Патологоанатомічна диференційна характеристика вірусної геморагічної хвороби кролів у різних вікових групах

Abstract

У досліджуваних вікових групах кролів ВГХК мала особливості щодо клнічного перебігу та секційної картини. У окремих особин дорослих кролів виявляли ймовірні для ВГХК клінічні симптоми: носові чи ректальні крововиливи, ступоp, відсутність апетиту, іноді – гіпертермію; у молодняка –прояви адинамії, слабкості, загальної анемії. Топографічними дiлянками зізмінами були слизові оболонки кутанного типу. Вони особливо проявлялися у сукрільних самиць з проявом анемії або геморагій на слизових оболонкахстатевих органів. У більшості загиблих кролів ВГХК клінічно не діагностовулася. Загибель тварин була раптовою. У окремих тварин за декілька хвилин до їх загибелі спостерігалися нервові явища (зокрема,судоми). За повного секційного дослідження трупів загиблих кролів чи їх тушок, у 80 % випадків діагностовули прояв ГС, венозну гіперемію внутрішніх органів, рідку (не згорнуту) кров асфіктичного типу у судинах. В залежності від віку загиблих кролів, провідні патологоанатомічні зміни реєструвалися у різних системах органів. У дорослих самців на макроскопічному рівні чіткі зміни виявлялися у органах РС: виражений венозний застій у ВДШ (найбільш інтенсивний – у назальній порожнині та трахеї). У легенях діагностовано судинні розлади та/чи набряк: легені були неспалі та нерівномірно пігментовані з поверхні (межували червоні плями – геморагії та синюшно-червоні ділянки набряку). У відлученого молодняка на секційному рівні виявлялися спленальні патології (конгестія внаслідок стискання судин із макроскопічно вловлюваним ефектом збільшення селезінки в об’ємі та зміненим світло-фіолетовим кольором). У всіх загиблих кролів ураженою була печінка: діагностовано декілька варіантів гепаральних патологій та/чи їх поєднання. У більшості випадків мали місце значні судинні розлади (1 – субкапсулярні та/чи глибинні крововиливи; 2 – тотальна гіперемія). У 1/3 досліджених зразків печінки загиблих кролів діагностовано тотальний некроз її паренхіми із збільшенням величини, характерного забарвлення у глинистий відтінок, безструктурністю малюнка на розрізі та дряблою консистенцією. У печінці кастрованих кролів на відгодівлі діагностовано гепатоз із ефектом руйнації паренхіми: збудник захворювання не мав змоги збільшити інфекційну дозу, захворювання обривалося із відсутністю клінічного та секційного прояву. Діагностовано нефральні патології (особливо – у випадку загибелі кролів пізньої осені): геморагії у кірковий та мозковий шари нирок із некрозом та відповідною нирковою комою. У підсисного молодняка не виявлялися зміни, характерні для ГС, за винятком тварин із білим забарвленням хутра, у яких були слабко виражені ознаки геморагій у міжкільцевих ділянках трахеї