Діагностика порушень за гепаторенального синдрому у собак в умовах ветеринарної клініки «СОС» (м. Харків)

Abstract

Результати роботи. Виділені симптоми, що часто зустрічаються за гепаторенального синдрому у собак: млявість, слабкість; сонливість, залежування, ослаблення реакцій, іноді підвищення дратівливості; зниження апетиту, періодичне блювання; збільшення чутливості у ділянці печінки, нирок; болючість живота, напруженість черевної стінки; збільшення задньої межі печінки на 1-2 см; іноді диспепсичні явища (при гепатопатіях) і часті позиви до сечовипускання (при нефропатіях), слабка іктеричність слизових оболонок; зниження маси тіла та температури тіла до нижнього критерію норми. За гепатодистрофії у собак відзначається пригнічення, короткочасне підвищення температури тіла на 0,5-1,0 °С, тахікардія, тахіпноє, гастроентерит, злегка виражену паренхіматозну жовтяницю. Печінка кілька збільшена та болісна, апетит ослаблений або відсутній, періодичне блювання з домішкою жовчі. Іноді спостерігаються набряки навколо очей і в підшкірній клітковині нижніх ділянок тіла. Рівень загального білка та вміст глюкози у собак не виходить за діапазон значень норми, незначна гіперхолестеролемія, збільшення активності АлАТ. У собак за патології нирок відзначається напружена хода, слабкість тазових кінцівок, температура тіла в межах фізіологічної норми, дихання часто жорстке, ослаблене,серцевий поштовх посилений, сеча світло-червоного кольору. Спостерігається гіперазотемія. У собак з діагнозом гепаторенального синдрому первинною ланкою є патологія печінки, яка призвела до порушення видільної функції нирок. Відбувалось підвищення вмісту холестеролу, білірубіну, активності АлАТ. Активність АсАТ та α-амілази не змінювалася в порівнянні з нормою, проте концентрація сечовини та креатиніну була підвищена. За сонографії печінки у тварин спостерігається помірне підвищення ехогенності паренхіми печінки та стінок її вен. Ультразвукова картина печінки іноді різниться та характеризується збільшенням розмірів печінки, заокругленням каудального краю, контури залишались рівними. Відмічали рівномірне зниження ехогенності паренхіми, розширення печінкових вен з підвищенням ехогенності їх стінок. Застосована у роботі схема корекції розладів гепаторенальної системи у собак сприяє поліпшенню клінічного статусу хворих на тварин, оптимізації біохімічних показників крові та нормалізації детоксикаційної функції печінки та нирок.