Дослідження екологічних функцій агролісомеліоративних насаджень

Abstract

Захисні агролісомеліоративні насадження Херсонської області, які різняться за цільовим призначенням залишаються важливим компонентом аграрних ландшафтів України і одночасно з цим, ефективним засобом запобігання їх деградації – як внаслідок вітрової так і водної ерозії. Також вони є засобом боротьби з посухами і, завдяки широкому спектру меліоративних впливів насаджень, виступають інструментом підвищення продуктивності аграрного сектору. Даний тип насаджень нормалізує та стабілізує екологічну обстановку, створює стійкі ландшафти з високим ступенем саморегуляції. При збільшенні лісистості, створені лісомеліоративні комплекси трансформують прості аграрні ландшафти у більш складні та стійкіші агролісові екосистеми. З врахуванням того, що за останні 30-50 років суттєвих заходів щодо підтримки певних конструкцій на національному рівні не проводилося, польові лісосмуги перебували і зараз знаходяться під сильним антропогенним впливом та впливом кліматичних змін (пожежі та самовільні рубки, посухи та контрастні метеорологічні явища тощо). Мета та завдання дослідження. Враховуючи вище сказане, метою кваліфікаційної роботи було дослідження екологічних функцій агролісомеліоративних насаджень.

Protective agroforestry plantations of Khersonska region, which differ in their purpose, remain an important component of the agrarian landscapes of Ukraine and, at the same time, an effective means of preventing their degradation - both as a result of wind and water erosion. They are also a means of combating droughts and, thanks to a wide range of ameliorative effects of plantations, they act as a tool for increasing the productivity of the agricultural sector. This type of planting normalizes and stabilizes the ecological situation, creates stable landscapes with a high degree of self-regulation. With the increase in forest cover, the created forest complexes transform simple agrarian landscapes into more complex and sustainable agroforestry geosystems. Taking into account the fact that in the last 30-50 years no significant measures were taken to support certain structures at the national level, field forest shelterbelts were and are under strong anthropogenic influence of human and climatic changes (fires and illegal loggings, droughts and contrasting meteorological phenomena). The purpose of the qualification work. Taking into account the above, the goal of the qualification work was to study the ecological functions of agroforestry plantations.