Проектно-орієнтоване управління організацією: узагальнені критерії вибору проектів

Abstract

У статті показано, що необхідність запровадження проектно-орієнтованого підходу до управління організаціями – підприємствами, фірмами, компаніями, зумовлена конкуренцією на ринковому просторі України. Вказано, що проектно-орієнтоване управління є дієвим методом посилення конкурентної стійкості будь-якої організації на визначеному сегменті ринку. Зазначено, що вітчизняні підприємства ще не зорієнтовані на використання проектно-орієнтованого управління. Це зумовлено, у першу чергу, непідготовленістю топ-менеджменту і відсутністю кваліфікованих кадрів. Встановлена необхідність розробки чіткого алгоритму запровадження і кількісних критеріїв вибору проектів, які реально будуть ефективними для організації за тієї чи іншої ситуації. За результатами огляду літератури виділено перелік показників, що використовуються для оцінки проектів на етапі їхнього проектування та практичної реалізації. Зроблено висновок про доцільність застосування для попереднього вибору проектів узагальнених вартісних критеріїв. Показано, що для кожного проекту існує обмеження на потенційно можливий ефект. Ефект від реалізації проекту можна максимізувати двома відомими способами: значним введенням «обсягів» ресурсів у проект і оптимізацією перетворення ресурсів, що надходять до проекту. Цей процес є тривалим і трудомістким, а іноді й досить витратним. У статті також зазначено, що якщо проект розробляється на умовах достатності ресурсів для його ефективного функціонування, то теоретично можна прогнозувати можливість необмеженого зростання ефекту упродовж певного терміну його життєвого циклу. За цієї умови менеджер проекту повинен буде вирішувати завдання оптимізації ефективності його функціонування шляхом реалізації так званих науково-технічних (галузевих) рішень за критерієм «ефект – вартість». На практиці це будуть відносний та абсолютний критерії. Практична корисність запропонованих до використання узагальнених критеріїв надає можливість менеджерові проекту визначати стратегію дальшого його розвитку, обґрунтовувати економічно доцільний рівень ефекту проекту і оцінювати раціональність рівня витрат ресурсів, що використовують у процесі розробки проекту, і оператора перетворення останніх.

В статье показано, что необходимость введения проектно-ориентированного подхода к управлению организациями – предприятиями, фирмами, компаниями, обусловлена конкуренцией на рыночном пространстве Украины. Указано, что проектно-ориентированное управление является действенным методом усиления конкурентной устойчивости любой организации на определенном сегменте рынка. Отмечено, что отечественные предприятия еще не ориентированы на использование проектно-ориентированного управления. Это обусловлено, в первую очередь, неподготовленностью топ-менеджмента и отсутствием квалифицированных кадров. Установлена необходимость разработки четкого алгоритма внедрения и количественных критериев выбора проектов, которые реально будут эффективными для организации в условиях той или иной ситуации. По результатам обзора литературы выделен перечень показателей, используемых для оценки проектов на этапе их проектирования и практической реализации. Сделан вывод о целесообразности применения для предварительного выбора проектов обобщенных стоимостных критериев. Показано, что для каждого проекта существует ограничение на потенциально возможный эффект. Эффект от проекта можно максимизировать двумя известными способами: значительным введением «объемов» ресурсов в проект и оптимизацией преобразования ресурсов, поступающих для разработки проекта. Этот процесс является длительным и трудоемким, а иногда и довольно затратным. В статье также указано, что если проект разрабатывается на условиях достаточности ресурсов для его эффективного функционирования, то теоретически можно прогнозировать возможность роста эффекта в течение определенного срока ее жизненного цикла. При этом условии менеджер проекта должен будет решать задачи оптимизации эффективности его функционирования путем реализации так называемых научно-технических (отраслевых) решений по критерию «эффект – стоимость». На практике это будут относительный и абсолютный критерии. Практическая полезность предлагаемых к использованию обобщенных критериев позволяет менеджеру проекта определять стратегию дальнейшего его развития, обосновывать экономически целесообразный уровень эффекта проекта и оценивать рациональность уровня затрат ресурсов, использующих в процессе разработки проекта, и оператора преобразования последних.

The article shows that the need to introduce a project-oriented approach to the management of organizations - enterprises, firms, companies, due to competition in the market space of Ukraine. It is indicated that project-oriented management is an effective method of enhancing the competitive stability of any organization in a particular market segment. It is noted that domestic enterprises are not yet focused on the use of project-oriented management. This is due, primarily, to the unpreparedness of top management and the lack of qualified personnel. The necessity of developing a clear implementation algorithm and quantitative criteria to select projects that are really effective for an organization in any case is established. According to the results of the literature review, it was highlighted a list of indicators used to evaluate projects at the stage of their design and practical implementation. The conclusion is made about the feasibility of applying the generalized cost criteria for preliminary selection of projects. It is shown that for each project there is a limit on the potential effect. The effect of the project can be maximized in the two well-known ways: a significant introduction of “volumes” of resources into the project and optimization of the conversion of resources received for project development. This process is lengthy and time consuming, and sometimes quite expensive. The article also states that if a project is developed on conditions of sufficient resources for its effective functioning, then it is theoretically possible to predict the possibility of increasing the effect during a certain period of its life cycle. Under this condition, the project manager will have to solve the problem of optimizing the efficiency of its operation by implementing the so-called scientific and technical (industry) solutions according to the “effect-cost” criterion. In practice, these will be relative and absolute criteria. The practical usefulness of the proposed to use generalized criteria allows the project manager to determine his further development strategy, substantiate the economically feasible level of the project effect and evaluate the rationality of the level of costs of resources used in the project development process and the transformation operator of the latter.