Сучасні проблеми і напрямки розвитку систем землеробства в Україні

Abstract

В статті розглянуто питання розвитку землеробства, основних напрямків його розвитку, використання різних типів технологій для поліпшення стану ґрунту, побудови систем землеробства де мають діяти загально прийняті закони землеробства, а саме: незамінності й рівнозначності факторів життя; мінімуму, оптимуму й максимуму; сукупної дії та взаємодії факторів життя; повернення поживних речовин у грунт; плодозміни; критичних періодів. Потребують обґрунтування дослідження науковців про доцільність нормативного підходу до вирішення питання екологізації землеробства. Землеробство на основі наукових досліджень має бути енергоощадним, малозатратним і ґрунтозахисним. У зв’язку з цим перед українським землеробством стоїть складне завдання щодо визначення шляхів подальшого розвитку. Не вдаючись до тонкощів різних напрямів сучасного землеробства, слід відзначити, що головна його мета, за визначенням західноєвропейських учених, – виробляти екологічно чисту й біологічно повноцінну продукцію. Гарантією одержання такої продукції, на думку дослідників, є повна відмова від застосування мінеральних добрив, пестицидів та інших штучних хімічних сполук. За такого використання орних земель, яке існує сьогодні в землеробстві України, може призвести через декілька років до катастрофічних наслідків. Сьогодні вже багатьом науковцям і сільгосптоваровиробникам зрозуміло: інтенсивність використання земельних, водних та лісових ресурсів має межу, яку переступати недоцільно й небезпечно. Системи землеробства, які необхідно впроваджувати повинні сприяти реалізації біологічно-генетичного потенціалу гібридів і сортів широкого спектру культур, гармонійно поєднуватися з агроекосистемою, бути ґрунтозахисними та енергоощадними, забезпечувати високу врожайність культурних рослин і якість продукції, зберігати родючість ґрунтів та послабити шкідливу дію антропогенних чинників на навколишнє природне середовище. Тому необхідно вважати, що біологічне землеробство має перспективу розвитку на землях нашої держави.

В статье рассмотрены вопросы развития земледелия, основных направлений его развития, использования различных типов технологий для улучшения состояния почвы, построения систем земледелия где должны действовать общепринятые законы земледелия, а именно: незаменимости и равнозначности факторов жизни; минимума, оптимума и максимума; совокупного действия и взаимодействия факторов жизни; возврат питательных веществ в почву; плодосмены; критических периодов. Требуют обоснования исследования ученых о целесообразности нормативного подхода к решению вопроса экологизации земледелия. Земледелие на основе научных исследований должно быть энергосберегающим, малозатратным и почвозащитным. В связи с этим перед украинским земледелием стоит сложная задача по определению путей дальнейшего развития. Не вдаваясь в тонкости различных направлений современного земледелия, следует отметить, что главная его цель, по определению западноевропейских ученых, - производить экологически чистую и биологически полноценную продукцию. Гарантией получения такой продукции, по мнению исследователей, является полный отказ от применения минеральных удобрений, пестицидов и других искусственных химических соединений. При таком использования пахотных земель, которое существует сегодня в земледелии Украины, может привести через несколько лет к катастрофическим последствиям. Сегодня уже многим ученым и сельхозтоваропроизводителям понятно: интенсивность использования земельных, водных и лесных ресурсов имеет предел, который переступать нецелесообразно и опасно. Системы земледелия, которые необходимо внедрять должны способствовать реализации биологического, генетического потенциала гибридов и сортов широкого спектра культур, гармонично сочетаться с агроэкосистемой, быть почвозащитными и энергосберегающими, обеспечивать высокую урожайность культурных растений и качество продукции, сохранять плодородие почв и ослабить вредное воздействие антропогенных факторов на окружающую природную среду. Поэтому необходимо признать, что биологическое земледелие имеет перспективу развития на землях нашего государства.

The article deals with the development of agriculture, the main directions of its development, the use of various types of technologies to improve the condition of the soil, the construction of farming systems where the generally accepted laws of agriculture should act, namely: the indispensability and equivalence of life factors; minimum, optimum and maximum; cumulative action and interaction of life factors; the return of nutrients to the soil; fruit change; critical periods. The studies of scientists on the expediency of a normative approach to solving the issue of ecologization of agriculture require substantiation. Agriculture based on scientific research should be energy efficient, low-cost and soil-protective. In this regard, Ukrainian agriculture faces a difficult task in identifying ways of further development. Without going into the subtleties of various areas of modern agriculture, it should be noted that its main goal, by definition, Western European scientists - to produce environmentally friendly and biologically complete products. A guarantee of obtaining such products, according to researchers, is a complete rejection of the use of mineral fertilizers, pesticides and other artificial chemical compounds. With such use of arable land, which exists today in the agriculture of Ukraine, in a few years can lead to disastrous consequences. Today it is already clear to many scientists and agricultural producers: the intensity of the use of land, water and forest resources has a limit which is impractical and dangerous to overstep. The farming systems that need to be introduced should contribute to the realization of the biological, genetic potential of hybrids and varieties of a wide range of crops, harmonize with the agro-ecosystem, be soil-protective and energy-saving, ensure high crop yield and product quality, preserve soil fertility and reduce the harmful effects of human factors on natural environment. Therefore, it is necessary to recognize that biological farming has a prospect of development on the lands of our state.