Використання діагностичної цінності ознак якості ґрунту при його екологічному контролі

Abstract

Дане дослідження присвячене питанням можливості вирішення задачі інтегрованого керування якістю землі при організації його контролю з метою виконання норм природокористування та прогнозованого вирішення завдань отримання максимального урожаю, стратегічного керування технологічними процесами для зменшення дегуміфікації, організації земельного кадастру та упорядкуванню землі в умовах сільськогосподарського упорядкування. Стратегічний напрямок використання земельних ресурсів у перспективі визначає його подальший характер використання, вибір сівозмін, застосування оптимальних технологічних процесів, строків висіву та збору урожаю, тощо... Необхідною ланкою для цього є контроль якості проведених польових робіт, фізичних, хімічних та біологічних показників антропогенного впливу. Запропонована математична модель для можливості діагностики об’єкту контролю та отриманням у подальшому узагальнюючих показників його якості (грунту). Розглядається діагностична цінність ознак (показники хімічного та фізичного стану землі, результати оцінки якості обробітку, хімічної меліорації, якості робіт по удобренню, проведеної сівби, застосування гербіцидів, проведення перевірки якості заходів боротьбі із шкідниками, збиральних робіт тощо), розробка аналітичних залежностей критеріїв, із можливістю діагностики об’єкту та отриманням у подальшому узагальнюючих показників якості контролю. Експериментальні дані отримують згідно нормативним вимогам у визначені строки. Проведена постановка діагнозу при вірогіднісних методах розпізнавання наступна. Побудоване вирішальне правило, за допомогою котрого, сукупність ознак, що діагностується, віднесена до одного із можливих станів (діагнозів). Оцінена вірогідність прийнятного рішення та ступінь ризику помилкового рішення. Кількісне визначення діагностичної цінності окремої ознаки, комплексу ознак або узагальнюючих ознак проведено на основі теорії інформації . Діагностична цінність ознак визначається долею кількості інформації, що привнесена цією ознакою в систему розпізнавання стану. Більшість ознак (складні) при оцінюванні стану грунтів визначають наявність ряду градацій – діагностичні інтервали, так як завжди можливо кількісно чітко з’ясувати, як пороги. Отримані результати дослідження можливо використати для формалізації оцінки стану грунтів з метою впорядкування землеустрою і кадастру, вирішення загальних діагностичних задач стратегічного та поточного корегування і поліпшення якості землі для отримання ефективних і оптимальних рішень покращення урожайності за умови виконання екологічного законодавства.

Данное исследование посвящено вопросам возможности решения задачи интегрированного управления качеством земли при организации его контроля с целью выполнения норм природопользования и прогнозируемого решения задач получения максимального урожая, стратегического управления технологическими процессами для уменьшения дегумификации, организации земельного кадастра и упорядочению земли в условиях сельскохозяйственного упорядочения. Стратегическое направление использования земельных ресурсов в перспективе определяет его дальнейший характер использования, выбор севооборотов, применения оптимальных технологических процессов, сроков посева и сбора урожая, и тому подобное ... Необходимым звеном для этого является контроль качества проведенных полевых работ, физических, химических и биологических показателей антропогенного воздействия. Предложенная математическая модель для возможности диагностики объекта контроля и получением в дальнейшем обобщающих показателей его качества (почвы). Рассматривается диагностическая ценность признаков (показатели химического и физического состояния земли, результаты оценки качества обработки, химической мелиорации, качества работ по удобрению, проведенной сева, применение гербицидов, проведение проверки качества мероприятий борьбе с вредителями, уборочных работ и т.п.), разработка аналитических зависимостей критериев, с возможностью диагностики объекта и получением в дальнейшем обобщающих показателей качества контроля. Экспериментальные данные получают согласно нормативным требованиям в определенные сроки. Проведена постановка диагноза при вероятностных методах распознавания следующая. Построенное решающее правило, с помощью которого, совокупность признаков, диагностируется, отнесена к одному из возможных состояний (диагнозов). Оценена вероятность приемлемого решения и степень риска ошибочного решения. Количественное определение диагностической ценности отдельного признака, комплекса признаков или обобщающих признаков проведено на основе теории информации. Диагностическая ценность признаков определяется судьбой количества информации, привнесенная этому признаку в систему распознавания состояния. Большинство признаков (сложные) при оценке состояния почв определяют наличие ряда градаций – диагностические интервалы, так как всегда возможно количественно четко выяснить, как пороги. Полученные результаты исследования возможно использовать для формализации оценки состояния почв с целью упорядочения землеустройства и кадастра, решения общих диагностических задач стратегического и текущего корректировки и улучшения качества земли для получения эффективных и оптимальных решений улучшения урожайности при условии выполнения экологического законодательства.

This study addresses the possibility of solving the problem of integrated land quality management in the organization of its control in order to meet environmental standards and predictive tasks of obtaining maximum yield, strategic management of technological processes to reduce dehumidification, organization of land cadastre and ordering the land in terms of agricultural management. The strategic direction of land resources use in the future determines its further nature of use, selection of crop rotations, application of optimal technological processes, terms of seeding and harvesting, etc. ... The necessary link for this is the quality control of field work, physical, chemical and biological indicators of anthropogenic impact. A mathematical model is proposed for the possibility of diagnosing a control object and further generalizing its quality (soil). Diagnostic value of features (indicators of chemical and physical state of the earth, results of estimation of quality of cultivation, chemical reclamation, quality of works on fertilization, sowing, application of herbicides, carrying out quality control of measures of pest control, harvesting works, etc.), development of analytical dependencies of criteria, is considered the ability to diagnose the object and obtain further generalizations of the quality of control. The experimental data are obtained according to the regulatory requirements within the specified time limits. The diagnosis at the probabilistic methods of recognition is as follows. A decisive rule is constructed by which the set of diagnosed features is assigned to one of the possible conditions (diagnoses). The likelihood of a decision being made and the degree of risk of a wrong decision are estimated. The quantitative determination of the diagnostic value of an individual trait, complex of traits or generalizations is based on information theory The diagnostic value of a trait is determined by the fraction of the amount of information that the trait brings to the status recognition system. Most features (difficult) in assessing the condition of soils determine the presence of a number of gradations – diagnostic intervals, as it is always possible to quantify clearly how thresholds are. The results of the study can be used to formalize the assessment of soil conditions in order to streamline land and cadastre, solve common diagnostic problems of strategic and ongoing adjustment and improve the quality of land to obtain effective and optimal solutions for improving yields.