Выбор стратегии обращения и создание экономико-математической модели управления твердыми бытовыми отходами на основе мирового позитивного опыта конца XIX – начала XX вв

Abstract

Предметом изучения в данной статье является процесс «обращения с отходами». Цель данной статьи состоит в изучении позитивного опыта утилизации и переработки твердых бытовых отходов (ТБО) конца XIX – начала XX вв. в некоторых государствах мира; создание экономикоматематической модели рационального распределения ТБО по предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей. Задачи: Провести анализ литературных источников и систематизировать данные по формированию ТБО в ряде стран мира; сделать выводы о возможности использования позитивного международного опыта для управления отходами, определить факторы, влияющие на выбор стратегии управления ТБО; дать математическую формулировку экономико-математической модели распределения ТБО по перерабатывающим предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей. Методологической основой исследования являются общенаучные и специальные методы научного познания. А именно: на основе системного анализа были проанализированы данные относительно опыта утилизации и переработки ТБО конца XIX – начала XX вв. в некоторых государствах мира, в т. ч. и на территориях, которые входят в состав современной Украины. Путем использования теоретических положений исследования и аппарата линейного программирования была предложена математическая формулировка экономико-математической модели распределения ТБО по перерабатывающим предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей. Получены следующие результаты: Изучен позитивный опыт утилизации и переработки ТБО конца XIX – начала XX вв. в некоторых государствах мира. Проанализированы основные стратегии управления отходами, их преимущества и недостатки, а также выявлены факторы, влияющие на эффективность «обращения с отходами», при выборе стратегии управления ТБО. Выводы: Опасность отходов, скапливающихся в больших городах, для здоровья людей и заражения почв и водоемов осознавалась специалистами уже в конце XIX века. Вполне реально использовать в Украине опыт Киева и Германии начала XX века, и перерабатывать ТБО в топливо и корм для скота. Для повышения эффективности «обращения с отходами», при выборе стратегии управления отходами следует учитывать не только дисперсию качественного состава и норм накопления бытовых отходов, но и организационно-технические операции регулирования работ с отходами. Экономико-математическая модель распределения отходов по перерабатывающим предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей может быть сформулирована как транспортная задача распределительного типа. Аналогично, могут быть сформулированы задача максимизации прибыли или же распределения отходов отраслевого характера, например, сложных химических производств, военных отходов и т.д.

Предметом вивчення в даній статті є процес «поводження з відходами». Мета даної статті полягає у вивченні позитивного досвіду утилізації та переробки твердих побутових відходів (ТПВ) кінця XIX - початку XX ст. в деяких країнах світу; створення економіко-математичної моделі раціонального розподілу ТПВ по підприємствах з урахуванням наявності необхідних технологій і виробничих потужностей. Завдання: Провести аналіз літературних джерел і систематизувати дані по формуванню ТПВ в ряді країн світу; зробити висновки про можливість використання позитивного міжнародного досвіду для управління відходами, визначити чинники, що впливають на вибір стратегії управління ТПВ; дати математичне формулювання економіко-математичної моделі розподілу ТПВ по переробним підприємствам з урахуванням наявності необхідних технологій і виробничих потужностей. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. А саме: на основі системного аналізу були проаналізовані дані щодо досвіду утилізації та переробки ТПВ кінця XIX - початку XX ст. в деяких країнах світу, в т. ч. і на територіях, які входять до складу сучасної України. Шляхом використання теоретичних положень дослідження та апарату лінійного програмування було подано математичне формулювання економіко-математичної моделі розподілу ТПВ по переробним підприємствам з урахуванням наявності необхідних технологій і виробничих потужностей. Отримані наступні результати: Вивчено позитивний досвід утилізації та переробки ТПВ кінця XIX - початку XX ст. в деяких державах світу. Проаналізовано основні стратегії управління відходами, їх переваги та недоліки, а також виявлено чинники, що впливають на ефективність «поводження з відходами», при виборі стратегії управління ТПВ. Висновки: Небезпека відходів, які накопичуються в великих містах, для здоров'я людей і зараження ґрунтів та водойм усвідомлювалася фахівцями вже в кінці XIX століття. Цілком реально використовувати в Україні досвід Київа та Німеччини початку XX сторіччя, і переробляти ТПВ в паливо і корм для худоби. Для підвищення ефективності «поводження з відходами», при виборі стратегії управління відходами слід враховувати не тільки дисперсію якісного складу і норм накопичення побутових відходів, а й організаційно-технічні операції регулювання робіт з відходами. Економіко-математична модель розподілу відходів по переробним підприємствам з урахуванням наявності необхідних технологій і виробничих потужностей може бути сформульована як транспортна задача розподільного типу. Аналогічно, можуть бути сформульовані завдання максимізації прибутку або ж розподілу відходів галузевого характеру, наприклад, складних хімічних виробництв, військових відходів і т.д.