Методологічні аспекти діагностики рекреагенної трансформації дубових лісів за різноманіттям угруповань ксилотрофних грибів та фітобіоти.

Abstract

Зміни екологічних умов дубових лісів зеленої зони міста показано на прикладі урочища «Голендерня» Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України та урочища «Товста», що на околиці м. Біла Церква. Вони спричинені нерегульованим рекреаційним навантаженням, фізичним і біологічним забрудненням, реконструкцією лісового типу ландшафту в парковий тип, забудовою, видобуванням піску, збором лікарських рослин, грибів, ягід тощо. Комплексний вплив зазначених чинників призводить до деградації перестійних (урочище «Голендерня») і середньовікових (урочище «Товста») дубових насаджень на рівні ІІІ стадії рекреаційної дигресії. У напрямі від ядра лісових масивів до приміського узлісся зріджується деревний намет, змінюється структура деревостанів, а подекуди порушується й цілісність фітоценозів, що загалом змінює умови лісового середовища. Підтверджено, що ксилотрофні гриби виконують регулюючу функцію у лісах, впливаючи на розвиток різних структур фітоценозів, і досить інформативно відображують стан деревостанів. Виявлено позитивні та негативні кореляції між структурами та індексами фіто- та ксиломікорізноманіття за середньої інтенсивності антропогенного впливу (індекси різноманіття, домінування, вирівненості). Значення індексів різноманіття показало більше відхилення від нормальних умов у фіторізноманітті порівняно з ксиломікобіотою; натомість грибне угруповання має меншу загальну рівномірність розподілу і більший вплив домінуючих видів. Тісні позитивні кореляційні зв’язки виявлено між показниками фіторізноманіття та ксиломікобіоти. Підтверджено наявність зв’язку між просторовим розподілом ксилотрофних грибів та горизонтальною і вертикальною гетерогенністю лісу. Швидке розселення факультативних паразитів у лісах, що зазнають рекреаційного/антропогенного навантаження, свідчить про недостатнє регулювання процесів лісокористування та лісоуправління, неналежні контроль їх санітарного стану та захист. Встановлені показники ксиломікологічної індикації антропогенного порушення лісового середовища запропоновано включити до системи лісового моніторингу.

Changes in ecological conditions of oak forests of urban green belt are illustrated by the tract «Holendernya» in State arboretum «Alexandria» NAS of Ukraine and the tract «Tovsta» on the outskirts of the Bila Tserkva town. They were caused by unregulated recreation; physical and biological pollution; reconstruction of the forest type of landscape to the park type; building; sand extraction; and collection of medicinal grass, mushrooms, berries, etc. The complex impact of these factors leads to the degradation of the perennial (tract «Holendernya») and medieval (tract «Tovsta») of oak stands at the level of III stage of recreational degregation. The canopy was liquefied, the composition of the stands was changing, and the integrity of the phytocenoses was violated, which changes conditions of forest environment in directions from the core of the forestland to the suburban outskirts. It is confirmed that xylotrophic fungi perform the regulatory function in the forests, influencing the development of different phytocenoses within the content of the composition, and quite informatively reflect the state of the stands. The compositions, indices of phytodiversity and xylophytic diversity at the medium intensity of anthropogenic impact (diversity, dominance, and evenness indices) had positive and negative correlations. The value of diversity indices showed a greater deviation of phytodiversity from the normal conditions compared to xylomycobiota. Xylomycobiota has a lower overall evenness and stronger influence of the dominant species. Correlation relationships were detected between phytodiversity and xylomycobiota. The existence of a correlation between the spatial distribution of xylotrophic fungi and the horizontal and vertical heterogeneity of the forest had been confirmed. The correlations between groups of plants and fungi (taxonomic composition, uniformity of shown distribution of species groups, nature of their distribution in space of forest ecosystem, etc.) were shown. Fast settling of facultative parasites in forests exposed to recreational/anthropogenic pressure, shows the lack of regulation of forest use and forest management, inadequate control of their health status and protection. The established indicators of xylomycological indication of anthropogenic disturbance of the forest environment were proposed to be included into the forest monitoring system.

Изменения экологических условий дубовых лесов зеленой зоны города показаны на примере урочища «Голендерня» Государственного дендрологического парка «Александрия» НАН Украины и урочища «Товста», находящегося на окраине города Белая Церковь. Они вызваны нерегулируемой рекреацией, физическим и биологическим загрязнением, реконструкцией лесного типа ландшафта в парковый тип, застройкой, добычей песка, сбором лекарственных растений, грибов, ягод и т.д. Комплексное воздействие указанных факторов приводит к деградации перестойных (урочище «Голендерня») и средневозрастных (урочище «Товста») дубовых насаждений на уровне III стадии рекреационной дигрессии. В направлении от ядра лесных массивов до пригородной опушки изреживается древесный полог, изменяется структура древостоев, а кое-где нарушается и целостность фитоценозов, что в целом изменяет условия лесной среды. Подтверждено, что ксилотрофные грибы выполняют регулирующую функцию в лесах, влияя на развитие различных по содержанию структур фитоценозов, и достаточно информативно отражают состояние древостоев. Выявлены положительные и отрицательные корреляции между структурами и индексами фито- и ксиломикоразнообразия при средней интенсивности антропогенного воздействия (индексы разнообразия, доминирования, выравненности). Значение индексов разнообразия показало большее отклонение от нормальных условий фиторазнообразия сравнительно с ксиломикобиотой, в то время как грибное сообщество имеет меньшую общую равномерность распределения и более сильное влияние доминирующих видов. Тесные корреляционные связи выявлены между показателями фиторазнообразия и ксиломикобиотой. Подтверждена корреляция между пространственным распределением ксилотрофных грибов и горизонтальной, а также вертикальной гетерогенность Показано наличие связей между сообществами растений и грибов (таксономическая структура, равномерность распределения видов в сообществах, характер их распределения в пространстве лесной экосистемы и т.д.). Быстрое расселение факультативных паразитов в лесах, испытывающих рекреационную/антропогенную нагрузку, свидетельствует о недостаточном регулировании процессов лесопользования и лесоуправления, ненадлежащих контроле их санитарного состояния и защите. Установленные показатели ксиломикологической индикации антропогенного нарушения лесной среды предложено включить в систему лесного мониторинга.