Організаційно-методичне забезпечення формування інтегрованої звітності: дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.09. – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)

Abstract

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо організаційно-методичного забезпечення формування інтегрованої звітності. Робота присвячена науковому обґрунтуванню теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо організаційно-методичного забезпечення формування інтегрованої звітності. Проведено аналіз теоретичних та методичних аспектів формування інтегрованої звітності в системі управління підприємствами, зокрема, питань понятійно-термінологічного апарату інтегрованої звітності та підходів до визначення показників, які складають базис інтегрованого звіту, та підходів до формування інтегрованої звітності. Важливими складовими бізнес-привабливості підприємств в соціо-еколого-економічному векторі сталого розвитку є досягнення ними прозорості та інформаційної відкритості, що дозволяє приймати основним зацікавленим сторонам зважені рішення на підставі якісно складеної інтегрованої звітності, що дасть змогу здійснювати моніторинг ефективності управління підприємством, та забезпечить, з одного боку, зростання вартості бізнесу, з іншого — суспільне схвалення своєї діяльності. У роботі досліджено передумови та тенденції розвитку торгівлі в Україні та Харківській області. Виявлено, що складне економічне становище країни, інформаційна вибагливість стейкхолдерів, соціальна відповідальність бізнесу, зрушення у поведінці та запитах споживачів, невпинний процес підвищення кваліфікації та умов праці персоналу не тільки вимагають від торговельних підприємств створювати ресурси, які здатні забезпечити його конкурентоспроможність, а й стимулює зацікавленість у проведенні соціально-екологічної політики підприємства в напрямку добровільного впровадження системи еколого-соціального управління. Уточнено трактування понять «інтегрована звітність» та «інтегрований звіт», що на відміну від існуючих, дозволяє розглядати інтегровану звітність в контексті еволюції видів звітності відповідно до превалюючих потреб стейкхолдерів, трансформації існуючої облікової концепції та формування в її межах конвергентної стейкхолдерської моделі звітності. Поняття «інтегрований звіт» запропоновано розглядати як спосіб надання комплексної інформації про те, як стратегія, управління, результати та перспективи організації діяльності в контексті зовнішнього середовища, використовуючи капітали, ведуть до створення вартості протягом короткострокового, середньострокового і довгострокового періоду. У зв’язку з цим поняття «інтегрована звітність» запропоновано трактувати як норму корпоративної звітності, яка описує процес, який базується на інтегрованому мисленні, в результат якого створюється інтегрований звіт, який надає комплексну інформацію про те, як стратегія, управління, результати та перспективи організації діяльності в контексті зовнішнього середовища, використовуючи капітали, ведуть до створення вартості протягом короткострокового, середньострокового і довгострокового періоду, що дає можливість оцінити ефективність прийнятих управлінських рішень та визначити стратегічні аспекти розвитку, що на відміну від існуючих, описаний підхід дозволяє розглядати інтегровану звітність в контексті еволюції видів звітності відповідно до превалюючих потреб стейкхолдерів, трансформації існуючої облікової концепції та формування в її межах конвергентної стейкхолдерської моделі звітності. Досліджено сукупність принципів інтегрованої звітності та запропоновано використання таких додаткових принципів як принцип незворотності, принцип подвійності, принцип сатисфакції, що дозволить сформувати систему основних показників, які мають наводитися в інтегрованій звітності задля формування комплексної системи управління підприємствами. Розглянуто підходи до формування бізнес-моделі та запропоновано методичний підхід до відображення елементів бізнес-моделі в інтегрованій звітності торговельних підприємств за способом горизонтальної інтеграції, який, на відміну від існуючих, враховує торговельний формат підприємства, що дозволяє підпорядкувати бізнес-модель підприємства, яке входить до загальної бізнес-моделі інтегрованої економічної структури, що дозволило розширити склад принципів формування інтегрованої звітності та набір показників інтегрованого звіту. Досліджено підходи до визначення концептуальної основи інтегрованої звітності та формування її окремих складових та запропоновано концептуальну модель формування інтегрованої звітності елементами якої є: мета формування інтегрованої звітності; ступінь врахування інтересів користувачів інтегрованої звітності; основні завдання інтегрованої звітності; принципи формування інтегрованої звітності; етапи формування інтегрованої звітності; склад показників інтегрованого звіту. Це дозволило розробити механізм крос-секторального партнерства між формальними та неформальними інститутами, які впливають на підприємство в процесі реалізації соціо-еколого-економічного проекту формування інтегрованої звітності. Запропоновано обліково-аналітичне забезпечення інтегрованої звітності, що, на відміну від існуючих, використовує збалансовану систему показників для формування інтегрованого звіту конкурентоздатного підприємства, шляхом включення показників, які мають найбільший вплив на процес створення вартості підприємством протягом короткострокового, середньострокового та довгострокового періодів. Розглянуто організаційні засади формування інтегрованого звіту з урахуванням доцільності розкриття ефекту синергії капіталів між учасниками інтеграційного об’єднання, що, на відміну від існуючих, враховує причинно-наслідкові зв’язки між показниками ефективності використання капіталів та фінансовими результатами господарської діяльності, що дозволяє без додаткових зусиль оцінити взаємозв’язок всіх існуючих на підприємстві об’єктів, які приймають участь у процесі перетворення існуючих вхідних капіталів у прирощений, внаслідок чого воно буде здатне на довгострокове економічно-вигідне функціонування. Обґрунтовано, що важливим елементом для компанії є адекватне представлення в інтегрованому звіті бізнес-моделі. Процедура вибору оптимальної бізнес-моделі з числа можливих варіантів визначається рівнем використання управлінських інструментів у діяльності компанії, професійною підготовкою фахівців і варіюється від інтуїтивного, емпіричного до розрахунково-аналітичного методу, заснованого на вимірюванні і зіставленні, на основі дисконтування майбутніх доходів компанії або її вартості в разі реалізації тієї чи іншої бізнес-моделі. Ресурсну складову бізнес-моделі доцільно представляти інформацією про шість видів капіталів, розкриваючи, за можливості, інформацію щодо їх вартості та обсягу, які знаходяться в розпорядженні підприємства. Внутрішню складову бізнес-моделі доцільно представляти ланцюгом створення вартості, структурою бізнес-процесів. Якщо створення вартості залежить від її участі в мережі (тобто підприємство є складовим елементом об’єднання підприємств), ланцюг створення цінності (вартості) повинен охоплювати всю мережеву структуру. Результативну складову бізнес-моделі доцільно представляти інформацією щодо основних продуктів та послуг, які виробляє підприємство, супутніх продуктів та відходів, які створюють або руйнують цінність, а також їх вплив на шість видів капіталів, відобразивши окремо капітали, що знаходяться в розпорядженні підприємства (внутрішній вплив), та капітали, що належать суспільству (зовнішній вплив). Для розкриття інформації про людський, природний, соціально-репутаційний, інтелектуальний, виробничий та фінансовий капітали в інтегрованій звітності наведено організаційні засади формування інтегрованого звіту з урахуванням доцільності наведення в інтегрованому звіті виникнення ефекту синергії капіталів між учасниками інтеграційного об’єднання. Такий підхід дозволяє враховувати синергетичні зв’язки між показниками ефективності використання капіталів та фінансовими результатами господарської діяльності торговельного підприємства. Як синергетичні ознаки (критерії) поєднання бізнес-моделей торговельно-виробничого підприємства запропоновано використати складові бізнес-моделі: ключові ресурси; комерційна діяльність; основні продукти; основні результати. У зоні перетину виникає синергетичний ефект, який полягає в підвищенні ефективності діяльності торговельно-виробничого підприємства. Обґрунтовано, що технологія фактичного наповнення та подання інтегрованого звіту повинна враховувати специфіку діяльності та галузевої приналежності суб’єкта господарювання. Для цього у роботі запропоновано підхід до визначення набору показників інтегрованого звіту, який базується на орієнтації на створення цінності для зацікавлених сторін. Для цього розроблено методику для виявлення та пріоритизації значущих тем для цілей інтегрованої звітності залежно від категорії зацікавлених сторін. Такий підхід дозволить сформувати облікову інформацію, яка враховує взаємозв’язок процесу досягнення цінності для клієнта та створення вартості для підприємства, як важливого елементу в системі управління підприємствами. Визначено, що для формування інтегрованого звіту конкурентоздатного підприємства доцільно застосовувати технологію формування обліково-аналітичного забезпечення інтегрованої звітності на підставі використання збалансованої системи показників, шляхом включення показників, які мають найбільший вплив на процес створення вартості підприємством протягом короткострокового, середньострокового та довгострокового періодів. Оскільки інтегроване мислення передбачає прийняття рішень на основі більш широкого спектру показників діяльності, які включають не тільки фінансову результативність, лояльність персоналу, клієнтів, внутрішні бізнес-процеси, а й аспекти, пов’язані із соціальною відповідальністю, для цілей формування інтегрованої звітності збалансовану систему показників потрібно адаптувати.

The thesis is devoted to the scientific substantiation of theoretical position and development of practical recommendations on organizational and methodological support for the formation of integrated reporting. Theoretical and methodological aspects of the formation of integrated reporting in the enterprise management system, in particular, the issues of the conceptual and terminological apparatus for the integrated reporting and approaches to determining the indicators that make up the basis of the integrated report, and approaches to formation of integrated reporting have been analyzed. The important component of business attractiveness of enterprises in the socio-ecological-economic vector of sustainability is to achieve transparency and openness, which allows key stakeholders to make informed decisions on the basis of qualitatively prepared integrated reporting, which will allow to monitor the efficiency of enterprise management, and ensure monitoring of the efficiency of enterprise management and ensure, on the one hand, increasing the value of business, on the other hand, public approval of its activities. Prerequisites and tendencies of trade development in Ukraine and Kharkiv region are investigated in the work. It has been revealed that the difficult economic situation of the country, information fastidiousness of stakeholders, social responsibility of business, shifts in behavior and requests of consumers, continuous process of professional development and working conditions of personnel not only require trade enterprises to create resources that can provide its competitive ability, but also interest. in conducting social and environmental policy of the enterprise in the direction of voluntary introduction of the system of ecological and social management. The interpretation of the concept of «integrated reporting» and «integrated report» is clarified, which, unlike the existing ones, allows to consider integrated reporting in the context of evolution of reporting according to prevailing needs of stakeholders, transformation of the existing accounting concept, and formation within its convergent stakeholder reporting model. The concept of «integrated report» is proposed to be a way of providing comprehensive information on how the strategy, management, results and prospects of organizing an activity in the context of the external environment, using capital, lead to value creation in the short, medium and long term. Thereby, the concept of «integrated reporting» is proposed to be interpreted as a corporate reporting standard that describes an integrated thinking process that produces an integrated report that provides comprehensive information on how the strategy, management, results and perspectives the organization of activities in the context of the external environment, using capital, lead to value creation in the short, medium and long term, which allows to evaluate the effectiveness of management decisions and identify strategic aspects of development that, unlike existing ones, the described approach allows to consider integrated reporting in the context of evolution of reporting types according to prevailing needs of stakeholders, transformation of the existing accounting concept and forming it within a convergent stakeholder model. The set of principles of integrated reporting has been investigated and the use of such additional principles as the principle of irreversibility, the principle of duality, the principle of satisfaction has been proposed. This will allow us to form a system of key indicators that should be presented in integrated reporting to form a comprehensive enterprise management system. Approaches to business model formation are considered and methodical approach is presented to reflect business model elements in integrated reporting of trading enterprises by horizontal integration method, which, unlike the existing ones, take into account the trading format of the enterprise, which allows to subordinate the business model of the enterprise, that is part of the overall business model of the integrated economic structure, which allowed to expand the principles of integrated reporting and the set of indicators of the integrated report. Approaches to definition of conceptual basis of integrated reporting and formation of its separate components are investigated and conceptual model of forming of integrated reporting elements of which are: the purpose of forming of integrated reporting; the degree of consideration of the interests of users of integrating reporting; the main tasks of integrated reporting; principles of formation of integrated reporting; stages of formation of integrated reporting; the composition of the indicators of the integrated report. It allowed to develop the cross-sectoral partnership mechanism between formal and informal institutions that influence the enterprises in the process of implementing the socio-ecological and economic project of integrated reporting forming. Accounting and analytical support for integrated reporting is proposed, which, unlike the existing ones, uses a balanced scorecard to form an integrated report of a competitive enterprise, by including indicators that have the greatest impact on the enterprise value creation process over the short, medium and long term. The organizational principles of forming an integrated report with consideration of the expediency of disclosing the effect of capital synergy between the participants of integrated association are considered, which unlike the existing ones take into account causal relationships between the capital efficiency indicators and the financial results of economic activity which makes it possible to evaluate effortlessly the relationship of all existing objects in the enterprise, which participate in the process of transformation of existing input capital into an increased one, as the result, it will be capable of long-term cost-effective operation. In order to disclose information on human, natural, social, reputational, intellectual, production and financial capital, integrated principles are presented in the integrated reporting, taking into account the expediency of generating the effect of capital synergy between the participants in the integrated association in the integrated report. This approach allows for a synergistic relationship between capital efficiency and financial performance of a trading entity. It is suggested to use the following business models as synergetic features (criteria) for combining business models of a trade and manufacturing enterprise: key resources; commercial activity; main products; the main results. In the intersection zone there is a synergistic effect, which is to increase the efficiency of trade and production enterprise. It is justified that an important element for the company is an adequate presentation of the business model in the integrated report. The procedure for choosing the optimal business model from among the possible options is determined by level of use of management tools in the company's activity, professional training of specialists and varies from intuitive, empirical to calculation and analytical method based on measurement and comparison, based on discounting the future income of the company or its value if one or another business model is implemented. It is advisable to present the resource component of a business model with information about its value and volume which are at the disposal of the enterprise. It is expedient to represent the internal component of the business model by the value chain, the structure of business processes. If value creation depends on its involvement in the network (that is, the enterprise is an integral part of the business combination), the value chain must cover the entire network structure. It is advisable to present the effective component of the business model with information on the main products and services produced by the enterprise, related products and wastes as well as their impact on the six types of capital, reflecting separately the capital held by the enterprise (internal influence) and capital owned by society (external influence). In order to disclose information about human, natural, social and reputational, intellectual, production and financial capital in the integrated reporting, the organizational principles of forming an integrated report are considered, taking into account the expediency of presenting in the integrated report the effect of capital synergy between the participants of the integrated association. This approach allows to take into account synergistic relationships between the indicators of capital efficiency and financial result of economic activity of a trading enterprise. As synergistic signs (criteria) of the combinations of business models of a trade production enterprise it is proposed to use the components of a business model: commercial activity; main products; the main results. In the intersection zone there is a synergistic effect, which is to increase the efficiency of trade and production enterprise. It is substantiated that the technology of actual completion and submission of an integrated report should take into account the specificity of the activity and sectoral affiliation of the entity. To do this, the paper proposes an approach to define the set of metrics based on stakeholder value orientation. For this, a methodology has been developed to identify and prioritize relevant topics for the purpose of integrated reporting, depending on the stakeholder category. This approach will allow you to generate accounting information that takes into account the relationship of the process of achieving customer value and value creation for the enterprise, as an important element in the enterprise management system. It is determined that in order to form an integrated report of competitive enterprise it is advisable to use the technology of forming accounting and analytical support of integrated reporting based on the use of a balanced scorecard, by including the indicators that have the greatest impact on the enterprise value creation process in the short, medium and long term. Because integrated thinking involves making decisions based on a broader range of performance metrics that include not only financial performance, employee loyalty, customers, business processes, but also aspects related to social responsibility, a balanced scorecard needs to be adapted for integrated reporting.