Методологічні підходи оцінки зон трансферу кукурудзи на зерно за показником урожайності

Abstract

В якості специфічних зон трансферу кукурудзи на зерно аналізували 25 областей та загальний рівень по Україні. Аналіз проводили за показником урожайності впродовж 2000-2016 рр. За коефіцієнтом регресії всі області характеризувалися позитивним значенням в межах 0,03-0,58. Для більш системного врахування зональних особливостей аналізували середній (х�) та мінімальний (min) і максимальний (max) рівень показників в абсолютному та порівняно до України форматах. Додатково аналізували статистичні та регресійні коефіцієнти як індикатори рівня та характеру наявних процесів. По кожній з градацій за рахунок ранжування виділяли типові пули областей з формалізованою типовістю за технологічним забезпеченням та реалізацією генетичного потенціалу продуктивності (РГПП). За точністю апроксимації (R2) при виділеному рівні 0,8 (задовільна апроксимація) виділялися АРК*, Волинська, Івано-Франківська, Рівненська, Сумська, Тернопільська та Херсонська області, в яких в ближній перспективі можна очікувати зростання урожайності кукурудзи на зерно. Формалізовано частка суми всіх градацій урожайності кукурудзи на зерно ≤5,0 т/га становить 66,6% та ≥5,0 т/га 33,4%. За показником урожайності провідний сегмент (76%) сформували 12 областей (48%) з коефіцієнтом варіації V% - 20% та 7 областей (28%) V% -30%. Проведений аналіз виділив актуальність зональної спеціалізації та розробки і запровадження системи поправочних коефіцієнтів для досягнення репрезентативного та одно форматного коректного рівня порівняння зон трансферу. При цьому показник урожайності розглядається як індикатор необхідності обґрунтованого корегування або розробки зональної системи технологічного забезпечення виробництва кукурудзи на зерно.

В качестве специфических зон трансфера кукурузы на зерно анализировали 25 областей и уровень по Украине. Анализ проводили по показателю урожайности за 2000 - 2016 гг. Для более системного учета зональных особенностей анализировали средний уровень (х�), а также градации минимальных (min) и максимальных (max) показателей в абсолютном, и сравнительном к Украине форматам. По коэффициенту регрессии всеі области характеризовалисья положительным значением в пределахх 0,03-0,58. Для более системного учета зональных особенностей анализировали средний (х�), минимальный (min) и максимальный (max) уровень показателей в абсолютном и сравнительно к Украине форматах. Дополнительно анализировали статистические и регрессионные коэффициенты як индикаторы уровня и характера имеющихся процессов. По каждой из градаций за счет ранжирования выделяли типичные пулы областей с формализованной типичностью по технологическому обеспечению и реализации генетического потенциалу продуктивности (РГПП). По точности апроксимации (R2) на удовлетворительном уровне (0,8) выделялись АРК*, Волынская, Ивано-Франковская, Ровенская, Сумская, Тернопольская и Херсонская области, в которых в ближней перспективе можно ожидать роста урожайности кукурузы на зерно. Формализовано доля сумы всех градаций урожайности кукурузы на зерно ≤5,0 т/га составляет– 66,6% и ≥5,0 т/га 33,4%. По показателю урожайности ведущий сегмент (76%) сформировали 12 областей (48%) с коэффициентом вариации V% - 20% и 7 областей (28%) V% - 30%. Проведенный анализ выделил актуальность зональной специализации, а также разработки и внедрения системы поправочных коэффициентов для достижения репрезентативного и одно форматного корректного уровня сравнения зон трансферу. При этом показатель урожайности рассматривается как индикатор необходимости обоснованной корректировки или разработки зональной системы технологического обеспечения производства кукурузы на зерно.

25 regions and the Ukraine level were analyzed as specific zones for the transfer of corn, The analysis was carried of the corn yield during 2000-2016. All regions were characterized by a positive regression coefficient within the range of 0.03-0.58. The average (x) ̅, minimum (min) and maximal (max) yield gradations were analyzed in absolute and comparative formats. Were shown zonal features. The statistical and regression coefficients were analyzed as indicators of the level and nature of existing processes. Were distinguished typical pules areas with a formalized type of technological support and the implementation of the genetic potencial of productivity (RGPP). It is expected increase corn yieldin ARC *, Volyn, Ivano-Frankivsk, Rivne, Sumy, Ternopil and Kherson regions in the near future with the satisfactory approximation (R2=0,8). Formalized part of of yield gradation ≤5.0 t / ha is -66.6% and ≥5.0 t / ha 33.4%. The leading segment (76%) were formed 12 regions (48%) with a coefficient of variation V% - 20% and 7 regions (28%) with V% - 30% . The analysis has highlighted the relevance of zonal specialization and the development and implementation of a correction factor system to achieve a representative and correct level of comparison of transfer zones. The yield is considered as an indicator of the reasonable adjustment or development of a zonal system of technological support for the production of corn.