Вплив 6-бензиламінопурину на інтенсивність калюсогенезу і органогенезу Linum usitatissimum L. в умовах in vitro.

Abstract

Linum usitatissimum L. convar. elongatum (сорт Глінум) значною мірою здатний до утворення калюсу на гіпокотильних сегментах за умови культивування на живильному середовищі Мурасіге і Скуга з додаванням 30 г/л сахарози, фотоперіоді 16 год, при відносній вологості повітря 60-80%, температурі повітря 22-24°С і під впливом: 1) лише ауксинів, 2) лише цитокінінів, 3) комбінації ауксинів і цитокінінів екзогенного походження. Найвища частота органогенезу спостерігалась під впливом 1,0 мг/л 6-бензиламінопурину (БАП), 0,3 мг/л кінетину (тобто лише цитокінінів), поєднання 1-нафтилоцтової кислоти (НОК) і БАП, індоліл 3-оцтової кислоти (ІОК) і БАП. Проведені дослідження із залученням порівняно великого варіаційного ряду концентрацій БАП свідчать про те, що за наявності ауксину (0,05 мг/л НОК в усіх варіантах) ефективність калюсогенезу і регенерації пагонів була вищою. Разом з тим, застосування лише БАП може бути цілком самодостатнім прийомом для індукції калюсо- і органогенезу. Для досліджуваного виду в цілому і даного генотипу зокрема достатнім для органогенезу є синтез ауксинів ендогенного походження за наявності цитокінінів екзогенного походження. Збільшення концентрації БАП до 3,0 мг/л пригнічувало ріст калюсу і регенерацію пагонів. Оптимальні концентрації фітогормону можна виразити нерівністю 1,0 ≤ БАП ≤ 1,75, а за умови додавання до середовища 0,05 мг/л НОК нерівністю 0,5 ≤ БАП ≤ 2,0. Найбільша результативність калюсогенезу і органогенезу виявлена у варіантах: 1) 1,5 мг/л БАП, 2) 1,25 мг/л БАП і 0,05 мг/л НОК. Реакція L. usitatissimum L. convar. elongatum на вплив фітогормонів відрізнялася від такої L. usitatissimum L. convar. mediterraneum.

Linum usitatissimum L. convar. elongatum (Hlinum variety) is mostly capable to form the callus on the hypocotyl segments provided that it is cultivated on a Murashige and Skoog medium supple mented with 30 g/L sucrose, a 16 h photoperiod, a 60–80% relative humidity, an 22-24°C air tem perature, and under the influence of only auxins (i), only cytokinins (ii) and combinations of auxins and cytokinins (iii) of exogenous origin. The highest frequency of organogenesis was in the variant with 1,0 mg/L 6-benzylaminopurine (BAP), 0.3 mg/L kinetine (cytokinins only), a combination of 1-naphthylacetic acid (NAA) and BAP, indole-3-acetic acid (IAA) and BAP. Studies with a large variation range of BAP concentrations indicate that in the presence of auxin NAA (0.05 mg/L in all variants) the efficiency of callus formation and shoots regeneration was higher. However, the use of only BAP can be quite a distinct technique for the induction of callus and organoge nesis. For the studied species in general and this genotype in particular the synthesis of auxins of endogenous origin in the presence of cytokinins of exogenous origin is sufficient for organogenesis. Increasing of the concentration of BAP up to 3.0 mg/L inhibited the callus formation and shoots regeneration. The optimal concentrations of phytohormones can be expressed by inequality 1.0 ≤ BAP ≤ 1.75, and when 0.05 mg/L of NAA is added to the medium, inequality 0.5 ≤ BAP ≤ 2.0. The greatest efficien cy of callus formation and organogenesis was found in variants 1.5 mg/L BAP (i), 1.25 mg/L BAP and 0.05 mg/L NAA (ii). Reaction of L. usitatissimum L. convar. elongatum on the effect of phyto hormones compared to L. usitatissimum L. convar. mediterraneum was different.

Linum usitatissimum L. convar. elongatum (сорт Глинум) в значительной степени способен к образованию каллуса на гипокотильных сегментах при условии культивирования на питательной среде Мурасиге и Скуга с добавлением 30 г/л сахарозы, при фотопериоде 16 ч, относительной влажности воздуха 60–80%, температуре воздуха 22-24°С и под влиянием: 1) только ауксинов, 2) только цитокининов, 3) комбинации ауксинов и цитокининов экзогенного происхождения. Самая высокая частота органогенеза наблюдалась под влиянием 1,0 мг/л 6-бензиламинопурина (БАП), 0,3 мг/ кинетина (т. е. только цитокининов), сочетания 1-нафтилуксусной кислоты (НУК) и БАП, индолил-3-уксусной кислоты (ИУК) и БАП. Проведенные исследования с привлечением сравнительно большого вариационного ряда концентраций БАП свидетельствуют о том, что при наличии ауксина (0,05 мг/л НУК во всех вариантах) эффективность каллусогенеза и регенерации побегов была выше. Вместе с тем применение только БАП может быть вполне самодостаточным приемом для индукции каллусо- и органогенеза. Для изучаемого вида в целом и данного генотипа в частности достаточным для органогенеза является синтез ауксинов эндогенного происхождения при наличии цитокининов экзогенного происхождения. Увеличение концентрации БАП до 3,0 мг/л угнетало рост каллуса и регенерацию побегов. Оптимальные концентрации фитогормона можно выразить неравенством 1,0 ≤ БАП ≤ 1,75, а при добавлении в среду 0,05 мг/л НУК неравенством 0,5 ≤ БАП ≤ 2,0. Наибольшая результативность каллусогенеза и органогенеза обнаружена в вар иантах: 1) 1,5 мг/л БАП, 2) 1,25 мг/л БАП и 0,05 мг/л НУК. Реакция L. usitatissimum L. convar. elongatum на влияние фитогормонов отличалась от таковой у L. usitatissimum L. convar. mediterraneum.