Видовий склад і чисельність садових довгоносиків у саду ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва

Abstract

Встановлено видовий склад комплексу садових довгоносиків і трубкокрутів у яблуневому саду ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва та визначено їхню чисельність. У 2018 р. в яблуневому саду виявлено п’ять видів садових довгоносиків і трубкокрутів у такому співвідношенні: Coenorrhinus pauxillus Germ. — 44,2 %, Anthonomus pomorum L. — 35,4 %, Sciaphobus squalidus Gyll. — 9,8 %, Coenorrhinus aequatus L. — 7,7 %, Rhynchites bacchus L. — 2,9 %. Домінували й найбільш численними були букарка та яблуневий квіткоїд. Перші особини яблуневого квіткоїда, букарки й казарки виявлені у фенофазу початку набубнявіння бруньок, переважав за чисельністю яблуневий квіткоїд — 2,4 екз. / дерево. У фенофазу розпускання бруньок яблуні домінувала букарка — 14,8 екз. / дерево. Також у цю фенофазу з’явилися жуки сірого брунькового довгоносика — 0,5 екз. / дерево. У фенофазу висування бутонів у кронах яблунь з’явилися жуки глодового червонокрилого трубкокрута — 1,7 екз. / дерево. Домінуючими шкідниками залишалися букарка та яблуневий квіткоїд. У фенофазу відокремлення бутонів — рожевий бутон найбільш масовими за чисельністю були сірий бруньковий довгоносик — 3,7 екз. / дерево та глодовий червонокрилий трубкокрут — 3,2 екз. / дерево.

Установлен видовой состав комплекса садовых долгоносиков и трубковертов в яблоневом саду УНПЦ «Опытное поле» ХНАУ им. В. В. Докучаева и определена их численность. В 2018 г. в яблоневом саду выявлено пять видов садовых долгоносиков и трубковертов в таком соотношении: Coenorrhinus pauxillus Germ. — 44,2 %, Anthonomus pomorum L. — 35,4 %, Sciaphobus squalidus Gyll. — 9,8 %, Coenorrhinus aequatus L. — 7,7 %, Rhynchites bacchus L. — 2,9 %. Доминирующими и наиболее многочисленными были букарка и яблоневый цветоед. Первые экземпляры яблоневого цветоеда, букарки и казарки обнаружены в фенофазу начала набухания почек, наиболее многочисленным был яблоневый цветоед — 2,4 экз./дерево. В фенофазу распускания почек яблони доминирующим вредителем была букарка — 14,8 экз./дерево. Также в эту фенофазу появились жуки серого почкового долгоносика — 0,5 экз./дерево. В фенофазу выдвижения бутонов в кронах яблонь появились жуки боярышникового краснокрылого трубковерта — 1,7 экз./дерево. Доминирующими вредителями оставались букарка и яблоневый цветоед. В фенофазы обособления бутонов и розового бутона наиболее массовыми по численности были серый почковый долгоносик — 3,7 экз./дерево и боярышниковый краснокрылый трубковерт — 3,2 экз./дерево

A species composition of garden Curculionidae and Rhynchitidae in apple-tree orchard of the Educational-Scientific-Production Center "Experimental field" of KhNAU named after V. V. Dokuchayev was identified, and their population density was evaluated. In 2018 five species of garden Curculionidae and Rhynchitidae were found in the apple orchard in the following ratio Neocoenorrhinus pauxillus Germ. — 44.2 %, Anthonomus pomorum L. — 35.4 %, Sciaphobus squalidus Gyll. — 9.8 %, Coenorrhinus aequatus L. — 7,7 %, Rhynchites bacchus L. — 2,9 %. The first individuals of Anthonomus pomorum L., Neocoenorrhinus pauxillus Germ., and Rhynchites bacchus L. were registered in the phenophase of the beginning of buds swelling, Anthonomus pomorum L. was the most numerous with population density 2.4 specimens per tree. In the phenophase of bud break on apple trees the dominant pest was Neocoenorrhinus pauxillus Germ. with population density 14.8 specimens per tree. Also in this phenophase the beetles of Sciaphobus squalidus Gyll. appeared, but their population number was in significant — 0.5 specimens per tree. In the phenophase of bud extension the beetles of Coenorrhinus aequatus L. appeared in the crowns of apple trees — 1.7 specimens per tree. However, Neocoenorrhinus pauxillus Germ. and Anthonomus pomorum L. remained the dominant pests during this phenophase of apple tree development. In the phenophase of bud separation and rosebud, Sciaphobus squalidus Gyll. — 3.7 specimens per tree and Coenorrhinus aequatus L. — 3.2 specimens per tree were the dominant weevil species