. As a result, at the output of the mechanism, a new configuration of the main subsystems of enterprise and process functioning is formed, and additional potential for growth is created.