Методичні засади визначення оптимальності галузевої структури аграрних підприємств

Abstract

В статі розглядаються методичні засади визначення оптимальності галузевої структури аграрних підприємств. Встановлено, що вирішення загальної проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств за рахунок удосконалення управління їх спеціалізацією та оптимізацією галузевої структури потребує подолання існуючого протиріччя між необхідністю моделювання динаміки їх розвитку для визначення оптимального рівня показників, з одного боку, а з іншого – суттєвими обмеженнями використання традиційних методів аналізу в умовах нечисленних сукупностей показників та їх функціонального взаємозв’язку. Обґрунтовано доцільність використання методу статистичних рівнянь залежностей з пошуком оптимуму показників ефективності діяльності для створення моделі динаміки розвитку аграрних підприємств в умовах обмежених сукупностей даних. Показано, що встановлення закономірних зв’язків між специфічною дією основних факторів на галузеву структуру аграрних підприємств повинно базуватись на експериментальних дослідженнях з обґрунтуванням використання методики, яка дозволить визначити оптимальний рівень галузевої структури конкретних підприємств.

В статье рассматриваются методические основы определения оптимальности отраслевой структуры аграрных предприятий. Установлено, что решение общей проблемы повышения эффективности деятельности предприятий за счет совершенствования управления их специализацией и оптимизацией отраслевой структуры требует преодоления существующего противоречия между необходимостью моделирования динамики их развития для определения оптимального уровня показателей, с одной стороны, а с другой - существенными ограничениями использования традиционных методов анализа в условиях малочисленных совокупностей показателей и их функциональной взаимосвязи. Обоснована целесообразность использования метода статистических уравнений зависимостей с поиском оптимума показателей эффективности деятельности для создания модели динамики развития аграрных предприятий в условиях ограниченных совокупностей данных. Показано, что установление закономерных связей между специфическим действием основных факторов на отраслевую структуру аграрных предприятий должно основываться на экспериментальных исследованиях с обоснованием использования методики, которая позволит определить оптимальный уровень отраслевой структуры конкретных предприятий.

The article discusses the methodological basis for determining the optimality of the sectoral structure of agricultural enterprises. It was found that solving the general problem of increasing the efficiency of enterprises by improving the management of their specialization and optimizing the sectoral structure requires overcoming the existing contradiction between the need to model the dynamics of their development to determine the optimal level of indicators, on the one hand, and on the other, significant limitations of using traditional analysis methods in conditions of small aggregates of indicators and their functional relationship. The expediency of using the method of statistical equations of dependencies with the search for optimum performance indicators to create a model of the dynamics of the development of agricultural enterprises in conditions of limited data sets has been substantiated. It is shown that the establishment of natural links between the specific action of the main factors on the sectoral structure of agricultural enterprises should be based on experimental studies with the rationale for using the methodology, which will determine the optimal level of sectoral structure of specific enterprises.