Діагностичні заходи за гострого гастриту у собак в умовах ГО «ФЕЛЬДМАН ЕКОПАРК», Харківська область

Abstract

Результати роботи. Хвороби шлунково-кишкового тракту займають одне з провідних місць серед патологій собак різних порід та віку. В якості етіологічних факторів виступають неправильна годівля, вплив лікарських, хімічних, отруйних речовин, інвазійні захворювання. Найбільш характерними клінічними ознаками гострого гастриту були гіпо- або анорексія, блювання, порушення акту дефекації, субфебрильна лихоманка, наявність у фекаліях домішки слизу, хворобливість черева при пальпації. При гострому гастриті у хворих собак відзначається відносний еритроцитоз, нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом ядра вліво, гіперхромемія тагіперпротеїнемія на тлі гіпокаліємії. Серед показників біохімічного складу крові відзначено підвищення активності лужної фосфатази, α-амілази, гіперпротеїнемію, гіперхолестеролемію, гіпокаліємію. При дослідженні фекалій у собак відмічено наступне: колір від темно-коричневого до коричневого; наявність слизу, тверду або рідку консистенції, відсутність крові. Найбільш інформативним методом діагностики є ендоскопічне дослідження шлунка. Ефективними препаратами для лікування гострого катарального гастриту у собак є препарати «Омепразол» та «Квамател», які дають позитивну динаміку лікування на досить ранніх стадіях лікування.