Визначення джерел стійкості ячменю ярого до шкідливих організмів

Abstract

Упродовж вегетаційного періоду 2013−2015 рр. в умовах провокаційного фону внутрішньостеблових шкідників і листкових хвороб, штучного інфекційного фону кам’яної сажки вивчено 122 зразки ячменю ярого, які походять із 14 країн світу, зокрема з України (49 зразків), Росії (20 зразків), Сирії (11 зразків), Казахстану (8 зразків), Білорусі (9 зразків), Канади (5 зразків), Німеччини (5 зразків), невідомого походження (5 зразків), Словакії (3 зразки), Великобританії (2 зразки) та по одному зразку з Монголії, Чехії, Сербії, Естонії, Норвегії. За результатами трирічного дослідження серед колекційного матеріалу визначено 36 джерел з індивідуальною стійкістю до кам’яної сажки (бал стійкості 9), серед яких 13 з України, сім з Росії, сім з Сирії, три з Канади, два з Німеччини, два з Казахстану, один з Білорусі та один невідомого походження; два зразки стійких до гельмінтоспоріозних плямистостей (бал стійкості 6): IR 08584 Таловський 9 та IR 08583 Натали з Росії; один зразок до внутрішньостеблових шкідників (бал стійкості 6) IR 08599 Крок з України. Груповою стійкістю до кам’яної сажки та гельмінтоспоріозних плямистостей характеризувалось одне джерело (бал стійкості 9−6) — IR 08343 Sedna з Канади. Впродовж трирічного дослідження виявлено два джерела з комплексною стійкістю до кам’яної сажки та внутрішньостеблових шкідників (бал стійкості 9−6): IR 08368 Модерн з України та IR 06224 Юдиз з Казахстану

На протяжении вегетационного периода 2013−2015 гг. в условиях провокационного фона внутристебельных вредителей и листовых болезней, а также искусственного инфекционного фона каменной головни изучено 122 образца ячменя ярового, происхождением из 14 стран мира, в частности из Украины (49 образцов), России (20 образцов), Сирии (11 образцов), Казахстана (8 образцов), Беларуси (9 образцов), Канады (5 образцов), Германии (5 образцов), неизвестного происхождения (5 образцов), Словакии (3 образца), Великобритании (2 образца) и по одному образцу из Монголии, Чехии, Сербии, Эстонии, Норвегии. В результате трехлетнего изучения среди коллекционного материала выделены 36 источников с индивидуальной устойчивостью к каменной головне (бал устойчивости 9), среди которых 13 из Украины, семь из России, три из Канады, два из Германии, два из Казахстана, один из Беларуси и один неизвестного происхождения; два образца устойчивых к гельминтоспориозным пятнистостям (бал устойчивости 6) Таловский 9 и Натали из России; один образец к внутристебельным вредителям (бал устойчивости 6) Крок из Украины. Групповой устойчивостью к каменной головне и гельминтоспориозным пятнистостям охарактеризован один источник (бал устойчивости 9– 6) — Sedna из Канады. Также выделены два источника с комплексной устойчивостью к каменной головне и внутр

122 spring barley accessions originating from 14 countries, in particular from Ukraine (49 accessions), Russia (20 accessions), Syria (11 accessions), Kazakhstan (8 accessions), Belarus (9 accessions), Canada (5 accessions), Germany (5 accessions), Slovakia (3 accessions), Great Britain (2 accessions), Mongolia, the Czech Republic, Serbia, Estonia, Norway (1 accession from each), and of unknown origin (5 accessions) were studied during the vegetation periods of 2013−2015 on provocative backgrounds on intrastem pests and leaf diseases as well as artificial head smut infection. The weather conditions during the spring barley vegetation periods in the study years differed by the average daily temperature and precipitation, which affected the development and prevalence of diseases and populations of crop pests. In 2013−2015 the levels of infectious backgrounds varied within the following ranged: head smut ― 25.0−65.0%; Helminthosporium graminearum — 32.0−100.0%; powdery mildew — 0.0−65.0%; intrastem pests — 40.0–95.6%. The three-year study identified 36 sources of individual resistance to head smut (resistance score 9), including 13 from Ukraine, 7 from Russia, 3 from Canada, 2 from Germany, 2 from Kazakhstan, 1 from Belarus and 1 of unknown origin; 2 accessions resistant to Helminthosporium graminearum (resistance score 6): ‘Talovskiy 9’ and ‘Natali’ from Russia; and 1 accession resistant to intrastem pests (resistance score 6): ‘Krok’ from Ukraine among the collection material. One source (resistance score 9−6), ‘Sedna’ from Canada had group resistance to head smut and Helminthosporium graminearum. In addition, we highlighted 2 sources with complex resistance to head smut and intrastem pests (resistance score 9−6): ‘Modern’ from Ukraine and ‘Yudiz’ from Kazakhstan