Систематический список жужелиц (Сoleoptera: Carabidae) Таджикистана (с элементами распространения по региону и зоогеографии)

Abstract

Систематический список жужелиц Таджикистана включает более 800 таксонов, в том числе 4 подсемейства, 33 трибы, 98 родов, 121 подрод, 463 вида, 88 подвидов. Рассмотрено распространение жужелиц по территории Таджикистана и их зоогеографическая характеристика. Выделено 17 типов ареалов, разбитых по 4 зоогеографическим комплексам, среди которых преобладает комплекс центральноазиатских и туркестанских видов, причѐм 159 видов и подвидов являются эндемиками Таджикистана, а 115 из них — локальным эндемиками, распространение которых ограничено одним каким-то хребтом, или даже частью хребта. Ещѐ 80 видов ограничены в своем распространении горными поднятиями Памиро-Алая, Тянь-Шаня и Копет-Дага, что ещѐ раз подчѐркивает очень высокую степень эндемизма гор Центральной Азии в целом и Таджикистана в частности. Довольно широко представлен древнесредиземный зоогеографический комплекс (121 вид), среди которых преобладают степные и восточно-средиземноморские элементы (по 35 видов). Бореально-палеарктический комплекс включает 56 видов, широко распространѐнных либо по всей Палеарктике, либо по еѐ большей части. Всего 11 видов выходят за пределы Палеарктики и распространены либо по всей Голарктике (6 видов), либо заселяют также тропические леса Палеотропического доминиона (5 видов).

Систематичний список турунів Таджикистану налічує понад 800 таксонів, у тому числі 4 підродини, 33 триби, 98 родів, 121 підрід, 463 види, 88 підвидів. Розглянуто поширення турунів на території Таджикистану та їх зоогеографічна характеристика. Виділено 17 типів ареалів, розбитих по 4 зоогеографічним комплексам, серед яких переважає комплекс центральноазіатських і туркестанських видів, причому 159 видів і підвидів є ендеміками Таджикистану, а 115 з них — локальними ендеміками, розповсюдження яких обмежено одним якимось хребтом, або навіть частиною хребта. Ще 80 видів обмежені у своєму поширенні гірськими підняттями Паміро-Алаю, Тянь-Шаню та Копет-Дагу, що ще раз підкреслює дуже високий ступень ендемізму гір Центральної Азії у цілому та Таджикистану зокрема. Досить широко представлений древньосередземний зоогеографічний комплекс (121 вид), серед яких переважають степові та східно-середземноморські елементи (по 35 видів). Бореально-палеарктичний комплекс охоплює 56 видів, широко розповсюджених або усією Палеарктикою, або її більшою частиною. Усього 11 видів виходять за межі Палеарктики та поширені або усією Голарктикою (6 видів), або заселяють також тропічні ліси Палеотропічного домініону (5 видів).

Systematic list of ground beetles of Tajikistan includes more than 800 taxa, including 4 subfamilies, 33 tribes, 98 genera, 121 subgenera, 463 species, and 88 subspecies. The distribution of ground beetles on the territory of Tajikistan and their zoogeographical characteristic are examined. 17 types of habitats are picked out and selected to 4 zoogeographic complexes. Complex of Turkestan and Central Asian species is dominated. 159 species and subspecies are endemics to Tajikistan, and 115 of them are local endemics (its distribution is limited by one mountain ridge or even part of the ridge). Another 80 species are limited in their distribution by mountain elevations of Pamir-Alai, Tien Shan, and Kopet Dagh, which once again emphasizes the very high degree of endemism of the mountains of Central Asia generally and Tajikistan particularly. Old Mediterranean zoogeographical complex is fairly well represented by 121 species, of them steppe and Eastern Mediterranean elements are dominated (35 species each). Boreal Palaearctic complex includes 56 species widely distributed either throughout the Palearctic region or at its most part. Total 11 species beyond the Palaearctic region and either distributed throughout the Holarctic (6 species) or also occupy the rainforests of Paleotropical dominion (5 species).